Вже два роки у батальйоні поліції особливого призначення поліції «Львів» служить кіт на ім’я Тимко. Він, як і всі бійці, чемно їздить на ротації у зону операції об’єднаних сил.
«Працює» Тимко в батальйоні позаштатним психологом, лікарем та інколи й вихователем.Як розповіла господиня кота, сержант батальйону «Львів» Наталя Шуль, народилася тваринка в Луганській області й своє дитинство провело на блокпосту, на якому стоять бійці батальйону, разом з собаками. Він мав би бути породистим, але попередній господар знайшов ґандж, тому вивіз його на блокпост: як виживе, то виживе, а ні – то нікому не шкода.
Таким його і побачила там Наталя: маленьким, милим і з обгризеними вушками. Вирішила знайти котикові добрих господарів. Наробила йому фоток, написала пост у Фейсбуці. І почала чекати. На жаль, охочих чомусь не було. А тим часом наближався ротація і бійці збиралися повертатися до Львова. То ж Наталя не втрималася і принесла Тимка в кімнату. Її чоловік, який теж служить в батальйоні, не схвалив ідеї забрати кошеня додому, тому що вдома вже живе п'ять котів.
Проте кіт, який цілий день просидів під ліжком, вночі виліз і вклався спати на груди новому господареві. Так його долю було вирішено – Тимко поїхав жити до Львова.
На цьому бойова історія кота могла б завершитися. Принаймні, так думали його господарі. Але кіт вирішив інакше.
«Ми їхали на наступну ротацію. Зібралися, завантажили торби в авто, сіли і вже рушили. І тут біжить моя мама з хати, махає руками і кричить. Каже: Тимко б’ється у вікно, нявчить, заб’ється зараз. Довелося брати його з собою», - згадує Наталя.
Так кіт почав їздити з батальйоном на ротації. І тепер кожного разу, коли господарі збирають речі, першим в сумку пакується він. У кімнаті в зоні ООС він має власне ліжко, свій будиночок та отримує найкращу їжу. Бійці вже навчилися, що як хочуть зайти до кімнати, то спочатку мусять просунути в щілину дверей руку зі шматочком ковбаски. Інакше кіт не впустить.
У батальйоні кіт працює як може: приходить до бійця, якого обере сам, вилазить йому на коліна, дозволить себе погладити і помуркає. Сидить стільки, скільки вважає за потрібне. Потім зіскакує з колін і це собі відпочивати. Цікаво, що кожного разу обирає того бійця, який в цей момент чимось засмучений. Після котоотерапії бійцеві стає легше.
Якщо ж хлопці бувають «нечемними», то Тимко кидається на ногу і ричить наче собака. Дається взнаки виховання, яке він отримав у дитинстві, мешкаючи разом із собаками на блокпосту.
А ось мишей він ловити не буде.
«Одного разу у нас завелося миша в холодильнику. Хлопці вирішили закрити Тимка у холодильнику, аби він вполював її. Закинули його туди, порахували до десяти, аби він там не змерз. Відчиняють дверці, а там Тимко в одному кутку холодильника, а миша – в іншому», - розповідає господиня кота.
Коли Наталя приходить зі служби та знімає свого бронежилета, кіт ретельно перевіряє його, обнюхує і влягається там полежати. При тому передні лапки завжди складає на спорядному ремені.
Нещодавно Тимкові пошили справжню форму, камуфляж. І вже на наступну ротацію він поїде, як справжній боєць батальйону «Львів».
ІА "Вголос": НОВИНИ