День української писемності та мови традиційно відзначають 9 листопада вже понад два десятки років. За православним календарем – це день вшанування пам’яті преподобного Нестора-літописця.
З історії
Нестор Літописець (1056–1114) – монах Києво-Печерської лаври, автор найдавнішого літопису України, укладеного на початку 12-го століття – «Повісті времених літ». Цей твір є головним джерелом вивчення стародавньої історії України.
«Звідки пішла Руська земля і хто в ній найперший почав княжити» – цими словами починається літопис.
Дослідники вважають, що саме з Нестора-літописця й починається писемна українська мова.
Українська мова належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної сім'ї. У світі українською розмовляють понад 45 мільйонів осіб, більшість мешкає в Україні. Наша мова є другою або третьою слов'янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) і входить до 30 найпоширеніших мов світу. З погляду лексики найближчою до української є білоруська мова (84% загальної лексики), потім польська (70%) та словацька (68%).
Вважається, що назву «українська мова» вживали, починаючи з XVI ст., на позначення мови українських земель Речі Посполитої. Однак до середини XIX ст. основною назвою мови, що тепер зветься українською, було поняття «руська мова».
Щодо походження мови, вчений Василь Кобилюх доводить, що українська мова сформувалася в Х-IV тисячоліттях до нашої ери.
“Походження найважливіших українських слів слід шукати в санскриті, а не в російській, німецькій, турецькій, грецькій та інших мовах, які виникли значно пізніше. Найбільшим свідченням того, що праукраїнська мова поширилася по всій земній кулі є топоніми , гідроніми, корінні слова, які збереглися і до сьогодні”.
За словами Василя Кобилюха, сучасні мовознавці стверджують, що українська мова ввібрала у себе 250 мов світу. Це твердження, на думку вченого, є справжньою диверсією, оскільки, навпаки, саме санскрит, наша прадавня мова є джерелом, донором для багатьох мов.
Перекладач та письменник Остап Українець має свою думку:
“Українській живій мові 3-4 століття. Тобто вона ровесниця англійської літературної мови - і це не дивно, бо більшість європейських мов так чи так сформувалися в ранньомодерну добу, між бароком і романтизмом.
Українській передувала давньоукраїнська і різні книжні стандарти, тому реальна історія нашої мови - приблизно 1000 років. До того була гіпотетична праслов'янська, від якої походять абсолютно всі слов'янські мови”.
Соціологічні дослідження
За результатами опитування, проведеного фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова, більшість українців вважають українську мову рідною для себе й підтримують обов'язок обслуговування державною мовою.
Зокрема, 78% українців визнали українську мову своєю рідною. 18% опитаних назвали своєю рідною мовою російську.
Українська є рідною для абсолютної більшості мешканців Західних і Центральних регіонів нашої країни: на Півдні рідною українську назвали 56%, 41% – російську, на Сході 59 відсотків рідною мовою вважають українську і 34% – російську.
Серед молоді віком 18-29 років українську вважають рідною 83%, а серед старшої групи (понад 60 років) – 74%.
Цікаві факти про українську мову
-
Українська мова – одна з наймилозвучніших мов світу. 1934 року в Парижі на лінгвістичному конгресі провідні фахівці визнали українську мову третьою з-поміж усіх мов (після французької та фарсі) за мелодійністю, лексичним і фразеологічним багатством, величезними словотвірними можливостями, синтаксичною гнучкістю. На аналогічному форумі мовознавців у Швейцарії, де головними критеріями оцінки були евфонічна система мови, її мелодійність і милозвучність, українську мову було названо другою після італійської.
-
Сучасна українська мова має близько 256 тисяч слів.
-
В українській мові найбільша кількість слів починається на літеру «П». Найменш уживаною літерою українського алфавіту є літера «Ф».
- Найдовшим словом в українській мові є слово «дихлордифенілтрихлорметилметан» (назва хімікату, що використовується для боротьби зі шкідниками). У цьому слові є 30 літер.
-
На відміну від інших східнослов’янських мов, в українській мові є кличний відмінок.
- Особливістю української мови є те, що вона багата на зменшувальні форми. Зменшувально-пестливу форму має, як не дивно, навіть слово «вороги» – «воріженьки».
-
Назви всіх дитинчат тварин в українській мові відносяться до середнього роду.
-
Відповідно до видання «Короткий словник синонімів української мови», в якому розроблено 4279 синонімічних рядів, найбільшу кількість синонімів має слово «бити» — 45 синонімів.
-
Найбільше перекладений літературний твір – «Заповіт» Тараса Шевченка. Його переклали на 147 мов народів світу.
- Найстарішою українською піснею, запис якої зберігся до наших днів, вважається пісня «Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?»
- Офіційно вважається, що після видання «Енеїди» Івана Котляревського, українська мова була прирівняна до літературної мови. Івана Котляревського по праву вважають основоположником нової української мови.
Традиції дня
Щорічно в цей день, 9-го листопада, на Українському радіо відбувається диктант національної єдності.
Радіодиктант розпочнеться о 10:00. Спочатку учасникам розкажуть про правила диктанту, а його текст розпочнуть читати о 10:30.
Читатимедиктант національної єдності цього року відомий український письменник Юрій Андрухович. Він є і автором тексту. За словами Андруховича, текст диктанту – початок його майбутнього роману.
Нагадаємо, що у 2020 році, уперше за 20 років існування диктанту, в ньому попри часові розбіжності взяла участь 25-та команда полярної експедиції на станції «Академік Вернадський» в Антарктиді. Участь у його написанні взяли, серед інших, Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, мовний омбудсман Тарас Кремінь, народні депутати та відомі артисти.
«Українське радіо» отримало на свою адресу 13 799 електронних листів та дві тисячі паперових. Переможцями було визнано 17 учасників.
Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь закликає українців долучитися до написання XXI Радіодиктанту національної єдності.
«Закликаю українців з усіх куточків світу, кожного з Вас, долучитися до написання диктанту і тим підтвердити, що там, де є українець, там є повага і любов до українського слова, української культури та духовності», - сказав Кремінь.
ІА "Вголос": НОВИНИ