Уже минуло понад п’ять років із 11 листопада 2016-го, коли в урочистому оточенні міністр інфраструктури України Володимир Омелян підписав фінансову угоду між Україною і Європейським інвестиційним банком та дав старт проєкту «Міський громадський транспорт в Україні». В рамках проєкту «Міський громадський транспорт в Україні» Європейський інвестиційний банк мав кредитувати кілька підпроєктів у сфері громадського транспорту та інфраструктури міста Львова. Яка ситуація із цими підпроєктами, вирішила з'ясувати інформаційна агенція «Вголос».
15 листопада 2016 року на сайті Міністерства інфраструктури України (МІУ) з’явилося повідомлення про проєкт «Міський громадський транспорт в Україні», у рамках якого Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) надає кредит у 200 мільйонів євро на вдосконалення інфраструктури громадського транспорту в 20 містах України. У МІУ зазначали: «Проєкт «Міський громадський транспорт в Україні» спрямований на реалізацію заходів з оновлення парку автобусів, трамваїв, тролейбусів, вагонів метрополітену, будівництва та реконструкції трамвайних і тролейбусних ліній, заміну тягових підстанцій, впровадження сучасних систем оплати проїзду та інформаційних систем за рахунок залучених кредитних коштів Європейського інвестиційного банку та Європейського банку реконструкції та розвитку.
Загальна вартість проєкту становить орієнтовно 400 млн євро.
Фінансування проєкту планується здійснити за рахунок залучених кредитних коштів Європейського інвестиційного банку під державні гарантії в обсязі 200 млн євро, строком до 22 років з пільговим періодом до 5 років. Джерелом співфінансування проєкту будуть залучені кошти Європейського банку реконструкції та розвитку та/або кошти місцевих бюджетів, кінцевих бенефіціарів».
Серед кінцевих бенефіціарів (отримувачів кредиту ЄІБ) проєкту «Міський громадський транспорт в Україні» було зазначено три львівських комунальних підприємства: ЛКП «Львівелектротранс», ЛКП «Львівавтодор» та Львівське комунальне АТП № 1.
Що планували зробити у Львові?
Станом на листопад 2016 року за кредитні кошти Європейського інвестиційного банку в рамках проєкту «Міський громадський транспорт в Україні» у Львові планували реалізувати такі підпроєкти: будівництво тролейбусної лінії (5,6 км) вартістю 3,5 млн євро; придбання 9 трамваїв – 9,5 млн євро; ремонт трамвайних та тролейбусних депо і вагоноремонтних майстерень – 5,5 млн євро; реконструкція трамвайних колій (4,5 км) – 14 млн євро та реконструкція тролейбусної лінії – 0,5 млн євро.
Отож, загалом Львів планував залучити 33 млн євро за проєктами Європейського інвестиційного банку. Окрім того, за рахунок кредитних коштів Європейського банку реконструкції та розвитку планували реалізувати такі проєкти: будівництво трамвайної лінії (4 км) – 15 млн євро; придбання 35 тролейбусів – 7 млн євро; ремонт трамвайних та тролейбусних депо – 1,5 млн євро; впровадження системи автоматизованої оплати проїзду – 10 млн євро та придбання 65 автобусів – 7,8 млн євро. Загалом у ЄБРР планували запозичити 41,3 млн євро. Відповідно до повідомлення пресслужби МІУ від 15 листопада 2016 року, Львів планував запозичити у євробанків «на транспорт та інфраструктуру» величезну, за українськими мірками, суму – 74,3 млн євро.
12 квітня 2017 року Верховна Рада України ратифікувала кредитну угоду із Європейським інвестиційним банком і таким чином дала повноцінний старт проєкту «Міський громадський транспорт в Україні». Строк реалізації цього проєкту було визначено до 14 травня 2023 року.
