Неподалік Львова у селі Луб’яна Стрийського району розпочав роботу літній табір «Музика рятує». У ньому 20 дітей із прифронтових територій відкривають для себе Львівщину, навчаються мистецтву і багато спілкуються.
Ініціатори проєкту наголошують – у життя цих дітей втрутилася не лише війна. Хтось мешкає лише з бабусею, у когось немає одного з батьків. Тож літній табір для дітей – можливість відволіктися від важких обставин, навчитися нового, знайти друзів.
Замість Німеччини – Львівщина
«Увесь проєкт почався з того, що у 2015 році я випадково потрапила на схід України у зону АТО зі скрипкою. Приїхала зіграти один концерт, а потім так вийшло, що мене не відпускали. І я грала по 3-4 концерти щодня. З тої пори я почала частіше їздити на схід, адже зрозуміла, що музика – не лише декоративне мистецтво. Музика може дійсно рятувати», – розповідає скрипалька з Берліна, волонтерка Марина Бондас. Саме вона і є ініціаторкою такого табору.
Це вже не вперше жінка допомагає дітям відволіктися від війни та важких життєвих обставин. Щоправда, цього року через коронавірус повезти їх за кордон, як вихованців минулих таборів, не вдалося. Тож вирішили оселитися на Львівщині – у мальовничій місцині за 30 кілометрів від Львова.
«У нас табір мистецтва – малювання, музика, фотографії, театр… Залежить від ситуації, залежить від дітей. Ми завжди готуємо програму табору, але так само підлаштовуємось і під дітей, бо кожна група – різна. Кожні діти мають свої потреби. Найголовніше – це спілкування. Ми тут спілкуємось з кожним. Ми їх слухаємо, з ними розмовляємо», – додає Бондас.
Багато простору для фантазії
Вихованець табору Яків Брежниченко – із Краматорська. Хлопцю скоро буде десять років. У цьому таборі, каже, знайшов друзів і щоденно вивчає щось нове. Як от малювати – хоч і не дуже вміє, але процес йому дуже подобається. Тож стіна будинку стала величезним полотном, де Яків може розгулятися фарбами.
«Мені подобається малювати, але я не вмію. Тому просто допомагаю», – каже Яків.
Подобається у таборі і Анастасії Холод. Дівчинка приїхала із Золотого, що на Луганщині. До цього вона вже встигла побувати у чотирьох різних таборах. Каже – у кожному своя атмосфера, і свої переваги.
«Сьогодні ми грали в ігри. Мені тут подобається, тут дуже весело. Вожаті тут добрі. Ми найчастіше з дівчатами говоримо про табори, в яких були. У що грали і що змінилося», – ділиться з журналістами Настя.
Наставник дітей – режисер та волонтер Антон Дорох – наголошує: у таборі його гості щоденно пізнають щось нове.
«Ми намагалися дати їм якомога більше простору для фантазії, щоб вони вчилися займати цей простір хоча б у себе у голові», – розповідає Антон Дорох.
Щоб діти могли отримати максимум дозвілля, їм пропонують екскурсії, замки, відвідини ведмежого притулку у Домажирі та багато іншого. В облаштуванні табору на Львівщині допомогли і волонтери «Народної Самооборони» Львівщини. Бо такі ініціативи точно заслуговують підтримки і реалізації. Адже це ще одна можливість єднання українців.
«Практично всі діти вперше в нашій області. Ми говоримо з дітьми – вони до цього на Львівщині не були. І коли я почув про таку ідею, то команда «Народної Самооборони» активно включилися в процес, допомогли різними речами, щоб діти отримали максимум дозвілля», – відзначає керівник «Народної самооборони» Львівщини, депутат ЛМР Валерій Веремчук.
У таборі діти житимуть упродовж 10 днів.
Олег Галів
ІА "Вголос": НОВИНИ