Щоправда, у команді Зеленського нещодавно заявили, що пропонуватимуть на посади спікера та віцеспікера своїх однопартійців, однак за неформальним політичним правилом, яке добре прижилося в Україні, посаду віцеспікера завжди віддавали людині людині, яка представляє другу за чисельністю фракцію у Парламенті. А саме політична сила Медведчука-Рабіновича отримала «срібло» на виборній гонці до Ради.
Тож тепер одіозні політики, зокрема ексрегіонали, які на цих парламентських виборах отримали досить високий результат, ще й посади у Парламенті не проти здобути. А ще 5 років тому рейтинг того ж Медведчука, якого «борці» з реваншистами із партії Порошенка «сватають» на спікера Ради, дорівнював нулю.
Отож про те, чи справді Медведчук та його однопартійці можуть обійняти посаду у президії Верховної Ради, «Вголос» запитав у політичного аналітика Олександра Кочеткова, політолога Петра Олещука, політтехнологів Тараса Загороднього та Ярослава Макітри.
Чи має реальні шанси Медведчук обійняти посаду спікера або віцеспікера Ради?
Петро Олещук:
Очевидно, що Медведчук претендуватиме на крісло спікера чи віцеспікера Ради, враховуючи те, що його політична сила посіла на виборах до Верховної Ради друге місце. Але ми розуміємо, що зараз в Україні формується де-факто монокоаліція і в принципі вже засвідчено, що вона складатиметься лише з однієї політичної сили. Тому, думаю, у такому разі партія «Слуга народу» не зацікавлена у тому, аби ділитися якимись посадами у Верховній Раді з іншими політичними силами.
Тарас Загородній:
Зараз в українській політиці склалася нетипова ситуація, адже ще ніколи за час незалежності не було так, аби одна партія де-факто володіла всім. Проте Медведчук таки може опинитися у президії Ради. Не факт, що він стане першим віцеспікером, а от другим заступником може залежно від того, як складатимуться стосунки його політсили зі «Слугою народу», а також того, кого останні хочуть бачити для себе корисною і зручною опозицією. До того ж все одно ніхто контакту з Росією через Медведчука втрачати не хоче.
Олександр Кочетков:
Те, що партія Медведчука посіла на виборах другу сходинку, для них, можливо, і успіх. Але «опозиційникам» у цих умовах претендувати абсолютно немає на що. Бо є мегафракція, яка де-факто контролює все, і «слуги народу» не збираються розподіляти владу і ділити її ще з кимось. Адже вони розуміють, що в кінцевому підсумку відповідати за все доведеться їм і безпосередньо президентові Зеленському. І віддати посаду віцеспікера, вже не кажучи про крісло спікера, тим більше ідеологічному та адміністративному ворогові, яким є Медведчук чи й той же Порошенко, Зеленський наміру не має.
Ярослав Макітра:
Справді, до 2014 року українська політична культура передбачала те, що представникам опозиції, тим більше, якщо це велика фракція, давали посаду першого віцеспікера або віце-спікера Ради. Але у 2014 році цю традицію змінили, коли усіх представників колишньої влади, хто був у фракції «Партії регіонів» або голосував за «диктаторські закони», навіть не те, що до президії, до керівництва комітетів не допустили.
Однак зараз складно сказати, якої лінії дотримуватиметься влада, враховуючи конфлікт між Зеленським, Коломойським та Медведчуком. Є ймовірність, що колишніх ставлеників режиму Януковича не допускатимуть до керівництва Парламенту. Але все залежатиме від процесу формування коаліції. При цьому я думаю, що відповіді на це питання зараз однозначної не мають навіть у команді президента.
Чому тоді стільки розмов про спікера Медведчука?
Петро Олещук:
Це вигідно перш за все самому Медведчуку, а також Порошенкові та його політсилі, які зараз займаються тим, що розганяють «зраду»Це вигідно перш за все самому Медведчуку, а також Порошенкові та його політсилі, які зараз займаються тим, що розганяють «зраду» для того, аби використовувати це у власних інтересах. От і виходить: одні поширюють свій вплив, а інші також це роблять - тільки шляхом залякування.
