Василь Трач – голова фракції «Наша Україна» у Львівській міській раді
Пане Трач, фракція НУ є найбільшою у Львівській міськраді, як Вам вдається керувати нею?
Дійсно наша фракція нараховує 32 члени, до неї входять представники 4 партій — НСНУ, НРУ, ХДС і КУН. Тому, як ви розумієте, мобілізувати представників політичних сил, які мають свої політичні інтереси, щоб вони працювали як єдина організаційна структура, не так просто.
Близько 40% членів нашої фракції вже мали досвід депутатської діяльності. Тому нам було важливо доповнити їх досвід ініціативою людей, які стали депутатами вперше і які мають своє бачення того, що і як у нашому місті треба змінити. Ми намагаємось пройти цей процес так, щоб, з одного боку, зберегти традиції, а з іншого – щоб фракція була жива, щоб вона не втратила свого обличчя і не стала консервативною.
Справді, від нашої фракції є досить мало емоційних проявів назовні, «на публіку», попри те, що наші люди багато роблять. Напевне, це насамперед залежить від характеру людей, а по-друге – від того, чим вони займаються. Бо більшість депутатів з нашої фракції звикли ґрунтовно підходити до проблеми, її аналізувати; і лише коли вже сформовані програми, тоді з ними виходити серйозно, без зайвих амбіцій і емоцій. Можливо, депутати від інших фракцій проявляють більше емоцій, можливо, це людям навіть більше подобається, але у нас — більше людей, які активно працюють в комісіях, готують документи, працюють над програмами.
Чи можете Ви назвати конкретніше, що вашій фракції вдалося реально зробити?
Ми найчисельніша фракція у міськраді, тому позиція нашої фракції повинна бути найбільш стійкою, зваженою, стрижневою, щоб міську раду не хитало. Ми бачимо в цьому своє завдання. Тому ми задекларували свою позицію: сьогодні немає в міськраді опозиції, всі помаранчеві, немає ні більшості, політична мета нас не роз’єднує; якісь протиріччя є, але вони не антагоністичні. Було у нас багато ситуації, коли можна було міську раду розділити. Ми бачимо своє завдання у недопущенні такого розколу. Ми задекларувати , що поважаємо своїх колег і всі фракції не залежно від їх чисельності. Ми однаково слухаємо всіх, головне – щоб було раціональне зерно.
«Наша Україна», будучи найбільшою фракцією, є одночасно найменш лобістською. Ми не займаємо активних лобістських позицій. Якщо брати до уваги приватизацію землі чи майна, то у нас припадає найменше «квадратних метрів» на одного депутата. У нас, звичайно, є бізнесмени, які мають свої інтереси, але ці інтереси не стають для цих депутатів наріжним каменем їхньої діяльності.
Члени «Нашої України» очолюють важливі комісії міської ради. Наприклад, бюджетну комісію очолює Андрій Стецьків. Думаю, ви розумієте, що бюджет –це стратегічний документ для ради. І коли ми розглядали цьогорічний бюджет, ми не погодилися із запропонованим проектом і висловили свою позицію, бо була недофінансована освіта, Коли ми провели аналіз, то виявилося, що позашкільна освіта недофінансована приблизно на 5 млн. грн. Ми чітко сказали, що не будемо приймати бюджет, поки не закладемо певні пріоритети. Для нас такими пріоритетами є наступні:
1. Ми запропонували додати 5 млн. грн. на фінансування освіти. Ці кошти мають піти на оплату вчителям, які будуть займатися позашкільною освітою.
2. 600 тис. грн. ми доповнили на впорядкування шкільних і дитячих майданчиків.
3. 300 тис. грн.. було з нашої ініціативи виділено додатково на розвиток спорту.
Це були наші пропозиції. Плюс на парки добавити 1млн. 180 тис. грн. Бо, наприклад, минулого року на парки було використано 1млн. 600 тис. грн., а реально потрібно в 4 рази більше. І це ми, «Наша Україна», визначили такі пріоритети. Якщо б не наша позиція, то цих би грошей не запланували. Але повірте мені, що це є визначальні речі для цих галузей.
