Як інформує прес-служба ЛОР, кілька десятків львів'ян взяли участь в поминальній панахиді на символічній могилі поблизу Янівського кладовища. Опісля покладання квітів та запалення лампадок відбулось віче.
«Ми прийшли сюди помолитися за полеглими українськими героями у непростий і знаковий час. Дух свободолюбства й нескореності витає у цей день над Україною і в кількох кілометрах звідси, у центрі Львова шумить багатотисячний Євромайдан.
Тут, коло місця останнього спочинку українських героїв, з особливою силою відчуваємо свою приналежність до великої нації, кровно-духовної спільноти, яка народжувала великих синів, здатних безстрашно ставати на її захист. Тут з особливою силою відчуваємо час. В тому сенсі, що упродовж багатьох десятиліть та віків велася боротьба за нинішню незалежну Україну. І тут з особливою силою відчуваємо відповідальність. Відповідальність перед цими дочасно загиблими людьми, яка полягає насамперед у нашій боротьбі. Боротьбі за таку Україну, про яку вони мріяли, коли віддавали за неї свої життя» – зазначила депутат Львівської обласної ради Галина Чорна.«Сьогодні ми бачимо, що українці не скорилися рішенню влади відвернутися від Європи та зануритися в обійми так званого Тайожного союзу, і масово виходять на Євромайдани. А попереду всіх у цьому опорові та цьому спротиві – українська молодь. А це значить – 20 років Незалежності таки минули не марно. Бо виросло покоління людей, яких вже ніякою силою не заженеш до совка, які хочуть нормального цивілізованого життя, прагнуть брати приклад з прогресивних країн світу. Виросла молодь, гідна пам’яті цих славетних героїв» – наголосила Галина Чорна.
Довідка:
У відповідь на вбивство офіцера німецької поліції, яке вчинили українськи підпільники, нацисти розстріляли у Галичині близько 100 заручників, зокрема у котрийсь із днів з 25 до 27 листопада 1942 року на схилі Кортумової гори у Львові нацисти розстріляли 28 членів ОУН, серед яких був і Андрій П'ясецький – вчений, політичний та громадський діяч, міністр лісів в уряді Ярослава Стецька, автор праці «Про побудування і біологічний розвиток ряду типів українського лісу», яка і в наш час не втратила своєї наукової вартості.
ІА "Вголос": НОВИНИ