ЛМР погодила кредит від ЄБРР для Львова на суму 22 млн євро. Ці кошти підуть на підтримку стабільно збиткових комунальних підприємств, на підтримку яких вже не вистачає ресурсів міського бюджету. Крім того, міська влада позичає 390 млн грн у двох державних банків, аби розрахуватись за ремонти вулиць, борги за які тягнуться з минулого року. Очевидно, що на таку ситуацію вплинула і пандемія, однак більшу частину проблем, як виглядає з нашого аналізу, створила безпосередньо міська влада.
Навіщо позичаємо?
Співпраця з європейськими фінансовими інституціями дійсно є звичною практикою для українських міст, та є фінансово вигідною. Відсоткова ставка кредиту складає 2,1% річних, жоден український державний чи приватний банк не зможуть запропонувати настільки вигідних умов співпраці. Але чи підуть ці кошти на розвиток міста? За словами очільниці бюджетної комісії Львівської міської ради Наталія Шелестак, їх витратять на підтримку збиткових ЛКП. Зокрема, на «Львівелектротранс», куди місто змушене викидати величезні суми, за які можна було б реалізувати ті чи інші проєкти. «Лише в січні-лютому цього року з бюджету на потреби «Львівелектротрансу» виділили 72 мільйони гривень І така картина буде надалі. Тому що підприємство не просто збиткове, це фінансовий тягар для міста», – каже вона.Борги за «передвиборчі» дороги
Місто також візьме у борг 390 мільйонів гривень кредиту у двох державних банках – «Укргазбанку» та «Укрексімбанку», під 11,3% та 11,58% річних відповідно, з розтермінуванням на 5 кроків. Такий крок, з огляду на очевидно не надто вигідні умови, можна назвати відчайдушним і підуть вони на оплату реконструкції вже розпочатих торік об’єктів.Нагадаємо, минулого року, напередодні місцевих виборів (нагадуємо, тоді вже тривала короновірусна економічна криза), у Львові розпочався справжнє «Велике будівництво» імені міського голови Андрія Садового.
Розпочати – добра справа, але з оплатою виявилися проблеми. Тож 390 мільйонів гривень одразу спрямують на погашення боргів за ремонти доріг за минулий рік.
Голова бюджетної комісії ЛМР Наталія Шелестак теж підтверджує, що дуже багато боргів зроблено міською владою ще до цієї каденції (Наталія Шелестак була вперше обрана депутаткою ЛМР від партії ВАРТА в жовтні 2020-го року. – Ред.). «Зараз ми, як місто Львів, знаходимось в патовій ситуації й змушені звертатись до ЄБРР, аби не брати дорогі кредити в Україні. Відсоткова ставка у 2,1% – в Україні на таких умовах отримати кошти практично неможливо. Я сподіваюся що зараз трішки послабшає ситуація з пандемією, адже це серозне навантаження для міського бюджету», – зазначила вона.
Хронічно збиткові ЛКП
Сподівання Наталії Шелестак зрозумілі, однак і до пандемії львівські ЛКП були збиткові. Про хронічну збитковість комунальних підприємств ще у 2009-у році заявляла сама директорка департаменту економічної політики ЛМР Ірина Кулинич. Зокрема, загальна сума збитків 5 «рекордсменів» – ЛКП АТП №1, Львівелектротранс, Львівтеплоенерго, Львівводоканал та «Львівавтодор» – складала 687 млн 446 тис грн. Це ті збитки, які для ЛКП покривають з коштів бюджету Львова, аби не допустити зупинку їх роботи.З роками ситуація тільки погіршилась. Для прикладу, уже у 2019-у році збитки «Львівводоканалу» сягнули 256 мільйонів гривень, а за підсумками 2020-го збиток підприємства складає 158 мільйонів гривень. Інші підприємства з роками теж не показали суттєвих зрушень. У 2018-у збитки ЛКП «Львівелектротранс» склали 113,2 мільйона гривень, а у 2020-у лише за перші три місяці карантину через скорочення пасажиропотоку втрати ЛКП склали понад 47 мільйонів гривень.
