Наше місто для усіх – різне. Бо ж, прогулюючись протоптаними туристичними стежинами, гості Львова навряд чи здогадуються, що десь поза межами центру існують інші реалії. І тільки львів’яни знають: є ще й інша сторона Львова, забута міською владою.
У той час, як центр більш-менш динамічно розвивається, у Львові є безліч місць, де досі немає нормального освітлення, каналізації, транспортної та соціальної інфраструктур.
Про мікрорайони Львова, які де юре належать до міста, а де факто – від нього зовсім відірвані, читайте у матеріалі ІА «Вголос».
Кривчиці: життя без транспорту, освітлення та каналізації
Кривчиці – місцевість у Личаківському районі Львова. Як і десятки інших мікрорайонів, колись, Кривчиці були селом. До складу міста їх остаточно доєднали у 1962 році. З тих пір минуло вже практично 60 років. Думаєте, щось змінилося?
Реалії є гіршими, ніж здавалося б. Адже мешканці Кривчиць вже десятки років просять міську владу звернути на них увагу. Натомість, чиновники лише розводять руками і кажуть, що у міста немає коштів на вирішення проблем мікрорайону.
У той час, на деяких вулицях Кривчиць досі немає каналізації (все це попри те, що поруч розташовані очисні споруди). До того ж, мешканці Кривчиць дотепер змушені пересуватись практично в темноті: за їх словами, на багатьох основних вулицях досі відсутнє нормальне освітлення.
Місцеві скаржаться, що навіть добирання до центру міста із Кривчиць перетворюється у суцільний квест. У мікрорайоні немає якісного транспортного сполучення: кількість транспорту на маршруті – катастрофічно мала. А ті, що є – курсують з великим інтервалом.
До слова, міська влада забезпечила мешканців Кривчиць лише двома маршрутками – № №57 та №39. Перша курсує до вул. Польова, що на Знесінні. Іншою ж, мешканці Кривчиць можуть хоч якось добратися до центру.
«От люди жартують про те, що Кривчиці – досі село… Але ж ми дійсно наче відірвані від цивілізації. Міська влада цинічно ігнорує наші прохання вже багато-багато років. Я живу в районі вулиці Духновича, якщо знаєте таку. Як стемніє, ходжу з ліхтарем, тому що освітлення на цій вулиці повністю відсутнє. Уявляєте собі таке? І це в одному з мікрорайонів культурної столиці Львова! Я вже мовчу про мізерну кількість магазинів та аптек, про каналізування, про дорожнє покриття і транспорт… Це, звісно, добре, що депутати міськради дбають про інфраструктуру центральної частини міста, але чому вони забувають про віддалені мікрорайони Львова?», – ділиться наболілим мешканка Кривчиць Олена.
Ізольовані від міста Козельники
Козельники – колишнє село та найстаріша місцевість Сихівського району Львова. Вперше село із такою назвою згадується ще у 1374 році, у той час як перша згадка про Сихів – була лише у 1409 році.
Сучасний мікрорайон, який повністю увійшов до складу міста у 1955 році (північну частину Козельників приєднали ще у 1930-му), розташований між вулицями Луганська і Хуторівка та проспектом Червоної Калини.
Утім чи змінилося життя мешканців Козельників за 65 років життя у складі Львова? На жаль, сувора реальність така: ця місцевість досі залишається ізольованою від міста. Попри те, що тут практично відсутня уся необхідна для якісного життя інфраструктура, мерія не дуже поспішає зайнятися благоустроєм мікрорайону.
Серед найбільших проблем, мешканці Козельник виділяють відсутність каналізування, дорожнього покриття, вуличного освітлення, дитячих майданчиків та височезні гори сміття.
«Я люблю Козельники, тому що це місце, де я народився і виріс. І впевнений, що всі мешканці цієї місцини такої ж думки. Але є певні моменти, з якими інколи дуже важко змиритися. У той час, як у інших частинах Сихова мерія покращує благоустрій, про нас практично забули. Ми навіть жартуємо, що Козельники – це село без сільради», - розповідає мешканець місцевості Козельники Андрій.
Забуті Збоїща
Збоїща (або ж Збоїська) – найпівнічніша місцевість Львова, розташована у його Шевченківському районі. Колись це були два села – Старі Збоїща та Нові Збоїща. Перше приєднали до Львова у 1952 році, друге – у 1958.
Проте й тут протягом тривалих років міська влада не охоче поспішала покращувати інфраструктуру та якість життя для мешканців. Зокрема, вони обурюються хаотичною забудовою, неналежним дорожнім та транспортним сполученням та занедбаною соціальною інфраструктурою.
Місцеві також скаржаться на відсутність каналізації та бездоріжжя на окремих вулицях мікрорайону. Люди далі змушені жити у сільських умовах. І все це – у 21 столітті.
«Ми щодня стикаємось з сотнею викликів – транспортний колапс, відсутність каналізації, тотальна антисанітарія. У приватних секторах практично знищене дорожнє покриття. Яскравий приклад – вулиця Загірна. Ремонт дороги на цій ділянці розпочали ще у 2020 році, але асфальт так і не проклали. Про відсутність каналізації там я мовчу взагалі… Також мешканців Збоїщ турбує щільна хаотична забудова. Вони ухвалюють рішення про будівництво нових житлових комплексів, але забувають про розвиток соціальної інфраструктури поблизу них», - зазначає мешканка Збоїщ Олена.
Але все ж, 5 жовтня 2021 року відбулось засідання робочої групи щодо проблемних питань цього мікрорайону. Посадовці Львівської міської ради спільно з мешканцями Збоїщ обговорили основні питання, які не вирішуються тут вже десятки років.
Цього разу міська влада пообіцяла покращити комфорт мешканців, зайнятись облаштуванням соціальної інфраструктури та освітніх закладів, а також – забезпечити належне дорожнє та транспортне сполучення у проблемній місцевості.
Та чи дочекаються нарешті мешканці Збоїщ та інших забутих мікрорайонів Львова довгоочікуваних змін – покаже лише час.
Додамо, що це не всі мікрорайони Львова, про які забула міська влада. Із схожими проблемами щодня стикаються також мешканці мікрорайонів Клепарів, Рясне, Білогорща та інші. Про них – читайте згодом.
ІА "Вголос": НОВИНИ