Музей Державного природничого музею НАН України у Львові має колекцію комах, яка налічує від 300 тисяч до півмільйона одиниць. Найстаріші з них датуються 1858-1863 роками. Це жуки, яких збирав ще зібрав галицький науковець Максимиліан Сила-Новицький.
Про це «Вголосу» розповів молодший науковий співробітник Державного природничого музею НАН України Сергій Глотов.
Якщо згадувати Максимиліана Силу-Новицького, то саме він у 1860 році видав одну з перших наукових праць про комах в Україні, точніше каталог метеликів Східної Галичини.
Якщо говорити про Сергія Глотова, то він є одним з п’яти науковців світу, котрі вивчають грибних жуків роду герафини. Нещодавно він описав новий вид для науки.
Найстаріші комахи родом з Сихова, Рясного та Янева
Найстаріші комахи, які є в музеї, це – жуки: вусачі, златки та пластинчастовусі.
«Це види, які збиралися навколо Львова – у Кривчицях, на Погулянці, на Сихові, в Рясному, на Високому Замку. Кожен експонат містить етикетку з датою та назвою селища. Кожен ентомолог тоді мав власну етикетку. Також у музейній бібліотеці збереглися публікації та каталоги тих осіб, які передавали експонати до музею», - розповідає Сергій Глотов.
За його словами, це були часи, коли у Європі відкривалися великі музеї. Тоді запрацювали музеї у Відні, Берліні, Лондоні. Природничий музей у Львові тоді був одним з крупних природознавчих музеїв, куди приїздили відомі європейські ентомологи, автори робіт, які тепер вивчають студенти-біологи всіх вузів світу.
Зараз, на жаль, тих комах, які спокійно жили 150 років тому в лугах та лісах Рясне та Сихова вже важко знайти. А все тому, що місце їхнього проживання забудували багатоповерхівками.
«Комахи лишаються там, де є середовище для їхнього існування. Якщо це середовище зруйнувати, то і вони зникають. Якщо зрубати дерево, то загинуть комахи, які з ним пов’язані», - пояснює науковець.
Водночас комахи, які мешкали в Янові, так і залишилися там жити. У колекції музею є екземпляри, датовані 1860 роками. І науковці, які виїздять у Розточчя, знаходять ці ж самі види, що й 150 років тому. Також збереглися комахи в парку на Високому Замку. Туди, на щастя, ще не добралися забудовники.
Найрідкісніші комахи – з Карпат
Немало налічує колекція і червонокнижних видів комах. Це – жук-олень та розалія альпійська.
«Є жук лептуза карпатська, який живе виключно в Карпатах. Він дрібний, до півтора міліметра. Ми фотографували його під мікроскопом і відправляли фото колегам з Італії та Норвегії», - розповідає науковець.
Також є дуже рідкісні метелики з Південної та Північної Америки – морфіди, косатцеві, аполлони.
Але найбільше екземплярів у колекції дрібних молей: п’ядуни, совки, вогнівки, листовійки. Водночас вони найменше вивчені та досліджені.
«Їх дуже багато в природі. В нашій колекції їх є видів 400-500. І не всі досліджені. Комахи зібрані та законсервовані, вони зберігаються, Але фахівці ще не дослідили їх остаточно», - говорить ентомолог.
Науковець нагадав, що музеї існують не тільки для того аби їх відвідували люди, це ще й банк збереження наукової інформації регіону.
Найдорожчі комахи - косатцеві метелики
Кожна річ має свою вартість. В тому числі й грошову. Одна комаха може коштувати як кілька доларів, так і кілька десятків тисяч доларів.
«Кілька тисяч доларів коштують косатцеві метелики. Їх подарували музею. Останні 150 років популяція цих метеликів зменшується», - каже Сергій Глотов.
Сергій припускає, що якби зараз хтось схотів створити новий музей і купити до нього таку колекцію метеликів, як оце є зараз у природничому музеї, то не виставило б тих коштів, які виділяються для Збройних сил України на рік.
Зараз музей пишається колекціями, які йому подарували багаті особи.
Звідкіля беруться нові види комах
Звісно, такого, щоби за останні 150 років з'явилися зовсім-зовсім нові комахи, то не було. Інколи науковці знаходять комах, які живуть собі у важкодоступних для людей місцях. То ж знайти їх для науковця вважається великим щастям. Але це - не нова комаха.
Інколи з'являються комахи не притаманні цій території. Але це - не пов'язано зі зміною клімату. Комахи подорожують так само як і люди, транспортом.
«Якась комаха може залетіти у поїзд чи літак і приїхати до Львова. Навколо аеропортів та залізничних вокзалів цілі популяції таких комах», - пояснює ентомолог.
Ці інвазійні види, за словами науковця, є шкідниками. Вони дуже швидко адаптуються до нових умов і можуть знищувати урожаї сільськогосподарських культур. На жаль, в новому місці у них немає природних ворогів. Тому що найбільше комахами харчуються птахи. А птахи віддають перевагу уже звиклій їжі. Одним з таким шкідників стала каштанова міль.
«Вона не була для нас характерною. Вони розмножуються необмежено. Жодна пташка не пристосувалася їх їсти. Якщо птахам принести в клітку таку комаху, то вони їх з'їдять. А ось в природі вони не пристосувалися до цього. Тому ці інвазійні види й почуваються у нас дуже добре», - каже Сергій Глотов.
Нагадаємо, як уже писав «Вголос», у Львові встановили готель для комах.
ІА "Вголос": НОВИНИ