Розмова з Євґєнієм Гузєєвим, Генеральним консулом РФ у Львові.

2 грудня в Росії відбудуться вибори до Державної думи. Участь у них братимуть і громадяни Росії, які проживають або ж перебуватимуть на ту пору за кордоном, зокрема й в Україні.

Про це та про перебіг виборчої кампанії в сусідній державі, про особливості стосунків влади з опозицією та міжнародними організаціями – розмова нашого кореспондента з Генеральним консулом РФ у Львові Євґєнієм Гузєєвим.

Пане консуле, як готуєтеся до виборів і яку роль у цьому процесі відіграють консульські установи?

На Генеральне консульство Росії у Львові, як і на аналогічні представницькі установи, згідно з російським законодавством, покладено обов’язок підготувати та провести вибори в довіреному нам консульському окрузі. До його складу входять вісім областей Західної України. При Генконсульстві сформовано виборчу дільницю та дільничну виборчу комісію.

Скільки громадян Росії стоїть на обліку в Генеральному консульстві у Львові і яка їх частина є виборцями?

На консульському обліку є приблизно 7 тис. громадян Росії, які проживають сьогодні на території західноукраїнських областей. Близько шести тисяч із них мають право голосу, тобто це особи віком 18 і більше років.

А чи зможуть узяти участь у виборах громадяни Росії, яких немає на консульському обліку, але які в день виборів перебуватимуть на території вашого консульського округу?

Так, вони зможуть проголосувати. Для цього достатньо надати паспорт громадянина Росії, відкріпне посвідчення (якщо є) і заявити про бажання проголосувати в письмовій або усній формі.

Якщо я вас правильно зрозумів, то всім громадянам Росії, які проживають на території Західної України, доведеться їхати у Львів, щоб реалізувати своє виборче право?

Ми проаналізували географію розселення громадян Росії на території Західної України і дійшли висновку, що вони здебільшого доволі рівномірно зосереджені в містах. При цьому, однак, не вдається виокремити місця їх компактного проживання. Тому створення додаткових виборчих дільниць не буде ефективним і навряд сприятиме збільшенню активності виборців.

Водночас ми готові надати всіляку допомогу виборцям, які проживають за межами Львова, в організації прибуття до виборчої дільниці. Маємо автобус і готові допомогти виборцям дістатися до виборчої дільниці. Для цього необхідно заздалегідь сконтактувати з нами і подати заявку на транспорт.

Також готові зустріти громадян Росії на вокзалах Львова та допомогти їм прибути на виборчу дільницю. Члени виборчої комісії можуть також за необхідності виїхати за місцем проживання виборців, які не можуть самостійно дістатися до дільниці через проблеми зі здоров’ям. У нас є такі заяви.

Як забезпечують контроль над проведенням виборів політичні партії і громадські організації у Львові?

Згідно із законом, представники політичних партій мають право бути присутніми на виборах як спостерігачі. Для цього вони повинні оформити відповідні документи, що підтверджують їхній статус спостерігачів. Наразі інформації про те, що на нашій виборчій дільниці будуть спостерігачі від політичних партій, не надходило. Заявок не було.

Чи можна спрогнозувати явку виборців на Львівській закордонній виборчій дільниці?

Зважаючи на результати голосування минулих виборів, 2000-го і 2004 рр., очікуємо, що 2 грудня явка виборців у нашому окрузі становитиме 500-700 виборців.

Але це доволі незначний відсоток від загальної кількості громадян Росії, які проживають у Західній Україні та мають право голосу?

Якщо говорити про абсолютні цифри, то це, без сумніву, так. Однак, на мій погляд, було б не правильно аналізувати ситуацію в закордонному виборчому окрузі звичними категоріями виборів у стандартному виборчому окрузі усередині самої країни. Умови та перебіг проведення виборчої кампанії за кордоном інші, ніж усередині держави. Достатньо буде сказати, що політичні партії, які беруть участь у виборах до Держдуми, не проводять своєї безпосередньої агітації за кордоном.

Водночас варто зазначити, що наша держава проводить послідовну роботу з інформування своїх громадян, які мешкають за кордоном, про вибори й участь у них. Щойно стало відомо дату виборів до Держдуми, ми розпочали інформувати громадян. У пресі було розміщено інформацію, коли й де вони пройдуть, про порядок внесення громадян Росії, які проживають за кордоном, у списки виборців.

Ми також розіслали персональні запрошення на вибори потенційним виборцям, внесеним у консульську базу. Вперше всю інформацію про вибори і перебіг їх підготовки та проведення розміщено на офіційній сторінці Генконсульства Росії у Львові в інтернеті, у спеціальній рубриці.

