22 грудня 2009 року депутати Львівської обласної ради підтримали створення національного природного парку «Пам’ятка-Пеняцька» (робоча назва «Північне Поділля») у межах Золочівського, Бродівського, Буського районів. Детальніше про важливість створення цього парку в інтерв’ю Вголосу розповів начальник Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Львівській області Богдан Матолич.
Богдане Михайловичу, облрада, не зважаючи на спротив деяких політичних сил, прийняла рішення про погодження створення Національного парку «Північне Поділля» на Львівщині. Які ще необхідні кроки, щоб завершити організаційні питання і перейти до реальних робіт в цьому напрямку?
Підготовка документації по створенню Національного парку «Північне Поділля» - це великий етап роботи, до якого було залучено багато різних фахівців та науковців. Нами було науково опрацьовано практично біля 20 тисяч гектарів площі по трьох районах: Бродівському, Золочівському, Бузькому.
Створення нових національних парків відбувається на виконання державної програми розвитку заповідного фонду і відповідного указу президента, а також розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації про організацію цієї роботи. Однак, коли ми майже завершили всі підготовчі документальні роботи по створенню Національного парку «Північне Поділля», несподівано наштовхнулися на спротив щодо реалізації цієї ідеї з боку деяких фракцій та окремих депутатів облради. Більше півроку цей проект перебував на їхньому розгляді. Він активно обговорювався в різних комісіях, проводилися громадські обговорення. Нам доводилося переконувати депутатів, що такий природний парк потрібен Львівщині, адже його створення забезпечить умови для збереження рідкісних видів природи у цьому районі, а це, у свою чергу, дасть поштовх туристичній інфраструктурі, тобто дозволить привнести додаткові інвестиції на цю територію. Також створення парку забезпечить стабільне державне фінансування розвитку та охорони цих територій. Депутати схвалювали і приймали наші аргументи, проте чомусь кожного разу переводили питання створення парку в політичну площину: хтось прикриваючись начеб то інтересами місцевих громад, хтось - ще чимось. Але здоровий глузд, дякувати Богу, переміг і більшість облради дала згоду на створення такого парку. Тепер ми очікуємо указу президента про початок реальних робіт по створенню цього Національного парку. Після цього розпочнуться конкретні роботи по створенню органу управління та розробці проектів відведення земельних ділянок під парк.
Чи в державному бюджеті наступного року будуть закладені кошти на створення парку?
Власне ми поспішали з цим питанням, щоб встигнути його вирішити до моменту завершення формування бюджету 2010 року. Всі необхідні документи нами передані у Державну службу заповідної справи, яка є структурним підрозділом нашого Міністерства, і яка відповідає за формування державних видатків на створення та утримання національних парків.
«Північне Поділля» - це вже третій національний парк на території Львівщини. Чи планується наступного року ще нові проекти по створенню національних парків?
Програма розвитку природно-заповідного фонду і екологічної мережі на Львівщині передбачає це. Але ми не можемо собі дозволити таку розкіш кожного року. Створення національних парків - велика і тривала в часі робота. Ми рік потратили лише на підготовку проекту «Північне Поділля», тепер же треба розробити проект організації території, проект відводів земельних ділянок і приступати до реалізації роботи в межах Національного парку. Тому, очевидно, що наступні заповідні об’єкти будуть створюватися, але вже починаючи з другої половини 2010 року.
Цього року до заповідних площ ми прибавили приблизно 16 тисяч гектарів, відсоток заповідності на Львівщині піднявся майже на 1%. Це - реальний показник , який впливає на розвиток Львівської області.
Якщо вже мова зайшла про підсумки 2009 року, то на Ваш погляд, як керівника управління, що було позитивного в цьому році в екологічній сфері, а що не вдалося реалізувати, а отже над чим необхідно працювати в наступному, 2010 році?
Хотів би відзначити, що цього року в області діяли 9 регіональних природоохоронних програм місцевого значення і 2 – державні. Також нами підготовлена база для фінансування заходів по покращенню довкілля в наступному, 2010 році.