Чіткою була наша позиція по бюджету розвитку. Ми визначили пріоритети: збереження історико-архітектурної спадщини і програма енергозбереження. Ці пріоритет задекларовані і передбачені в бюджеті розвитку. Так, звичайно, можна було б взяти якийсь один піарний момент і використати його. Але саме з рутинної і повсякденної роботи складається діяльність міської ради. Робота міськради полягає не в тому, хто гарніше і яскравіше покаже якісь її елементи, вона на 99% складається з буденної підготовчої роботи.
Крім того, коли ми проаналізувати проектно-кошторисну документацію, об’єктів, які фінансуються за рахунок бюджету розвитку (а це теж була непроста робота), ми побачили, що на 40% цих об’єктів немає документації. Ми в ухвалі сесії передбачили моменти, які б могли контролювати виконання цих робіт. І зараз всі роботи по складанню і узгодженню цієї проектно-кошторисної документації будуть йти через нашу інженерну комісію, яку очолює член нашої фракції Василь Попович. І повірте, що я думаю, що не один млн. грн.. буде зекономлено завдяки цьому. Так що бачите, що наші фахівці роблять складну рутинну роботу, але я згоден, що напевне нам треба більше показувати громадськості міста те над чим ми працюємо і доносити до людей суть нашої роботи
Який є у вашої фракції зв’язок з виборцями?
«Нашою Україною» створені громадські приймальні, в кожному районі у ЖЕКах є оголошення, коли і в якому районі приймають депутати. І це є регулярна робота, а не якась разова чи тимчасова акція.
У кожному районі у нас є люди, які працюють на звільнених засадах у виконкомі нашої партії, НСНУ, і вони займаються роботою з виборцями.
У тарифному конфлікті, коли і Юля Тимошенко і лідер фракції НУ у ВРУ В. Кириленко пропонували знизити ставки на тепло, рішення фракції НУ у Львівській міськраді виявилося не на користь центрального керівництва. Чи не вплинуло це на те, що Ви не очолили Львівську міську організацію партії НСНУ?
Позиція фракції НУ щодо тарифів характеризує саму фракцію. Ми займали стабільну позицію щодо формуванню тарифів. Ми погоджуємося з тим, що формування тарифів є недостатньо прозорим, але водночас не займаємося популізмом і не пропонуємо зменшити тарифи на 10-15 відсотків, щоб сподобатися виборцям. Ми пояснюємо, що політика уряду є така, що всі проблеми походять від неї.
Але пропорційна система передбачає сувору партійну дисципліну. Чи здійснювався на Вас тиск по партійній лінії?
Фракція має власну позицію зі всіх питань. Ми приймаємо рішення залежно від того, як розуміємо проблему. І тиск не є найкращим способом при прийнятті рішення. Я вже казав, що у фракції є люди, які мають досвід політичної боротьби, а така боротьба загартовує людей. Крім того, є молоді амбіційні політики. Тому ми зайняли позицію, яку вважали правильною, бо проблеми треба вирішувати не косметично, а серйозно. Коли на сесії розглядалося це питання, то був тиск і керівництва партії (назвемо це проханням), щоб ми з «розумінням поставилися», бо це може нашкодити співпраці з БЮТ, але ми вважали, що таку позицію займати неправильно, що це буде просто популізм.
Але потому була міська конференція НСНУ перед якою Вас розглядали як реального кандидата на посаду голови міської організації, однак Вас таки не обрали...
Не можу сказати, що голосування з приводу тарифів вплинуло на позицію міської організації. Хоча, звичайно, може на частину делегатів і вплинуло. Хоча я на міській конференції задекларував, що наша співпраця з «Батьківщино» повинна бути активною.
Але все ж таки це якось виглядає непослідовно, спочатку «прокатати» БЮТ у міській раді, а потому одразу ж підписати угоду про співпрацю між фракціями?
Я не вважаю, що ми їх «прокатали», я думаю, що дружба має базуватися на довірі. І якщо ми вже виходимо з якимись рішеннями, то вони повинні бути прийняті спільно, а не так, що ми прийняли, а ви погоджуйтеся.
Нещодавно була підписана типова угода про співпрацю, жоден регіон не вніс до неї своїх зауважень, не зробили її дійсно робочою. Адже вона реально не працює. Але у Львівській міській раді вона працює.
А вільні земельні ділянки, вони ж виділялися, а не продавалися через аукціон?
Це було ще до підписання угоди, 1 березня, Після підписання угоди у нас відбулася зустріч з міським головою і ми домовилися, що вільні земельні ділянки на сесію не виносимо.