У день виборів, 2 грудня, на територію виборчої дільниці в Російському генеральному консульстві зможуть зайти тільки ті виборці, котрі внесені до списків, а також українські журналісти, щоб подивитися, як проходять вибори?

Для громадян Росії, що бажають узяти участь у виборах, підставою до безперешкодного допуску на виборчу дільницю буде паспорт громадянина Росії.

Стосовно журналістів, спостерігачів, то готові їх зустрічати та посприяємо у висвітленні виборів. Ми вже передали запрошення деяким українським телерадіокомпаніям і журналістам. На виборчій дільниці передбачено спеціально відведене місце для спостерігачів і преси. Не існує жодних заборон на проведення фото- й телезйомок. Ми зацікавлені в тому, щоб представники ЗМІ показали, що вибори в нас проходять відповідно до законодавства РФ.

Єдине прохання до представників преси – заздалегідь попередити про своє бажання, щоб ми підготували необхідні пропуски на територію Генконсульства. Все ж, Генеральне консульство – режимна установа.

ОБСЄ відмовилася надіслати своїх спостерігачів на вибори. Як ви, дипломат, прокоментуєте цю ситуацію? І чи будуть на виборах у Львові міжнародні спостерігачі?

Краще сказати не ОБСЄ, а її бюрократична установа – Бюро демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ). Згідно з регламентом ОБСЄ зі стандартів спостереження за виборами, кожна країна має право визначати кількість спостерігачів від міжнародних організацій. Росія запропонувала БДІПЛ скерувати 70 спостерігачів на вибори в Держдуму.

Ми також запросили представників 100 інших міжнародних організацій надіслати своїх спостерігачів на вибори. БДІПЛ – організація, яка займається виборами в рамках ОБСЄ, – заявила про бажання надіслати в Росію не 70, а 1000 спостерігачів. Навіщо? Адже це колосальні видатки. БДІПЛ також згодом заявило, що його представники не встигають вчасно одержати візи на в’їзд у Росію. Як консульський працівник можу засвідчити, що технічна процедура оформлення візи займає від трьох до п’яти хвилин.

Очевидно, що проблема в іншому. БДІПЛ, що займається питанням спостереження за виборами, поводиться не як дипломатична, а як ідеологічна організація. І це не допустимо, тому що свідчить про упереджений підхід до Росії, яка, нагадаю, є членом ОБСЄ і несе чималі фінансові зобов’язання з утримання цієї організації. Водночас 55 представників Парламентської асамблеї ОБСЄ вже працюють у Росії як спостерігачі.

У тому, що на виборах у Росії не буде спостерігачів від БДІПЛ, жодної трагедії немає. Якщо, наприклад, проаналізувати участь міжнародних спостерігачів у виборах в інших державах, то нині багато хто з них узагалі не вважає за необхідне проведення такого контролю.

Наприклад, такі країни, як Великобританія, Франція, США взагалі не запрошують міжнародних спостерігачів на вибори. У Польщі на останніх виборах була схожа ситуація. Росія ж, навпаки, запрошує представників міжнародної громадськості.

Із вашими аргументами важко не погодитися. Однак останнім часом з’являється все більше інформації про те, що в Росії жорстко придушують виступи тих, хто протестує проти політичного курсу нинішньої влади. Так, розігнали “Марші незгодних” у Москві та Петербурзі, а лідерів “правої опозиції” Нємцова і Каспарова затримали органи правопорядку за участь у акціях.

Будь-яка держава повинна вміти захищати себе та своїх громадян, при цьому діючи винятково в рамках закону та Конституції. Громадський фронт – організацію, яка сьогодні стоїть за організацією “Маршів незгодних” у Росії, – фінансує з Лондона колишній російський олігарх, котрий відверто заявив у пресі: він зробить усе, щоб повалити владу в Росії.

Наміри повалити існуючий лад виходять за рамки Конституції РФ. Тому ми вважаємо, що маємо право захищати існуючий порядок всіма законними способами. І це не суперечить демократичним нормам. Нагадаю, причиною затримки й арешту на п’ять діб лідера Громадського фронту Гаррі Каспарова стало те, що він навмисно організував масові безладдя в Петербурзі, а це, відповідно, створило проблеми для життєзабезпечення міста. Це є порушенням закону, що і визнав суд.

Щодо Боріса Нємцова, то після затримання його відразу ж звільнили. Ми не побачили в цій ситуації чогось, що свідчило б, ніби наші правоохоронні органи перевищили свої повноваження. Всі ми бачили телевізійні репортажі, які надходили з Тбілісі та Санкт-Петербурга. Різницю видно неозброєним оком.

Львівська газета

ІА "Вголос": НОВИНИ