У семінарі взяли участь депутати обласної ради, представники територіальних громад, члени наукової дорадчої ради щодо вивчення питання можливих екологічних наслідків при розробці сланцевих газів на території Львівської області.
Представники компанії «Шеврон Україна» Пітер Кларк (регіональний менеджер «Шеврон Україна»), Габрієль Грімалді (директор ТОВ «Шеврон Україна»), Марін Жулієн (менеджер з безпеки навколишнього середовища ТОВ «Шеврон Україна») та професор Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу Олександр Петровський вкотре представили технологію видобутку сланцевого газу.
Під час виступів депутати обласної ради наголошували на екологічних ризиках, які пов'язані з технологією розробки сланцевого газу на Олеській площі. Так, зокрема, член комісії з питань екології, природних ресурсів та рекреації Львівської обласної ради, представник наукової дорадчої ради Юрій Зірченко представив детальний аналіз складної тектоніки Олеської площі, акцентуючи увагу на звичайних і глибинних розломах різних напрямків та протяжностей, яких є безліч на території площі. У такій ситуації використання гідророзриву може призвести до землетрусів. Також Юрій Зірченко зупинився на непрозорості тендерних процедур щодо укладення угод на розвідку та промислову розробку родовищ сланцевого газу та усунення місцевих громад від погодження висновків і дозволів на проведення геологорозвідувальних робіт. Він нагадав про шламозвалища, де знаходяться десятки мільйонів тонн хімічних відходів після видобування сірки, в Новому Роздолі та Яворові, затоплені десятки кілометрів підземних виробітків у Стебнику, загазованість у Бориславі. Завершуючи свій виступ Юрій Зірченко сказав, що тут саме той випадок, коли треба сім разів відміряти і один раз відрізати.
Секретар комісії з питань екології, природних ресурсів та рекреації Львівської обласної ради Осип Магур у своїй доповіді зупинився на аналізі «засекреченої» угоди між Урядом України та компанією «Шелл».
«З цієї інформації, яка просочилася у ЗМІ, випливає, що угода підписується на 50 років, частка держави у видобутому газі від 30 до 60 відсотків, а також те, що компанія звільняється від оподаткування та сплати всіх зборів до бюджетів різних рівнів», - зазначив Осип Магур.
Також він продемонстрував відео з Юзівської площі, де проводить видобуток компанія «Шелл». Учасники семінару побачили відкриті водойми, в яких зберігається «відпрацьована» вода з хімічними речовинами. З цих водосховищ вона витікає струмками та просочується в ґрунт. Наслідки такого видобування - неминуча екологічна катастрофа. Також Осип Магур зазначив, що угода не передбачає відшкодування збитків, завданих екології та здоров'ю людей, а це, на переконання депутата, недопустимо.
Член наукової дорадчої ради щодо вивчення питання можливих екологічних наслідків при розробці сланцевих газів на території Львівської області, хімік-токсиколог Львівського національного медичного університету Зофія Кубрак акцентувала увагу присутніх на канцерогенній дії на людський організм етил-гліколів, ізопроналу, толуолу, фенолів, кислот та важких металів, які використовуються як домішки при гідророзриві. А інший член наукової дорадчої ради Володимир Харкевич зупинився на аналізі ефективності Олеської площі.
Зокрема, він зазначив: «Науковці Львівської філії Українського державного геологорозвідувального інституту здійснили аналіз матеріалів щодо вмісту органічної речовини у сланцях Олеської ділянки та в Польщі. Якщо у США вміст керогену у сланцях в середньому становить 35% (потужність покладу - 50-250 м), у Польщі - 3%, то на Олеській ділянці Львівщини - 0,5%. У США ділянки з вмістом керогену менше 10% не розробляються. На американських багатих родовищах керогену собівартість 1000 м3 сланцевого газу становить 280 доларів, але його ніхто не хоче купувати навіть за ціною 140 доларів, бо сланцевий газ є сумішшю метану та діоксиду вуглецю. Його калорійність удвічі менша, ніж природного газу. Тобто сланцевий газ — газ нікудишній».
Більшість запитань, які присутні адресували представникам компанії «Шеврон Україна», що стосувалися розташування місць забору води та її утилізації після використання, а також подальшого використання відпрацьованої і хімічно забрудненої гірської породи, залишилися без відповіді. Також представники компанії «Шеврон Україна» відмовляються надати перелік хімічних речовин, які будуть використовуватися як домішки для підсилення ефекту гідророзриву. Організатори семінару не змогли пояснити, чому Франція, Німеччина, Болгарія, Румунія та ціла низка інших країн Європи відмовилися від добування сланцевого газу за технологією, яка пропонується для України.
Заступник голови постійної комісії з питань екології, природних ресурсів та рекреації Львівської обласної ради Микола Кадикало, підводячи підсумок семінару, зокрема, зазначив: «Відбувається дискусія щодо методики видобування сланцевого газу, екологічної безпеки цього процесу та впливу на довкілля і мешканців регіону. Але ця дискусія триває вже півтора роки. Сьогодні ж предметом обговорення має бути проект угоди між Урядом України і компанією «Шеврон Україна», а не стільки методика видобування сланцевого газу. Без згоди обласної ради таку угоду не буде підписано. На жаль, до сьогодні ми так і не бачили цього документа».
ІА "Вголос": НОВИНИ