У Львові вже успішно функціонують три патронатні сім'ї. Скоро таких стане чотири.
Загалом за 4 роки існування цієї ініціативи, саме ці сім’ї прихистили вже 18 дітей. Шестеро з них повернулися до батьків, четверо перебувають у патронатних сім'ях зараз, решта - влаштовані у сімейні форми виховання, такі як: усиновлення, дитячий будинок сімейного типу чи опіка та піклування.
Завідувачка сектору з питань профілактичної роботи управління «Служби у справах дітей» Руслана Нагурська поділилася з нами історіями та викликами, які супроводжують процес створення та існування таких сімей.
Патронатна сім’я – це сім’я, яка приймає дитину на визначений період. Це діти, що за певних життєвих обставин не можуть тимчасово проживати зі своїми батьками. Їх супроводжують різні ситуації, наприклад: батьки, що потрапили в лікарню і не мають родичів чи друзів, які б могли піклуватися про дитину чи подружжя, яке неналежним чином виконує свої батьківські обов'язки.
Через війну потреба у кількості патронатних вихователів зросла. Зазвичай це потреба влаштувати внутрішньо переміщених дітей, батьки яких зараз знаходяться на тимчасово окупованих територіях або відомостей про місцеперебування яких немає.
«В одній із патронатних сімей перебуває дівчинка вже більш як шість місяців, мама якої залишилася на тимчасово окупованій території. Але вони постійно на зв'язку: мама з донькою та патронатний вихователь із батьками. Це основна умова перебування дитини у тимчасовій сім'ї. Це є важливо, бо наше завдання повернути дитину назад до батьків».
Перш за все дитині шукають можливість перебувати у родичів. Якщо не вдається, дитину приймають у патронатну сім'ю. Якщо ж місця у цій сім'ї не знаходять, вона потрапляє у центр підтримки дітей та сімей.
«Нещодавно у нас був випадок із сім'єю з Бахмуту. Біля їхнього будинку розірвався снаряд, після чого вони з дитиною були евакуйовані у Дніпро. Потім батьки потрапили до лікарні у Львові, звідки нам власне й зателефонували працівники. Батьки були без свідомості, а їхнього дворічного сина вже виписували. Тому ми влаштували хлопчика у сім'ю патронатного вихователя на час реабілітації матері й батька. Як тільки вони одужали, хлопчик знову повернувся до них».
Щодо адаптації дітей – вона дуже індивідуальна. Хтось швидко звикає до нових людей та умов, декому потрібно більше часу та спілкування, щоб пристосуватися до іншої сім'ї. Зазвичай перебування дитини у патронатних вихователів триває від трьох до шести місяців. Проте за потреби цей термін можуть продовжити.
«У нас був хлопчик 11 років. Іванко. Він спершу взагалі не хотів йти у патронатну сім'ю. Ми пояснювали, що це тільки гостювання. Що він постійно перебуватиме з мамою на зв'язку. Проте він відмовлявся. Ми продовжували вмовляти та навіть долучили психолога. Він переживав, що йому невідоме нове середовище. Тоді ми запросили патронатну виховательку. Вони познайомилися, після чого Іванку стало набагато спокійніше. А коли ми вже під'їжджали на поселення до тимчасового дому, до нас вийшла донька цієї патронатної виховательки. Від зустрічі радості хлопчика не було меж. Змінився настрій та з'явилася посмішка на обличчі дитини. Це один з випадків довготривалого вмовляння дитини. Але в основному патронатні вихователі одразу знаходять підхід до дитини. Їх цьому навчають на курсах».
Однією з головних умов перебування дитини у такій сім'ї – це постійний контакт дитини із рідними, а також безпосередня комунікація вихователя та рідних батьків. Працівники «Служби у справах дітей» часто навідуються до патронатних вихователів, щоб перевірити умови перебування дитини. Для потенційних патронатних вихователів проводять курси, завдяки яким вони успішно отримують згоду на створення патронатної сім'ї. На навчанні з ними працюють психологи, медики, а також соціальні працівники. Учасникам розповідають про усі складові процесу виховання: від законодавчих до особистих, зокрема налагодження контакту між батьками та дітьми. Загалом такі курси тривають близько місяця.
«Патронатні вихователі є членами команди. І вони приймають до себе дитину за договором, відповідно це їхня робота. І якщо їм потрібна якась допомога, наприклад психолога для них чи дітей, ми надаємо таку можливість та постійну підтримку і зворотний зв'язок. Тобто це все командна робота. Наше основне завдання повернути дитину у сім'ю. Зберегти для неї її біологічну родину.»
