17 грудня християни вшановують пам’ять великомучениці Варвари, однієї з найбільш шанованих святих. У народі свята Варавара вважається покровителькою жінок, перед її іконами просять про щастя, швидке заміжжя, зцілення від хвороб і здоров’я для дитини. Мученицю вважають своєю покровителькою будівельники та шахтарі.
Історія свята
Свята Варвара народилася у місті Іліополі, що у Малій Азії, на початку IV століття. Варвара була палкою християнкою. Її ж батько, язичник, вимагав від неї зректися віри Христової. Варвара відмовилася й він піддав дочку страшним тортурам, а потім і власноручно вбив.
Після хрещення Русі мучениця Варвара стала однією з найбільш шанованих святих. З ХІІ століття мощі Святої знаходяться у Києві. Спочатку вони перебували у Михайлівському Золотоверхому монастирі, а сьогодні їхнім постійним місцем спочинку є собор св. Володимира. Для поклоніння мощі святої Варвари з певною періодичністю встановлюються у храмах багатьох міст України.
У народі свята Варвара вважалася захисницею від відьомських чар, а ще їй молилися від раптової та насильницької смерті і про пом'якшення батьківського гніву.
Також шанують святу вагітні жінки — саме їй вони моляться про допомогу у важких пологах. Крім того, мученицю вважають своєю покровителькою будівельники, шахтарі та ремісники.
Народні традиції та прикмети
Цього дня прийнято варити кутю, узвар або компот, пекти пироги з маком. Пирогами частують навіть свійських тварин, щоб краще розмножувалися.
У день Великомучениці Варвари гріх прати, білити, займатися рукоділлям. Втім, дозволено вишивати. Народна легенда каже, що свята Варвара Великомучениця була дуже здібною до вишивання, так що вишила ризи самому Ісусові Христові.
Беручись до вишивання, колись дівчата хрестились і шептали: “Свята Варвара золотими нитками Ісусові ризи шила і нас навчила”.
У цей день дівчата готували вареники з маком чи сиром, серед яких обов’язково мали бути й “пирхуни” – заправлені борошном. Мука з них пирхала, розліталась навсібіч. Частуючи хлопців, стежили, кому втрапить такий виріб. Відтак невдаху довгий час дражнили “пирхуном”. Дівчата в цей день заготовляли галузки з вишень і ставили у воду, якщо гілочки зацвітали на Різдво, то це віщувало про швидкий шлюб.
“Варвари” – день повороту на весну. Приповідка каже, що “Варвара ночі урвала, а дня приточила”.
З давніх-давен на Варварин день освячували воду. Потім на освяченій воді люди варили ритуальну кашу і залишали її на ніч. Вранці дивилися на те, як застигла скоринка - якщо рівномірно, значить, наступний рік буде врожайним.
З давніх-давен існують погодні прикмети на цей день:
- яка погода на Варвари, така й на Різдво.
- якщо на Варвари болото, то буде зима красна, як золото.
- якщо проти цього дня нічне небо в зорях – чекай холодів, а сліпе й тьмяне – на тепло.
- якщо горобці збираються купками на деревах і цвірінькають, то буде тепла зима.
- дерева в інеї – урожай на фрукти.
- якщо до цього дня сніг не випав – зима буде теплою, а як з’явиться – довгою і холодною.
- похмуро на вулиці 17 грудня - чекати снігопаду;
- сильні морози в цей день - вони протримаються ще довго.
ІА "Вголос": НОВИНИ