Я вважаю, що договір нормальний, що його треба було підписувати і думаю що було б добре, якби всі партії його підписали, адже народ хотів би бачити об’єднання демократичних сил. А вони цього не роблять. І справа не у великій політиці і якихось державних інтересах, а в політичних амбіціях керівників. Тому ми сприймаємо це як необхідні кроки назустріч, які треба робити. Коли ми підписували цю угоду, я сказав своєму колезі Гудимі, що у нас є певні зауваження і вони погодилися, що до цієї угоди потрібно ще роз’яснення. Наприклад, в угоді написано «приватизація майна проводиться виключно з аукціонів». Зрозуміло, що це нереально, бо, по-перше, ми обмежуємо права тих, хто мають вже ці приміщення в оренді, по-друге, є творчі працівники, яким треба дати творчу майстерню, а якщо ми будемо їх виставляти на аукціон, то зрозуміло, що вони не зможуть купити ці приміщення.
Тобто ми хочемо дати роз’яснення до угоди, як сторони розуміють пункти цієї угоди і ми будемо розуміти, що коли йдеться про аукціон, то це вільні земельні ділянки, а коли це будуть соціальні проекти для міста, то треба робити цільові конкурси. Бо аукціон не передбачає цільового використання ділянки, отож треба проводити конкурс. Ми в цих питаннях находимо розуміння. Підписані договори були більше презентаційні, ніж робочі. Ми сказали, що ми це допрацюємо і ми вже зараз запропонували у склад координаційної ради 5 осіб і чекаємо, що й «Батьківщина» подасть свої кандидатури. Роз’яснення до угоди ми також підпишемо і тоді можна буде реально працювати.
Чи не було у вас проблем з членами фракції?
Коли я їхав до Києва, то я не знав тексту угоди, кажу відверто, і коли побачив ці тексти (один — між партіями НСНУ і «Батьківщиною», а другий — між фракціями), то я своїм колегам теж сказав, що це звичайно неправильно робиться, що треба було попередньо текст угоди погодити з фракцією, а потім його підписувати. Тому я, виловивши свої зауваження, підписав текст угоди, але залишив за собою право внести корективи і дати своє роз’яснення цих пунктів угоди. І я на засіданні фракції так і сказав: попросив пробачення, що підписав документ, не погодивши з фракцією. В Координаційну раду ми включили представників всіх політичних партій, які входять до нашої фракції. Вдячний фракції за те, що вона з розумінням поставилася до цього. Ми зробили все, аби цю ситуацію відрегулювати. Якщо ми хочемо, щоб фракція була монолітною, то всі повинні робити для цього кроки.
Які Ваші прогнози на наступний рік роботи Львівської міської ради?
Сказати, що сьогодні я задоволений роботою ради, я не можу. Вона дійсно тільки почала роботу, і сказати, що зроблені реальні речі, які приносять результат, ще не можна. Є позитив, я вважаю, що це добре, що змінилася структура управління, її треба було змінювати, бо вона була застарілою, не пристосованою до викликів сьогодення. Добре, що йде оновлення кадрів. Ще один позитив – це святкування дня міста. Ми гарно його провели, показали, що Львів – місто європейське, провели його презентацію в світі. Негатив – це те, як ми це все робимо. От ми змінюємо структуру. Тут ми мали чітку позицію. Фракція задекларувала свій проект структури зміни органів виконавчої влади. І ми чітко на цій позиції стояли. Потім вийшли на певні компроміси. Сподіваємося що прийде час, коли наші пропозиції будуть враховані.
Що саме Ви маєте на увазі?
Наприклад, розподіл функцій серед заступників міського голови. Розмежування повноважень. Так, хотіли архітектуру відділити від земельних управлінь, включити їх в різні департаменти. Ми не погодилися з цим, вважаємо що це неправильно. Скажімо, управління капітального будівництва сьогодні є в структурі департаменту житлового будівництва. Це незрозуміло і суперечить правилам управління. Чи, наприклад, архбудконтроль: на нього не має впливу заступник міського голови з питань містобудування. Час розставить все на свої місця і ми вийдемо на ту структуру, яку запропонувала наша фракція. Ми будемо піднімати ці питання і ми хочемо, щоб їх врахували.