Щоб стати патронатним вихователем вам потрібно підготувати всі необхідні документи, пройти медкомісію та успішно завершити навчання. Після чого укладаєте договір зі службою. Це офіційна робота, за яку ви будете отримувати плату. Станом на зараз це 13 тис. гривень. Також окремо виплачуються кошти на потреби перебування дитини у сім'ї. Сума залежить від її віку.
Взяти дитину на тимчасове виховання може як подружжя, так і окремо чоловік чи жінка. Ознайомитися із вимогами до патронатних вихователів можете тут: Патронатна сім'я — Львівська міська рада (city-adm.lviv.ua)
Патронатна сім'я – це постійна ротація. Зазвичай тимчасове перебування дитини триває близько пів року, після чого знову укладається договір для наступної. Це постійний процес. Зараз такі сім'ї прийняли вже 18 дітей, загалом це були діти до 6 місяців. Проте з лютого через активні військові дії до служби потрапляють діти різного віку: від 0 до 18 років. Наприклад історія з немовлям, яке залишили у вікні життя. На той час дівчинці вже був рік. Поки здійснювалася процедура оформлення документів, вона тимчасово перебувала у патронатній сім'ї. Згодом її всиновили.
Патронат також налаштований на дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах. Це ті діти, які перебувають на обліку «Служби у справах дітей», де батьки неналежним чином виконують батьківські обов'язки. Завдання служби допомогти сім'ї змінитися, щоб дитина мала змогу повернутися назад до рідних. Для цього створюють міждисциплінарну комісію, запрошують усіх необхідних фахівців, соціальні служби, школи, ІРЦ (Інклюзивно-ресурсний центр), які працюють з батьками. Наприклад, якщо батьки алкозалежні, то домовляємося про те, щоб вони пройшли реабілітацію. Коли низький рівень батьківського потенціалу, то проводять різні курси, бесіди, допомагають влаштуватися на роботу.
«Патронатний вихователь власне є місточком між соціальною службою і батьками. Тому що не всі батьки готові одразу йти на контакт. Не хочуть співпрацювати. Тому в такому випадку патронатний вихователь допомагає достукатися, що ми хочемо допомогти, щоб дитина повернулася до батьків. І коли батьки йдуть на контакт, то власне тоді діти повертаються у сім'ї. Але не завжди батьки готові змінювати свій стиль життя. Тому в таких випадках нам нічого не залишається як йти до суду і клопотати, щоб батьків позбавили батьківських прав, після чого дитина потрапляє у сімейну форму виховання.
Схожа історія трапилася із Вікторією. У сім'ї дівчинки були неналежні умови для проживання. Мати мала низький рівень батьківського потенціалу, не працювала. Дитина була педагогічно занедбана і працівники «Служби у справах дітей» вирішили влаштувати Вікторію у сім'ю патронатного вихователя. За час перебування дитини в іншій сім'ї з матір'ю працювали соціальні фахівці, зокрема психологи. Як результат, жінка влаштувалася на роботу, привела житло до належного стану. В цей час патронатний вихователь займався дитиною, її розвитком та навчанням.
«І коли мама привела своє життя до ладу, ми розуміли, що тепер дитина буде у безпеці та опіці, то дитина повернулася до неї назад. Але станом на зараз ця сім'я ще перебуває у нас на обліку. Ми надалі здійснюємо моніторингові візити та нагляд».
Перший випадок створення патронатної сім'ї у Львові - це брат із сестричкою, мати яких залишала їх самих надовго вдома.
Нам надійшло повідомлення від сусідів і школи, що діти перебувають наодинці й не мають що їсти. Наші працівники виїхали на місце. Хлопчик був дошкільного віку, дівчинка ходила у молодшу школу. Ми влаштували їх тимчасово до патронатного вихователя, намагалися працювати з мамою, але, на жаль, вона не хотіла йти на контакт. З цієї причини ми подали до суду щодо позбавлення батьківських прав. Після чого діти були влаштовані під опіку в нову сім'ю.
Якщо ви хочете стати патронатним вихователем, звертайтеся в управління «Служба у справах дітей» за адресою: пл. Ринок, 1, каб. 519, телефон: (032) 297-58-83, або заповніть онлайн-заявку, за якою з Вами сконтактуються.
Ольга Гордюк, спеціально для «Вголосу».
ІА "Вголос": НОВИНИ