Що стосується інших заходів, до прикладу, поводження з небезпечними відходами, то тут також проведено комплекс важливих робіт. Цього року голова Львівської ОДА затвердив Програму поводження з небезпечними відходами, відповідно до якої інвентаризовано місця, де вони зберігаються і розроблено заходи по їх утилізації. Це – реально важлива для Львівщини проблема, тому що в області нараховується близько 370 млн. тонн таких відходів. Найбільш небезпечними выдходами з тих, що зберігаються на Львівщині, є пестициди. Нажаль, в 2009 році нам не вдалося повністю реалізувати плани щодо їх вивезення та утилізації через те, що було порушено державну систему фінансування. Частину пестицидів, а це в межах 33 тонн, було вивезено за кошти Євросоюзу. Ще частина пестицидів була вивезена з Бродівського, Золочівського та Пустомитівського районів за кошти обласного екологічного фонду в сумі 1 млн. грн. Решту - планувалось вивезти за кошти Державного екологічного фонду. Міністерство екології уклало договір з відповідною фірмою. Однак стався збій в державному фінансуванні, тому замість 240 вивезено лише 180 тонн. Решта пестицидів підготовлено до вивозу і цей процес продовжиться не залежно від затвердженого бюджету на 2010 рік. Бо кошти на їх вивезення – перехідні і у першому кварталі ми надолужимо те, що не виконали у 2009 році . В нас є на сьогоднішній день реальні шанси позбутися пестицидів в області у 2010 році. Але це залежить не тільки він нашого управління , потрібно щоб була і політична воля, і бажання місцевої влади, і фінансистів, тобто всіх, хто до цього причетний.
Хочу сказати, що Львівщина - одна з не багатьох областей України, яка активно займалася протягом двох років цією проблемою. Ми практично на фініші, якщо такими темпами продовжиться робота в 2010 році, є реальні можливості позбутися пестицидів в області.
Цього року в багатьох держуправлінь є проблема з фінансуванням, хоча, з іншого боку, на кінець року часто залишається багато програм, за якими кошти так і не були освоєні. Яка ситуація в управлінні екології з фінансуванням?
Я б не казав, що в екологічній сфері у 2009 році бракувало коштів. Адже сесією Львівської обласної ради були затверджені першочергові заходи на суму 10 млн. грн. Ми очікуємо, що ці кошти з обласного екологічного фонду будуть освоєні. У нас також є понадпланові надходження, які можна буде перерозприділити в першому кварталі наступного року. Тобто принцип фінансування з екологічного фонду не був порушений.
Певні невизначеності склалися з фінансуванням з Державного фонду. На це вплинула розбалансована державна політика і тому сьогодні ми вже в очікуванні бюджету на 2010 рік. В бюджеті на наступний рік закладається схема, яка не передбачає централізації коштів на рівні лише державного і обласного фонду. Справа в тому, що Кабмін подав на розгляд ВРУ законопроект, в якому говориться, що всі кошти повинні зосереджуватися на місці розташування забруднювача. На мою думку, це - не правильно, аджена Львівщині основні забруднювачі є , наприклад, у Кам’янко-Бузькому районі Добротвірська ТЕЦ , а це означає, що кошти зосередяться лише в Добротворі, а уже сусіднє з Добротвором село не буде мати права дістати якісь дотації з екологічного фонду. Так само, наприклад, місто Миколаїв, де розташований ВАТ «Миколаївцемент», може бути розпорядником тих коштів, а райони, де немає забруднювачів, але які потребують вкладання коштів, залишаться без нічого. Тому, власне і створювався свого часу обласний екологічний фонд, завдання якого - рівномірно розподіляти кошти по всій території області під конкретні програми. Ми сподіваємося, що ще будуть внесені зміни до цього законопроекту. Відповідне звернення до уряду та парламенту з нашої ініціативи прийняла обласна рада, підтримує нашу позицію і Львівська ОДА. Екологічний фонд на обласному рівні повинен бути збереженим.