16 листопада 2017 року Львівська міська рада на 11-ій сесії 7-го скликання приймає ухвалу № 2587 «Про підтримку участі ЛКП «Львівелектротранс», ЛК АТП № 1 та ЛКП «Львівавтодор» у проєкті «Міський громадський транспорт України». Відповідно до первинної редакції цього документа, за кредитні кошти Європейського інвестиційного банку у місті Львові планували реалізувати такі підпроєкти: із ЛКП «Львівелектротранс»: придбання трамваїв (10 одиниць) орієнтовною вартістю 10 млн євро (без ПДВ); відновлення інфраструктури міського електротранспорту: реконструкція вагоноремонтних майстерень на вул. Городоцькій – 3 млн євро без ПДВ; із ЛК АТП № 1: придбання автобусів (60 великих і 60 малих) – 12 млн євро без ПДВ; із ЛКП «Львівавтодор»: реконструкція вул. Д. Вітовського і прилеглих ділянок – 8 млн євро без ПДВ та реконструкція вул. Т. Шевченка (від вул. Хорватської до вул. Левандівської) – 5 млн євро без ПДВ. Загалом за підпроєктами в межах проєкту «Міський громадський транспорт України» планували запозичити 40 млн євро. Зазначимо суттєву деталь: відповідно до кредитної угоди із ЄІБ, банк не фінансує кредитними коштами сплату податку на додану вартість чи митних зборів – ці витрати має профінансувати місто чи підприємство за рахунок власних коштів.
Порівнюючи повідомлення пресслужби МІУ від 15 листопада 2016 року і первинну редакцію ухвали № 2587 «Про підтримку участі ЛКП «Львівелектротранс», ЛК АТП № 1 та ЛКП «Львівавтодор» у проєкті «Міський громадський транспорт України», можна зауважити: із переліку підпроєктів зникло будівництво тролейбусної лінії завдовжки 5,6 км вартістю 3,5 млн євро та реконструкція тролейбусної лінії вартістю 0,5 млн євро. В той же час, загальна сума запозичень зросла до 40 млн євро.
Наразі із чотирьох підпроєктів, які у листопаді 2017 року Львів планував до реалізації за кредитні кошти ЄІБ в рамках проєкту «Міський громадський транспорт в Україні», на етапі завершення реалізації є лише підпроєкт щодо закупівлі 10 нових трамвайних вагонів. Переможець тендеру – консорціум підприємств ТзОВ «Спільне українсько-німецьке підприємство «Електронтранс» та ТзОВ «Електронмаш» (обидва підприємства входять до складу ПрАТ «Концерн «Електрон») станом на кінець січня 2022 року вже постачив ЛКП «Львівелектротранс» 3 нових трамваї із 10.
Що реально вдалось втілити у життя за кредитні кошти?
Тендер на закупівлю 10 нових трамвайних вагонів за кошти ЄІБ (кредитне фінансування від банку – 12 млн євро) ЛКП «Львівелектротранс» оголосило 10 лютого 2020 року. Відповідно до технічного завдання, підприємство запланувало придбати низькопідлогові трамвайні вагони довжиною 29-33 метри. Пропозиції від потенційних замовників «Львівелектротранс» мав приймати до 13:00 24 березня 2020 року.
8 квітня 2020 року стало відомо, що пропозиції у трамвайному тендері надали два потенційних постачальники – консорціум ТзОВ «СУНП «Електронтранс» та ТзОВ «Електронмаш» і польська компанія «PESА». Інтернет-видання «Твоє місто» тоді повідомляло, що «Електрон» готовий виготовити 10 нових трамваїв для Львова за 17 мільйонів євро. «Європейський інвестиційний банк провів відкриття тендерних пропозицій на виготовлення 10 сучасних трамваїв для Львова. Участь взяли львівський «Електрон» та польська «PESА». Поляки повідомили, що через карантин не встигли підготувати пакет необхідних документів. «Електрон» готовий виконати замовлення за 17 мільйонів євро. Незабаром банк оголосить фінальне рішення», – цитувало «Твоє місто» слова міського голови Львова Андрія Садового.
Контракт на постачання 10 нових трамваїв для Львова було підписано 2 вересня 2020 року із переможцем тендера – консорціумом ТзОВ «СУНП «Електронтранс» та ТзОВ «Електронмаш». Як повідомила пресслужба Львівської міськради, загальна вартість контракту сягнула 20,8 млн євро, із яких 12 млн євро – це кредитні кошти Європейського інвестиційного банку, а іще 8,8 млн євро – кошти із міського бюджету Львова.
Що ж до підпроєкту із закупівлі автобусів для Львівського комунального АТП № 1, то йому пощастило значно менше. Як виявилося, через 12 днів після прийняття ухвали ЛМР № 2587 у ЛК АТП № 1 передумали купувати 60 великих і 60 малих автобусів, а замість цього купити 100 автобусів великого класу і 28 листопада 2017 року скерували до ЛМР відповідного листа за № 1178/02. Відповідно, 7 грудня 2017 року Львівська міська рада приймає ухвалу № 2674, відповідно до якої за кошти Європейського інвестиційного банку мало бути закуплено 100 автобусів великого класу.
