У провадженні Львівського апеляційного господарського суду України знаходиться справа №9/8, предметом якої є примусове вилучення із користування ВАТ «Чернівцігаз» на користь третіх осіб газорозподільних мереж протяжністю 4,5 тис. км.
Відкрите акціонерне товариство із газопостачання і газифікації «Чернівцігаз» є одним із найбільших підприємств Чернівецької області, відноситься до суб’єктів природних монополій у галузі розподілу природного газу та відноситься до категорії великих платників податків і найбільших бюджетонаповнюючих суб’єктів господарювання. Підприємство обслуговує біля 4,5 тис. км розподільних газопроводів, 745 газорозподільних пунктів, понад 170 газифікованих населених пунктів Чернівецької області, понад 171 тис. споживачів природного газу, має у своєму штаті понад дві тисячі висококваліфікованих працівників, та забезпечує безперебійне, безпечне, безаварійне газопостачання споживачів.
Газорозподільні мережі знаходяться у ВАТ «Чернівцігаз» у користуванні на підставі Договору №04/01-871 про користування державним майном, яке не підлягає приватизації від 28.12.2001р., укладеним із ДК «Газ України».
У другій половині 2006 року високопосадовцями із Міністерства палива та енергетики України було ініційоване питання про передачу газорозподільних мереж крупному постачальнику природного газу в Україну «РосУкрЕнерго».
Після відмови акціонерів ВАТ «Чернівцігаз» добровільно передати газорозподільні мережі до сфери впливу іноземної структури, схилити підприємство до прийняття відповідного рішення зацікавлені можновладці держави планували за допомогою правоохоронних органів держави.
З цією метою Генеральною прокуратурою України без наявності жодних правових підстав була порушена кримінальна справа по факту привласнення службовими особами ВАТ «Чернівцігаз», ДК «Укртрансгаз», НАК «Нафтогаз України» 410 млн. грн., виділених на будівництво газопроводів. Одразу ж на ВАТ «Чернівцігаз» посипався шквал багаторазових позапланових перевірок контролюючих органів, запитів правоохоронних органів та прокуратури, який повністю заблокував діяльність Товариства.
Одночасно, керівництвом державних структур, які мають вплив на визначення подальшої долі газорозподільних мереж, почалась реалізація обов’язку перед російською стороною, щодо передачі їм газорозподільних мереж. У листопаді 2006 року ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» надіслало ВАТ «Чернівцігаз» лист про припинення дії Договору на користування газорозподільними мережами, мотивуючи його розкраданням керівництвом ВАТ «Чернівцігаз» державних коштів (вищенаведена кримінальна справа, порушена Генпрокуратурою України), іншими безпідставними порушеннями умов Договору.
Між тим, товариство у суді доказало належне виконання ним договірних умов, відсутність будь-яких його порушень та безпідставність припинення договору. Рішенням суду від 19.12.2006р. задоволено позов ВАТ «Чернівцігаз» та продовжено дію Договору на користування державним майном, яке не підлягає приватизації.
Також, Товариство змогло доказати у Печерському районному суді м. Києва незаконність порушення Генеральною прокуратурою вищевказаної кримінальної справи Суд 02.02.2007р. зняв усі обвинувачення із ВАТ «Чернівцігаз».
Однак, позиція правосуддя України не вплинула на бажання деяких представників української влади допомогти Російській Федерації заволодіти державною газотранспортною системою.
У цей час в засобах масової інформації починає лунати заява Міністра палива та енергетики України Юрія Бойка про передачу Російській Федерації газорозподільних мереж України в обмін на право видобувати природний газ та здійснюються відповідні дії. Маючи такий актив у своєму розпорядженні, Росія зможе не тільки припиняти газопостачання промисловим споживачам України на прикладі ЗАТ «Укргазенерго», а й вирішувати чи буде тепло взимку у домівках українського населення шляхом відключення від газопостачання вічноборгуючих підприємств теплоенергетики, а загалом – впливати на розвиток економіки держави та політичну спрямованість її керівників.
29 грудня 2006 року міністр Міністерства палива та енергетики України п. Ю.Бойко, вийшовши за межі власної компетенції, порушуючи вимоги закону, незважаючи на наявне рішення суду, чинного договору на користування державним майном, яке не підлягає приватизації, без згоди Фонду державного майна України, видав наказ № 542 про примусову передачу газорозподільних мереж із балансу ВАТ «Чернівцігаз» і одразу подав до господарського суду Чернівецької область позов про його примусове виконання.
Суддя господарського суду Чернівецької області Чорногуз М.Г. вочевидь не витримав тиску вищих чинів держави, згодився на прийняття рішення про негайне виконання наказу Мінпаливенерго. Причому від товариства вимагалося здійснити фізично неможливі речі, зокрема, протягом 30 хвилин з моменту винесення рішення віддати третій особі 4,5 тис. км розподільних газопроводів.
Пізніше, вищевказані дії судді Чорногуза М.Г., а також державного виконавця, який допомагав виконати рішення, стали предметом розгляду Генеральної прокуратури України щодо наявності у їх діях складу злочину, а щодо судді окремо – Вищої ради юстиції України в частині порушення ним суддівської присяги та наявності підстав для звільнення із займаної посади.
На сьогодні завадити росіянам заволодіти українською газотранспортною системою і остаточно перебрати до своїх рук важелі управління українським суспільством може колегія Львівського апеляційного господарського суду України, яка 28.02.2007р. розглядатиме апеляційну скаргу ВАТ «Чернівцігаз» на постанову господарського суду Чернівецької області.
Прикро, що українська Феміда перетворюється на знаряддя та інструмент реалізації волі іноземної держави, яка намагається позбавити Україну незалежності та державного суверенітету. Однак не згасає надія про патріотичність, свідомість та відданість принципам судочинства з боку львівського суду.
ІА "Вголос": НОВИНИ