Олександр Кочетков:
Якщо глянути на джерела інформації, у якій йдеться про те, що Медведчук може стати спікером Ради, обов'язково знайдеться прив'язка або безпосередньо до Медведчука, або до тих, з ким він співпрацює, або принаймні до бізнесових чи медійних структур, з якими він співпрацює та які пов’язані з «Опозиційною платформою» - тим же Льовочкіним чи іншими. Тому таку ідею озвучують ті, хто на нього працює, бо це типова позиція Медведчука – розповідати про те, що він має якісь можливості.
А Медведчуку, звичайно, було би дуже вигідно обійняти посаду спікера, бо він, перш за все, отримав би можливість «протягувати» певні рішення, використовуючи ситуацію, маніпулювати позицією депутатів (а він це вміє), оскільки вже працював першим віцеспікером Ради. З іншого боку, зможе відзвітувати перед Кремлем, що продовжує бути впливовою в Україні людиною. Проте варто пам’ятати, що це невигідно партії Зеленського, бо навіщо йому посилювати ворога?
Хто, окрім Медведчука, з «Опозиційної платформи» може отримати посаду у президії Ради?
Петро Олещук:
Медведчук у цьому контексті має найбільший досвід. Він же працював 20 років тому у Верховній Раді. Бойко ж, до прикладу, завжди претендував більше на посади урядового характеру, адміністративні. Тому його більше цікавитимуть посади в Уряді.
Ярослав Макітра:
«Якщо «опозиційників» у президії Ради хтось і представлятиме, то це буде людина з другого ешелону «Опозиційної платформи»Якщо команда Зеленського таки дозволить обійняти посаду першого віцеспікера Ради комусь із команди Медведчука-Рабіновича, то, найімовірніше це буде людина не «важковаговик» - не Бойко, не Медведчук і навіть не Рабінович та Льовочкін. А все через те, що той, хто у президії представлятиме «Слугу народу», наприклад, Разумков, можуть просто опинитися у тіні цих одіозних фігур з політичним досвідом за плечима. Тому якщо «опозиційників» у президії Ради хтось і представлятиме, то це буде людина з другого ешелону «Опозиційної платформи».
Проте навряд чи є таке бажання у команди Зеленського. Та й партія Медведчука, до якої в Раді входитиме 40 осіб, навряд чи зможе якимось чином змусити Президента та його фракцію когось зі своїх туди призначити.
Хто зараз найбільш реальна кандидатура на посади спікера та віцеспікера?
Олександр Кочетков:
Найімовірніші кандидатури - від партії «Слуга народу», однак переговори ще не завершилися. До прикладу, на посаду спікера Ради претендує Разумков, але окрім нього є ще принаймні 5 осіб, які націлені на цю посаду. Проте хоча Разумков – один із перших, але все одно нічого не вирішує. І, враховуючи те, що ще не завершені переговори з тією ж партією «Голос», то про це говорити ще зарано.
Тарас Загородній:
Думаю, той же Стефанчук був би дуже непоганим спікером, адже, аби керувати депутатами і «протискати» при цьому потрібні рішення, для цього потрібно володіти достатніми психологічними якостями. Тому думаю, що так і буде, натомість Разумков залишиться керувати фракцією «Слуга народу».
І все ж, як сталося так, що партія Медведчука посіла друге місце на виборах до Ради?
Тарас Загородній:
Хоча антирейтинг у Медведчука досить великий, але це нівелюється тим, що виборцю «Опозиційної платформи «За життя» Бойка подобається, що ця політсила має Медведчука, який, відповідно, має вихід на Москву. А для їхнього електорату це важливе питання. Тому вони і змогли видряпати таку перемогу в «Опоблоку» Мураєва, лідери яких є під санкціями. Тим більше, ми постійно бачимо Медведчука на телеефірах, при цьому він говорить досить зрозумілі речі для свого електорату.
Петро Олещук:
Медведчук за час президентства Порошенка дуже серйозно посилив свої позиції. Натомість навіть за час президентства Януковича він жодних посад не обіймав, не був у владі і навіть не був депутатом. Та й взагалі Медведчука можна було назвати опозиціонером у часи Януковича.
Тепер же Медведчук та його сила завдяки Порошенку захочуть закріпити свої позиції на місцевих виборах на території Східної України, завоювати посади мерів тощо і таким чином реалізовувати свою політику.
Марія Волошин, «Вголос»
ІА "Вголос": НОВИНИ