Тут потрібно згадати одну цікаву деталь: у середині вересня 2017 року міський голова Львова Андрій Садовий повідомив про те, що мерія досягла угоди із концерном «Електрон» про виробництво автобусів середньої пасажиромісткості. На сесії Львівської міськради Садовий розповів депутатам про те, що вже наступного (2018) року місто придбає в «Електрону» перші взірці автобусів середньої пасажиромісткості. Крім того, 14-15 грудня 2017 року вітчизняна корпорація «Еталон» у Львові та Рівному представляла новий міський автобус середнього класу «Еталон» А08128.
У Львові у презентації автобуса А08128 брав участь заступник міського голови із питань житлово-комунального господарства Сергій Бабак. Отож, виникає подив, чому керівництво ЛК АТП № 1 раптом вирішило відмовитися від закупівлі за кредитні кошти Європейського інвестиційного банку автобусів середнього класу…
Міжнародний тендер із закупівлі 100 низькопідлогових автобусів великого класу ЛК АТП № 1 оголосило 10 лютого 2020 року. Термін подання пропозицій від потенційних постачальників автобусів був визначений до 13:00 23 березня 2020 року, який згодом був продовжений до 15 квітня 2020 року. 26 лютого 2020 року пресслужба ЛМР повідомила, що до участі в тендері на закупівлю зголосилося 8 учасників.
Після розкриття тендерних пропозицій стало відомо про участь у тендері на постачання 100 нових низькопідлогових автобусів для ЛК АТП № 1 п’ятьох учасників. Автобуси зголосилися постачати два українські виробники: ПрАТ «Концерн «Електрон» та АТ «АК «Богдан Моторс», яке виготовляє автобуси «Богдан» на ДП «Автоскладальний завод № 1» в м. Луцьку. Серед учасників тендера також два дилери Мінського автозаводу із Білорусі – компанії «УкрЄвроМАЗ» та «Сучасні вантажівки», а також турецький виробник автобусів «Otokar». Зазначимо, український виробник – АТ «АК «Богдан Моторс» – практично одразу після розкриття тендерних пропозицій повідомив, що перемагає у тендері на постачання 100 автобусів великого класу для ЛК АТП № 1. Проте 17 квітня 2020 року цю інформацію спростувала пресслужба Львівської міськради.
Тендерні процедури із закупівлі 100 нових автобусів для Львова за кошти ЄІБ тривалий час затягувалися. Нарешті на початку 2021 року міський голова Львова Андрій Садовий на своїй сторінці в соцмережі повідомив про те, що у цьому тендері перемагає постачальник автобусів білоруського виробництва. Це викликало чималий скандал. Як виявилося, Львівське комунальне АТП № 1 у тендерній документації не прописало дозволені Європейським інвестиційним банком преференції для вітчизняного виробника. Крім того, технічні вимоги до автобусів були прописані найсприятливіше для білоруських автобусів МАЗ. В результаті тендер на закупівлю 100 автобусів для ЛК АТП № 1 за кредитні кошти ЄІБ було скасовано.
Новий тендер на закупівлю 100 низькопідлогових автобусів за кредитні кошти Європейського інвестиційного банку (12 млн євро) Львівське комунальне АТП № 1 оголосило 5 січня 2022 року, про що повідомила пресслужба Львівської міської ради. Пропозиції щодо участі в цьому тендері приймають до 3 березня 2022 року. Щодо характеристик автобусів, то пресслужба ЛМР повідомила лише, що машини повинні вміщувати не менше як 100 пасажирів, а у салоні має бути не менше як 30 місць для сидіння. Автобуси мають бути поставлені протягом року із дати підписання контракту.
Що ж до третього учасника проєкту «Міський громадський транспорт в Україні» – ЛКП «Львівавтодор», то жодний підпроєкт цього підприємства не дійшов навіть до етапу проведення тендера. На сайті Міністерства інфраструктури України є цікавий документ – звіт про виконання проєкту «Міський громадський транспорт в Україні» від 20 липня 2019 року. У цьому звіті, зокрема, йдеться про те, що станом на кінець липня 2019 року ЄІБ схвалив фінансування тільки двох львівських підпроєктів – щодо закупівлі 100 автобусів та 10 трамваїв.