Друге – розмежування повноважень. Коли нам дали структуру, ми сказали, що ми її не розуміємо і попросили систему управління містом. Бо структура — це елемент моделі управління, яку пропонують місту. Я не розумію, чому ці питання розділили. Тут – структура, а тут – розмежування повноважень, а треба бачити все в комплексі. Чи система управління в місті йде до централізації, чи до децентралізації, чи ми хочемо дати більше повноважень департаментам, чи районним адміністраціям. Треба знайти оптимальний варіант, щоб районні адміністрації не перетворилися в бутафорні органи і щоб департаменти, які ми створили, мали достатньо повноважень. Але такого загального розуміння ми не бачили. Звичайно, ми пішли на ці речі, 90% всіх зауважень, які стосувалися розмежування повноважень, зробила наша фракція. Рада нас підтримала. Але органи виконавчої влади завжди будуть хотіти перетягнути більшість повноважень на себе, а міськрада – на себе. Треба це все збалансувати. Коли буде збалансоване управління містом між міським головою і міською радою, виграє перш за все місто. Цей оптимум треба знайти. Коли ми розглядали розмежування повноважень ми старалися значну частину повноважень взяти на себе, на раду, і взяли, і відповідальність, відповідно, – також, ми це розуміємо. Виконком– департаменти– рада цей розподіл важливо зараз правильно зробити. Думаю, що він на сьогодні не збалансований і багато хто сьогодні ще не розуміє яка функція виконкому, на його засідання виноситься багато питань, а цілком достатньо, щоб вони розглядалися департаментами. Я вважаю, позитив нашої фракції в тому, що бюджет, структура, розмежування повноважень, тобто ці речі, які є важливі, це робили ми.
Правда, це і позитив, і негатив одночасно. Негатив я бачу в кадровому питанні. Міський голова задекларував, що все буде відкрито, прозоро, конкурсний відбір кадрів. Реально ж цього не відбувалося, кого міський голова хотів, того і призначив. Насправді так звані кадрові конкурси були не конкурсами, а імітацією конкурсу.
Але ж міська рада має і контролюючі функції. Чому ж Ви не звертаєте увагу міського голови на це?
Звертаємо. Це є нормальний процес боротьби, який я сприймаю як те, що міський голова хоче на себе взяти керівні функції, а міська рада цьому упирається, хоче залишити їх за собою. Метод такої боротьби дає кращий результат, бо якби міський голова робив все, що хотів, наприклад, як це є на Сході. Там в деяких радах засідання проходять за годину; проголосували – і все. Все таки наша рада є демократичною. Міський голова сьогодні слухає депутатів. Звичайно, він, як керівник, внутрішньо також хотів би простіше вирішити питання. Навіщо радитися з депутатами, витрачати багато часу, емоцій і сили, щоб зрештою, отримати саме цей результат. Можливо, його радники і кажуть: давайте зробимо так, простіше. Деколи воно і проходить. Але коли це перетворюється на регулярну практику, це — шкодить управлінню містом, бо десь з таких простих елементів складаються взаємини між міським головою і радою. Тому я хотів би звернути увагу мера на те, що простіше – це не завжди правильний шлях. Думаю, що він це розуміє. Мушу відзначити, що міський голова не є сьогодні впертим до абсурду. Якщо є аргументи, то він на них зважає, хоча й не просто. Але це нормально. Можна це сприймати і так, що рада хоче на себе перейняти багато функцій, але при цьому не нести ніякої відповідальності. Тому я вважаю, що тут має бути оптимум, який зразу не знайдеш, бо він виробляється в процесі роботи.
Робота виконкому мені не подобається. Вважаю, що склад його не є працездатним, він не став робочим органом, органом, який має функцію громадського контролю над владою. Він сьогодні перетворився на колективний орган, який прикриває безвідповідальність керівників виконавчих органів. Треба змінити його структуру, можливо, його треба збільшити, залучити представників громадськості, щоб вони відчували себе запасними гравцями команди. Членів виконкому сьогодні, можливо, і слухають, але не враховують їх думки. Виконком не повинен бути придатком, нас це не влаштовує.
Які проблеми Ви хочете порушити?
