Учора Ющенко «з усією твердістю» заявив про перенесення позачергових парламентських виборів на 24 червня. Словосполучення «з усією твердістю» - є цитатою з указу Президента. До речі, якщо на сайті президента задати пошук слова «твердість» - пошук висвітлює рівно 100 документів. Всупереч загальній думці про нерішучість Президента, сам Ющенко любить поговорити про «свою твердість». Проте, останнім часом Ющенко дійсно діє рішуче. Таке відчуття, що навіть рішучіше, ніж того вимагають обставини. Але про усе по-порядку.
Зі слів Ющенка, він знову захистив національну Конституцію і черговий раз виконав свій обов’язок як президент України. Ющенко такий, він як почне виконувати президентський обов’язок – його не спиниш. То його не могли допроситися, щоб він перезавантажив парламент, а тепер – не спиниш: за останній місяць вже двічі розпустив...
Позаяк основні події української політики традиційно відбуваються «під килимом», то прості смертні не знають з якої статі наш президент так скоропостижно з’явився на телеекранах – звернення президента прозвучало у прямому ефірі і було проанонсовано за кілька хвилин до початку його трансляції. Рішення президента ще буде обговорюватися і коментуватися багатьма політиками і політологами, але вже зараз варто звернути увагу на декілька аспектів
По-перше, президент обома ногами перейшов із площини морально-етичної аргументації своїх дій на поле політичної доцільності. Вчорашній оприлюднений указ Президента про дострокові вибори означає, що Президент непрямо визнав той факт, що указ Президента України від 2 квітня (про призначення виборів на 27 травня) є таким, що по суті не відповідає Конституції. Тепер Президент з головою поринає в юридичну казуїстику і починає обгрунтовувати свою позицію з точки зору «букви закону». Спеціально відзначимо: дуже недосконалого УКРАЇНСЬКОГО закону, в якому одні норми і пункти суперечать іншим і на кожен аргумент існує такий самий вагомий контраргумент.
Ннайнебезпечніше у цій історії є те, що коли зустрічаються два рівні права – все вирішує сила.
По-друге, незрозуміло чи рішення президента є узгоджене з коаліцією. З одного боку – – відомо, що за останній місяць Ющенко і Янукович зустрічалися, як мінімум, шість разів. У ЗМІ навіть з’явилася інформація про те, що внаслідок цих перемовин була досягнута угода про те, що головною умовою компромісу має стати перенесення дати виборів. Однак з іншого – той факт, що прем’єр-міністр Янукович, довідавшись про новий указ Президента перевав свій закордонний візит, а один із речників ПР Тарас Чорновіл заявив, що коаліція не погоджується із новим указом Президента й ініціюватиме процедуру імпічменту – свідчить, що хід президента Ющенка став для його опонентів несподіванкою.
Це дуже погано. Бо якщо президент не домовився або найближчим часом не домовиться з протиборствуючою стороною - він фактично заганяє себе у глухий кут. Наприклад, що робитиме Президент і його соратники, якщо коаліція відмовиться брати участь у виборах? «Помаранчеві» заявляють, що це право кожної партії брати або не брати участь у виборах, однак кожному зрозуміло, що неучасть у виборах тих політичних сил, які скоадають нинішню парламентську більшість делегітимізує новообрану Верховну Раду. Тоді Україна матиме новий парламент і старий – який відмовляється визнати себе розпущеним.
Два парламенти – дві країни. Страшно навіть подумати про всі можливі наслідки такого сценарію розвитку подій.
Інший варіант – Ющенко починає новий тур домовленостей з Януковичем і вони врещті-решт домовляються про перенесення дати виборів на осінь. Ющенко відкликає указ від 25 квітня і видає новий, уже третій, закон про дострокові парламентські вибори. Це вже нагадуватиме якийсь несмішний анекдот. Президент остаточно втратить обличчя.
А взагалі-то, відчуття таке, що українські політики в запалі боротьби зовсім забули про народ, іменем якого так часто й охоче клянуться. Пригадується епізод з російської історії. Коли в розпал Кримської війни Миколі I доповіли про те, що "суспільство стурбоване" то імператор дуже здивувався: «А їм що за діло?».
«Вголос» звернувся за коментарем до доктора психологічних наук, завідувача лабораторії пcихології мас Інституту соціальних та політичних досліджень АПН, професора ВАДИМА ВАСЮТИНСЬКОГО
Вадиме Олександровичу, чому Ющенко так часто вживає у своїх виступах слово «твердий», «твердість»?
На мою думку наш Президент зовсім не є твердою особою, але часом є такий ефект «формування реакції», коли в людини виробляється спосіб поведінки, протилежний тому, який їй властивий. Я не наполягаю, що це саме так. Але не виключено, що Ющенкові приємно думати, що він тверда людина.
А Вам не здається, що за останні місяці він демонструє себе аж наддміру твердим, не схильним до компромісів?
Іноді в людей такого типу – до певної міри нерішучих – компенсація цієї нерішучості йде таким шляхом, що вони в певних ситуація діють надрішуче. І як правило не дуже адекватно до ситуації.
Але якщо коаліція не погодиться на новопризначену дату дострокових виборів, Ющенку доведеться назначати вже третю дату. Це не буде втратою обличчя президента?
Відносно втрати обличчя, то він вже настільки втратив обличчя своєю діяльністю, що я не думаю, що нове перенесення завдасть великої шкоди його іміджу. Це не буде остаточний удар по ньому.
Думаю, що все-таки будуть домовленості між Ющенком і Януковичем. Ці домовленості навряд будуть на користь Ющенка. Мені зається, що регіонали забезпечити Ющенкові почесний відступ і Президент вийде з ситуації без великих втрат для власного іміджу, навіть для самого себе. А це для Ющенка найголовніше – щоб він не відчував внутрішнього дискомфорту від того, що його імідж постраждав.
Вам не здається, що Президент останнім часом перейшов із площини морального обгрунтування своєї позиції у площину юридичної казуїстики?
Не думаю, що він принципово змінив свою позицію. Він мусить так робити, бо це його слабке місце, правове обгрунтування його позиції. Бо всі б’ють по цьому і він змушений виправдовуватися. Справа не в моральних і правових підставах. Проблема Ющенка полягає у прагненні свого психологічного комфорту для нього самого. Йому важливо, щоб всередині його особистості йому було добре і зовнішні чинники не мають особливого значення. Я зовсім не хочу сказати, що Ющенко – людина аморальна і не думаю так, але все таки не мораль є головним аргументом в його рішеннях, вчинках; і тим більше не право. Я не перебільшував би значення його моральності і навернення до юридичної казуістики. Це все грузне в особливостях його свідомості і не є вирішальним принциповим чинником.
ІА "Вголос": НОВИНИ