Стосовно підпроєкту ЛКП «Львівелектротранс» щодо реконструкції депо (вартість 3 млн євро без ПДВ), станом на середину 2019 року були наявні: оцінка Міністерством фінансів та запит на фінансування, схвалений керівним комітетом та банком. В той же час, щодо цього підпроєкту на той час були відсутні попередні дослідження та документи, тендерна документація та рішення Антимонопольного комітету України.
Забули подати документи?
Ситуація із підпроєктом ЛКП «Львівавтодор» щодо реконструкції трамвайної колії вартістю 13 млн євро (це, нагадаємо, вул. Вітовського та Шевченка) була найгіршою – підприємство не підготувало жодного із необхідних документів (а це: оцінка Міністерством фінансів; попередні дослідження і документи; запит на фінансування, схвалений Керівним комітетом і Банком; тендерна документація та рішення Антимонопольного комітету України). Фактично, із звіту випливало, що ЛКП «Львівавтодор» провалило залучення 13 млн євро дешевих кредитних коштів на підпроєкти з реконструкції важливих вулиць із трамвайним рухом.
Щоб не втратити можливість освоєння кредитних коштів Європейського інвестиційного банку в ЛКП «Львівавтодор», влада Львова вирішила «переграти» перелік підпроєктів, які реалізуються цим комунальним підприємством. Відповідно, 20 лютого 2020 року Львівська міська рада приймає ухвалу № 6300, якою вносить зміни до своєї ухвали № 2587 «Про підтримку участі ЛКП «Львівелектротранс», ЛК АТП № 1 та ЛКП «Львівавтодор» у проєкті «Міський громадський транспорт України». Замість підпроєкту щодо реконструкції вулиць із трамвайним рухом ЛКП «Львівавтодор» доручають такі підпроєкти: «Будівництво автобусного депо» (вартість 3,5 млн євро без ПДВ); «Реконструкція тролейбусної контактної мережі» (вул. Зелена, вул. Стрийська та вул. Тролейбусна) вартістю 8 млн євро без ПДВ та «Капітальний ремонт кабельних ліній напругою 600 В постійного струму (фідери) від тягової підстанції № 6 до пл. Митної та вул. Личаківської» (1,5 млн євро без ПДВ).
Щодо цих підпроєктів виникає кілька запитань. По-перше: чому підпроєкт із будівництва автобусного парку на вул. Вернадського було доручено саме ЛКП «Львівавтодор», а не ЛК АТП № 1, якому, власне, і потрібен новий виробничий майданчик? Адже на той момент ЛК АТП № 1 зі своїм підпроєктом вже було на етапі оголошеного тендера, в той час як ЛКП «Львівавтодор» успішно провалило свій підпроєкт. По-друге: а чи дійсно є потреба у будівництві нового автопарку на вулиці Вернадського? Річ у тім, що площа цього майданчика – 1,26 га. За словами пана Ореста Хамули, тут заплановано розмістити щонайменше 100 автобусів. В той же час, площа тролейбусного депо ЛКП «Львівелектротранс» становить понад 6,01 га. У роки максимального розвитку тролейбусного господарства Львова на цьому майданчику утримували приблизно 250 пасажирських і 10 службових тролейбусів. Зараз на балансі ЛКП «Львівелектротранс» майже 120 тролейбусів, частина із яких не експлуатується. Відповідно, на території тролейбусного депо можна спокійно розмістити приблизно 100 нових автобусів.
Щодо реконструкції контактної мережі тролейбусів на вул. Зеленій, Стрийській та Тролейбусній, яку ЛКП «Львівавтодор» оцінило у 8 млн євро без ПДВ, то, як вдалося з’ясувати журналістам ІА «Вголос», проєктно-кошторисну документацію (ПКД) на такі роботи іще у 2018 році замовило ЛКП «Львівелектротранс» у ТзОВ «Спецбуддорпроєкт» із Києва. Відповідні оголошення були розміщені в системі публічних закупівель «Прозорро». За оголошенням № UA-2018-05-17-000489-b ПКД на капремонт тролейбусної лінії на вул. Зеленій обійшлася в 218 488,60 грн. В оголошенні № № UA-2018-05-17-000498-b йдеться, що ПКД на капремонт тролейбусної контактної мережі на вул. Тролейбусній обійшлася комунальному перевізнику в 344 860,95 грн. Нарешті, за ПКД на капремонт контактної мережі на вул. Стрийській ЛКП «Львівелектротранс» сплатило 354 680 грн. Відома і кошторисна вартість проєктів із капремонту та реконструкції тролейбусних мереж. Про це – на слайді 52 презентації до публічного звіту ЛКП «Львівелектротранс» за 2020 рік.