Якщо обласний екологічний фонд буде збережений, є перспектива його росту наступного року, порівняно з 2009 роком, і продовження реалізації тих програм, про які я вже говорив. У 2009 році ми досягли максимальних за всі попередні роки накопичень на рахунках екологічних фондів - очікуємо на загальні поступлення в цьому році понад 30 млн. грн.. Для порівняння: у 2005 році цей фонд складав близько 15 млн. грн. І це не просто, скажімо, стихійне нарощування коштів, це - наслідок створення діючої ефективної системи дозвільних та штрафних санкцій, яка спонукає всіх, хто забруднює середовище в тій чи іншій сфері, платити за забруднення. Бо у світі діє основний принцип ставлення до природи: хто забруднює, той і платить. Ми зараз реально цей принцип втілили у життя, але чомусь, коли ми досягли пікової точки, хтось хоче порушити систему формування екологічних фондів.
Цього року підприємства Львівщини зробили перші кроки в напрямку практичної реалізації положень Кіотського протоколу, отож чи можна говорити про перші конкретні успіхи?
Якщо говорити про тему зменшення парникових викидів в атмосферу, то перш за все хотів би відзначити, що цього року на замовлення Держуправління екології науковці Львівської Політехніки розробили проект Програми зменшення парникових викидів у Львівській області. Проект пройшов перше громадське слухання. Він цікавий тим, що науковці провели інвентаризацію викидів парникових газів та джерел, які їх продукують, а також накреслила заходи, які потрібно провести для того, щоб зменшити парниковий ефект. В рамках програми також обраховано об’єми, кошти, ефекти, які можуть бути отримані від того, якщо парникові квоти Львівщини будуть продані на світовому ринку. Сподіваюсь, що після завершення громадської експертизи, ця програма вже на початку 2010 року буде винесена на обговорення та затвердження обласною владою. Реальний ефект від її впровадження очевидний.
Львівська міська рада зверталася до держуправління з проханням провести екологічну експертизу Грибовицького сміттєзвалища, адже, як з’ясувалося, саме через його відсутність ніхто не може дати чітку відповідь про його рекультивацію та закриття?
Державну екологічну експертизу проводять спеціалізовані організації , які надають нам вже свій експертний висновок. Тоді цей документ набирає статусу як Державна екологічна експертиза. Ми пропонували як варіант продовжити ту роботу, яку в свій час, ще у 2005 році, почав геотехнічний інститут на Грибовицькому сміттєзвалищі. Це досить цікава робота, хоча на сьогоднішній час уже застаріла, адже пройшло вже більше, ніж 4 роки, тому просто потрібно зробити обстеження всіх параметрів викидів, забруднень на рівні 2009 -2010 року, доповнити їх і надати цьому документу статусу Державної екологічної експертизи. Так ми будемо мати документ, по якому можна вже складати і проектну документацію на рекультивацію, і можна буде оцінювати екологічну ситуацію на цій території .
Наскільки реальна загроза карстових провалів для Стебника, бо останнім часом в пресі з’явилася інформація про те, що це місто може провалитися?
Безпосередньо Стебника ця проблема не стосується і місту нічого не загрожує. Насправді проблему для Стебника становлять пустоти від виробітку калійних солей, які залишилися на Стебницькому Полімінералі. Є відповідна державна програма в рамках якої розроблені заходи, щоб цю небезпеку зменшити. Нажаль, ця програма фінансується недостатньо, приблизно лише половина, а може й третина коштів профінансована.
Щодо карстових провалів, то нещодавно оголився один карст біля трускавецької дороги. З резерву Кабміну виділені кошти і вже ведуться роботи по ліквідації цього провалу, щоб він не потягнув за собою інженерні мережі і дороги. Зона гірничого відводу, як правило, лежить поза межами міста, але карстові провали можуть призвести до руйнації інженерних мереж і завдати цим багато шкоди. Тому, я думаю, що за ті роботи повинен відповідати Мінпромполітики, адже Стебницький Полімінерал є державним підприємством. З іншої сторони, зараз оголошена приватизація одного із рудників і, якщо вдасться її реалізувати, то кошти, які будуть вилучені від продажу цього рудника, можуть піти також на ліквідацію цих техногенних ситуацій.
ІА "Вголос": НОВИНИ