Звідки взялася ця остання традиція — етнографи ще достеменно не вивчили. Але про наближення важливих свят жителі будинків у центрі Львова вже протягом декількох років дізнаються по специфічному запаху якихось паливно-мастильних матеріалів, якими добрі працівники ЖЕКів вимащують двері їхніх під’їздів.
Колись давно в українських селах вимазували дьогтем ворота тих осіб, які, кажучи по-сучасному, були спіймані на адюльтері. Можливо наш високоморальний мер у такий спосіб натякає жителям нашого міста на тотальне порушення ними Сьомої Заповіді: Не чини перелюбу.
Але ж живемо в 21-му столітті. Якщо вже прес-служба нашого морального помагай мера зуміла задовбати усіх журналістів своїм спамом, повідомляючи по сто разів на день де яку клумбу підстрижено завдяки неустанним турботам мудрого пана Садового, то чи не могли б вони через ЗМІ звернутися до мешканців нашого міста з таким приблизно закликом: «Не блядуйте, люди добрі, бо мер, мама і Церква не схвалюють такої поведінки».
Натомість маємо вимазування дверей невисокоякісними ПММ і сморід, який наводить на тривожні роздуми: а раптом хтось із міської ради, наслідуючи дії Господа нашого в Содомі, задумав влаштувати у Львові грандіозне очищення вогнем. Хоча, «Вголос» завжди дає собі на розраду тим, що якби справді у Ратуші знайшовся якийсь мораліст-піроманьяк, то він би мав почати якраз із мерії, а там, наскільки відомо, двері ПММ ще не вимазують.
Але що зовсім несправедливо, так це плями на одязі, які отримують не тільки грішники, але навіть поважні пані та панове, які вже давно забули про адюльтер, а також діти, які ще тільки в дорозі до нього. Бо, як ви розумієте, з одного боку ніхто — ні працівники ЖЕКів, ні прес-служба Садового, не попереджає мешканців про цю традиційну «послугу» для мешканців центру міста, а з іншого — ця огидна смердюча речовина висихає протягом декілька діб.
Цікаво, в якому ще європейському місті, які так регулярно відвідує наш помагай-мер, вхідні двері та брами старовинних будинків, замість того, щоб один раз капітально відреставрувати та пофарбувати, регулярно напередодні важливих свят обливають якоюсь гидотою? І навіщо? Це потужний удар по аморалці чи просто галочка про те, що на площі Ринок наведено глянець?
Ми офіційно звертаємося до міського голови Львова Андрія Садового з вимогою:
1. Дати офіційне роз’яснення з цього приводу
2. Повернутися до старовинної української традиції вимазування дверей дьогтем. Але робити це тільки за вироком суду.
3. Оприлюднити склад смердючої речовини, якою сьогодні вимазують двері і розіслати відповідні інструкції у всі хімчистки.
4. Подати координати відповідальної у міськраді особи, до якої можна звертатися за грошовим відшкодуванням збитків за зіпсутий одяг, у разі якщо він не піддається реставрації після хімчистки
5. І головне. Брами та під’їзди будинків в історичній частині Львова — це пам’ятники архітектури та витвори ковальського мистецтва. Вони заслуговують аби міська влада дбала про них, не менше, ніж за вікна та меблі у своїх службових кабінетах. А тому просимо розробити спеціальну міську програму щодо їх збереження та реставрації.
Моделювання дій міської влади:
1. Наше повідомлення читають працівники прес-служби. Після чого доповідають Березюку та Процику.
2. Останні дають команду пані Желізко терміново провести конференцію на будь-яку позитивну тему по ЖКГ.
3. Паралельно організують три-чотири інтерв’ю мешканців центральної частини Львова у «Експресі та «Високому замку» та коментарі у новинах на "Люксах" на тему як нам добре стало жити у центрі завдяки мудрому керівництву Садового.
4. Садовий продовжує їздити по Європах, чхати він хотів на брами. А коли повернеться заявить, щось на зразок того, що він здивований і захоплений тим, які мудрі люди живуть у Львові.
ІА "Вголос": НОВИНИ