Отож, вартість реконструкції контактної мережі тролейбуса на вул. Зеленій протяжністю 1,9 км (від вулиці Липова Алея до вул. Луганської) становить 50,013 млн грн; на вул. Стрийській від вул. Івана Франка до вул. Наукової протяжністю 3,6 км – 122,722 млн грн, а на вул. Тролейбусній протяжністю 2,2 км – 65,510 млн грн. Відтак, за даними ЛКП «Львівелектротранс», витрати на реконструкцію тролейбусних ліній на вул. Зеленій, Стрийській та Тролейбусній становлять 238,245 млн грн, або 7,95 млн євро.
Знову ж таки, незрозуміло, чому ці проєкти від ЛКП «Львівелектротранс» вирішили забрати до «Львівавтодору», особливо з огляду на те, що у 2021 році ЛКП «Львівелектротрнанс» доволі успішно реалізувало проєкт реконструкції тролейбусної контактної мережі на вулиці Кульпарківській, який фінансувався за кредитні кошти Європейського банку реконструкції та розвитку.
ЛКП «Львівелктротранс» також напряму стосується і останній підпроєкт, який доручено ЛКП «Львівавтодор», – «Капітальний ремонт кабельних ліній напругою 600 В постійного струму (фідери) від тягової підстанції № 6 до пл. Митної та вул. Личаківської», який оцінено у 1,5 млн євро (без ПДВ). Цей проєкт згаданий у звіті ЛКП «Львівелектротранс» за 2020 рік у слайді 52. Виявляється, що реконструкцію фідерних ліній 0,6 кВ від тягової підстанції № 6 до пл. Митної та вул. Личаківської, 2, завдовжки 2067 м у ЛКП «Львівелектротранс» оцінили у 26 млн грн, тобто приблизно 0,867 млн євро. Отож, незрозуміло, чому в ЛКП «Львівавтодор» (із врахуванням ПДВ – 20%) на реалізацію цього підпроєкту вирішили витратити аж 1,8 млн євро, тобто більш ніж удвічі більше, аніж порахували у «Львівелектротрансі».
25 лютого 2021 року вже депутати чинної каденції Львівської міськради прийняли ухвалу № 90 «Про надання місцевої гарантії Львівської міської ради у 2021 році з метою забезпечення виконання боргових зобов’язань ЛКП «Львівавтодор» у рамках проєкту «Міський громадський транспорт України», у якій перелічені згадані вище підпроєкти. Проте у 2021 році ЛКП «Львівавтодор» так і не оголосило жодного тендера для реалізації цих підпроєктів.
Наразі, щоб використати кредитні кошти, які виділяє Європейський інвестиційний банк в рамках проєкту «Міський громадський транспорт в Україні», місту Львову та ЛКП «Львівавтодор» залишається менше ніж півтора року, адже термін реалізації проєкту «Міський громадський транспорт в Україні» спливає 14 травня 2023 року. Зазначимо, кредити ЄІБ в рамках цього проєкту дуже вигідні для міста, адже відсоткова ставка за цими кредитами – близько 2,5 %, а термін повернення – 13 років, в тому числі 3 роки – пільговий період.
Наприкінці зазначимо, у 2021 році відбулися значні кадрові зміни в керівництві ЛКП «Львівавтодор». Зокрема, змінився керівник підприємства – замість Оксани Єстеферової підприємство очолив Микола Власюк. Наприкінці минулого року змінився і керівник відділу інвестиційних проєктів ЛКП «Львівавтодор» – Павло Богданович Сирватка перейшов на роботу в новостворене Управління вуличної інфраструктури Департаменту міської мобільності – тут він очолив відділ і став заступником начальника управління.
Як повідомила пресслужба Львівської міської ради, відділ інвестиційних проєктів ЛКП «Львівавтодор» наразі очолює Олександр Володимирович Шутюк. Він відомий львів’янам як дизайнер та урбан-блогер, що реалізував кілька проєктів із озеленення. Вищу освіту він отримав у Національному лісотехнічному університеті України у Львові. Як позначиться зміна керівництва ЛКП «Львівавтодор» на реалізації підпроєктів в рамках проєкту «Міський громадський транспорт в Україні», наразі не ясно…
Антон Лягушкін
Спеціально для ІА «Вголос»
ІА "Вголос": НОВИНИ