В нас сьогодні є план соціально-економічного розвитку, яким ми, я, не задоволений. Бо ми все ж таки йшли на вибори і мали програму партії і я би хотів, щоб ми її впроваджували в життя, а її можна впроваджувати, коли ми приймемо програму соціально-економічного розвитку. Проглама соціально-економічного розвитку, яку ми приймали на 2007 рік, все ж таки приймалася по формі і підходах попередніх років. Але у міськради є бажання і можливості щось змінити і це бажання набагато більше, ніж у наших попередників. Ми хочемо, щоб ця програма не була формальною.
Які пріоритети Вашої програми?
Ми вже маємо свою позицію, концепцію. Ми хочемо, щоб часткою цієї програми став Генеральний план розвитку міста. Бо нас сьогодні непокоїть стихійна забудова, яка проводиться у місті. Сьогодні кожний будівельник сам шукає ділянку, оформляє її і це приводить до збільшення забудови: минулого року збудували більше 100 тис. кв. м житла, а у 2007 році планується побудувати вже 140 тис. кв. м. І темпи забудови будуть зберігатися. Але як це відбувається? Будівельні фірми намагаються будувати з меншими затратами, використовуючи існуючу інфраструктуру міста. Але місто повинно правильно забудовуватися. Повинні враховуватися не тільки інтереси будівників, але й мешканців. А про соціальну інфраструктуру сьогодні ніхто не думає. Сьогодні йде розпродаж земельних ділянок поза містом, але мі розуміємо, що це вже також жителі Львова. І фактично вони всі хочуть під’єднуватися до інфраструктури міста, яке повинно будувати дороги, школи.
В цей бюджет ми заклали кошти на те, щоб продовжити трамвайну лінію на Сихів. Це – глобальний проект, великий, він потребує грошей. Ініціатива «НУ» і продовження тролейбусної лінії з Сихова до Стрийської. Проектні роботи будуть проведені вже цього року.
А соціальне житло все ж таки будуть у Львові будувати?
Про соціальне житло. Просто йти тим шляхом, що в нас є черга і треба автоматично надавати черговикам житло, це неправильно. Ми повинні будувати соціальне житло, але це житло має залишатися власністю міста. Тому воно і є соціальним. В нас пропонувалося давати земельні ділянки репресованим, і в результаті багаті викуповують їх і будують. Програма соціального житла повинна бути розробленою і повинна бути прозорою. Сьогодні ми не добилися ні від попереднього, ні від нинішнього міського голови відповіді на питання як відбувається розподіл житла в місті. Він має бути відкритим, а не виконком приймати рішення. Якщо поза чергою, безкоштовно, то це повинно бути прозоро, відкрито і всі повинні розуміти, тоді не буде зловживань. Тому ми своїм членам партії, які працюють в житловій комісії, поставили завдання: вони мають підготувати програму надання соціального житла. Від інвестиційних внесків ми отримуватимемо гроші, місто повинно виступити замовником і побудувати будинки, провести інвентаризацію черги, визначити, яким категоріям треба надавати це житло. Бо ми сьогодні чиновникам даємо, а про інвалідів забуваємо. Сьогодні це закрита від громадськості тема.
Що говориться у програмі про освітян і медичних працівників?
Ми б хотіли б щоб фінансувалася позашкілька освіта. Нею має бути охоплено 70% учнів, а наразі охоплено лише 5%. Треба щоб діти мали чим займатися. Другий пріоритет – дитячі установи, які ми повіддавали в оренду, їх необхідно повернути у власність і використовувати за призначенням. Але не треба це робити кавалерійським наскоком, треба попередити орендарів і там, де договір оренди закінчується – повертати. Бо сьогодні кажуть: давайте побудуємо дитсадочок на Сихові... але чекайте! – у нас сьогодні є дитячі садки, які використовуються під більярдні, під надання ритуальних послуг, під ЖЕКи. А сьогодні побудувати садочок – це 2 тис. дол. за квадратний метр, а вже існуючі продамо значно дешевше!
Медицина також є нашим пріоритетом. Ми повинні створити діагностичні центри за певними напрямками, тобто ми сьогодні закладаємо пріоритети по створенню на базі дитячої лікарні на П. Орлика сучасного діагностичного центру і там сьогодні є хороша апаратура, тому в цьому напрямку і слід продовжувати. Але за рахунок бюджету ми ситуацію не виправимо. Потрібна реформа. Запроваджувати елементи страхової медицини, оснащати лікарні, і третє – ми повинні змінити кадрову політику, бо сьогодні лікарі готові йти працювати навіть на 0,25 ставки, мовляв, дай мені робоче місце, а ми вже собі заробимо. Треба відходити, поступово, виробити систему змін на 3-5 років.