Проте було б несправедливо говорити лише про пандемію, як джерело усіх бід. Адже ще у 2018-у році Держаудитслужба під час проведення аналізу фінансових показників ЛКП «Львівелектротранс» наголошувала, що особливо тут зростають адміністративні витрати. «Зростання адміністративних витрат при постійній збитковості підприємства є негативним фактором, що може свідчити про наявність факторів неефективного управління підприємством».
Збитки «Львівтеплоенерго» за 2020-й рік склали 346,7 млн гривень. Тож львівські ЛКП планово збиткові багато років і ніхто з цим нічого не робив.
Ремонтний «бум» до виборів
Інший момент екстремального фінансового навантаження на місто це торішні ремонти, про які ми вже писали вище. Адже це великі, складні та ресурсозатратні об’єкти. Вартість ремонту вулиці Бандери складає 209,5 мільйонів гривень без врахування розробки проєктної документації. При цьому, в процесі ремонту виявили ряд недоліків та недоопрацювань по проєкту, на що звернули увагу активісти спільноти «Зручне місто» під час огляду реконструкції.Станом на кінець 2020-го року ремонт перший двох ділянок вулиці Шевченка – від вулиці Залізничної до Левандівської та від вулиці Хорватської до Ярослава Мудрого, коштували місту більше ніж 147 млн гривень. Ремонт останньої та найбільшої ділянки вулиці Шевченка, від Ярослава Мудрого до Залізничної, обійдеться місту ще 186,5 млн грн. Торік міський голова Львова Андрій Садовий заявляв, що вулиця буде повністю готова до кінця 2020-го року, однак станом на зараз ремонтні роботи на Шевченка тривають.
Також триває реконструкція ділянки вулиці Пекарської – від вулиці Тершаковців до Мечникова. Роботи розпочались торік, і мають бути закінчені до 31 жовтня 2021-го року. Вартість виконання робіт складає 109 мільйонів гривень.
Також від минулого року триває реконструкція ділянки вулиці Богдана Хмельницького на відрізку від Промислової до Липинського. Загальна вартість робіт – 174,5 млн грн. Згідно умов, вказаних в тендері, розрахункова тривалість ремонтних робіт складає 28 місяців, отже є всі підстави говорити про вулицю Богдана Хмельницького як про черговий перехідний об’єкт.
Що чекає на бюджет Львова?
Ситуація є плачевною. У ньому недостатньо коштів, щоб закрити фінансування ремонтів вже розпочатих доріг. Також не має жодної підстави сподіватися на те, що в один прекрасний день комунальні підприємства Львова стануть прибутковими. А отже, вони і надалі будуть потребувати постійних дотацій з бюджету міста.А ще потрібно повертати борги. На сесії 20 травня керівник департаменту фінансової політики ЛМР Олег Іщук заявив, що наступного року для сплати всіх боргових зобов’язань міста необхідно буде понад 1 млрд 100 млн гривень. «165 млн – то відсотки, 265 млн – виплата по гарантіях комунальним підприємствам і 674 млн – це тіло кредиту», – зазначив він.
А ще Covid-19 та економічна криза, з якої місто та країна тільки почнуть наступного року підніматися. Тож не виключено, що й наступного року борги доведеться закривати черговими запозиченнями. Відкритим залишається розмір цих кредитів - чи не зростуть вони до таких об'ємів, що доведетьсся ці гроші брати з соціальної сфери.
«Вголос» звертався до за коментарем до директорки департаменту економічного розвитку ЛМР Ірини Кулинич, однак пресслужба так і не змога його організувати. Як тільки міська влада прокоментує своє бачення ситуації, ми будемо готові його оприлюднити.
ІА "Вголос": НОВИНИ