А які плани щодо розвитку економіки?
Економічні управління не були ніколи ідеологічними управліннями, вони завжди були придатками до галузевих управлінь, їхньою позицією цікавилася в останню чергу. Але сьогодні підходи змінилися, економічні методи повинні стояти на першому місці. Наші депутати в інженерній комісії декларують, що ціни на кошторисно-проектну документацію завищені, це означає, що ті розцінки, які нам виставляють за роботу – неправдиві.
Тобто, хтось отримує «відкати»?
Можливо, й таке, але не хочу і не можу цього стверджувати. На жаль, немає фахівців, які детально аналізують і проводять експертизу кошторисів. А я вважаю, що можливо зараз навіть варто створити тимчасовий підрозділ, який просто візьме на себе експертизу проектно-кошторисних видатків На цьому можна зекономити близько 10 млн. грн.
Сьогодні ми, в особі Синютки, побачили керівника економічного управління, який пробує щось зрушити у цій галузі. Це тішить. Але не тішить те, що вони досить малоактивно пробують влізти у всі деталі інших галузей. Треба робити це активніше. Можливо, тут вже маємо справу з позицією міського голови, бо він повинен їх зорієнтувати на це і навіть силовими способами запровадити економічні методи управління в інших підрозділах.
Економічний департамент економічної політики повинен буди основним в управлінні міською господаркою, вони повинні диктувати в якому напрямку рухатися. До сьогодні це не враховувалося, ми йдемо в цьому напрямку. Але хотілося б щоб це було активніше.
Друге, мені хотілось би, щоб економічне управління стало би мостом між владою і бізнесом. Ми кажемо, що треба підтримувати малий і середній бізнес. А як його підтримувати? 100 тис. грн.. на видання книжок? Інформація – це важлива річ, але для бізнесу важливіше створити прозорі, зрозуміли правила гри на ринку. Мусить бути діалог бізнесу і влади. Ми повинні розробляти спільні проекти, програми підтримки молодих підприємців. Створити умови, програми, щоб вони почали займатися проблемами комуналки. Підтримка молодих підприємців, щоб вони втілювали свої знання, щоб наші бізнесмени поділилися досвідом. Запропонувати ім. умови, щоб вони зайнялися комуналкою .ЖКГ. На мою думку, ми цей рік вже втратили, а в перспективі треба, щоб і бізнес, і молоді підприємці змогли себе проявити.
І все ж таки які пріоритети?
Пріоритетом має стати реформа ЖКГ, впровадження енергозберігаючих технологій в місті.
Я говорив міському голові: ми йшли на вибори і обіцяли вирішити проблеми ЖКГ. В тому числи і «Самопоміч». Але я цього року навіть не побачив в міському бюджеті кошти, які б мали йти на реформу ЖКГ. Фактично цього року ми законсервували ЖКГ в тому стані, в якому воно й було. На 2007 рік я також поки що не побачив ніяких кроків і рухів. Я взагалі вважаю, що нам у ЖКГ треба міняти свою поведінку, можливо навіть йти в інший бік, відкинути інертність, щоб її зрушити, потрібно багато часу. Сьогодні є ЖЕКи і все. Ця структура перетворилася на бюрократичну. Яким чином її змінити? Треба запускати приватний бізнес у цю сферу. Місто повинно мати адміністративні функції і регулювати ці процеси
А чому ж не приймаються ці важливі рішення, чому всі втікають від відповідальності?
Ми весь час у виборах. Сьогодні у місті 9,5 тис. будинків, 15% потребують капітального ремонту. Це вимагає дуже великих коштів. За рахунок міського бюджету цього не зробиш. 85% житла приватизовано, але будинки власників не мають, будинками управляють ЖЕКи. Я вважаю, що у міському бюджеті треба закласти кошти для стимулювати створення товариства співвласників. Місто повинно взяти на себе утримання на 3 роки цих товариств. Коли люди побачать переваги і реальну економію – це буде найкращим агітатором. Ми можемо ці речі робити.
ІА "Вголос": НОВИНИ