[media=29998,30000,30001,30003,30005,30006,30007,30009,30010,30011,30012] 

Мешканці називають своє місто безпробудною дірою, епіцентром наркоманії і просто Дніпродимом. Дим валить з труб заводів цілодобово, він проникає між рами вікон і залишає шар граніту – спокійно можна виготовляти олівці.

Це місто, де на регіональному телеканалі програми ведуть чистою українською мовою краще, ніж ведучі на деяких столичних, водії маршруток спілкуються між собою по рації, повідомляючи, скільки пасажирів прийняли на кожній із зупинок, місто, яке будували полонені німці, залишивши по собі римо-католицький костел і пристойні європейського зразка будівлі в центрі.

Вони заповнюють міський простір разом із совковими “хрущовками”, монументальними площами і однаковими як і всюди пам’ятниками Дзержинському, Брежнєву, Леніну...

Але в основному, це місто відоме легендарними вже вечірками музики drum’n’bass, які відбуваються на тих же заводах, відлюдних пустирях, а в минулу п’ятницю 29.06. фестиваль d'n'b пройшов в стінах ангару на закинутій військовій таємній базі США...

Бажаючих відвідати дійство забрав спеціальний автобус з центру о 9-й вечора і привіз незнайомою нікому дорогою на місце, якого не може бути ні в Києві, ні у Львові, ні в Одесі, бо воно є тільки в Дніпродзержинську, “злачне”, заховане в нетрях індустріального району, оповите навколо смугою залізничних рельсів, засмічене старими тракторами, арматурою і освічене повним місяцем.

Не мала, на жаль, нагоди відвідати подібного типу вечірку в рідному Львові (хоч і кажуть, що в цій сфері Львів не знає собі рівних), та те, що було в Дніпродзержинську це щось своєрідне і тепер електронна музика завжди буде асоціюватися мені зі східноукраїнськими пейзажами, а ще дуже приязними і милими людьми.

Вони їздять по своєму місту на скутерах, які можна орендувати на кожному кроці, в цих людей відсутній елемент “рагулізму”, дуже поширений в західноукраїнських містах, вони культурні і ввічливі, і молодь, і старші.

Працівники заводів мріють потрапити на дошку шани за досягнення в праці на алеї перед заводом, а місцеві і приїжджі молоді мріють потрапити на завод, на електронну вечірку, щоб відчути атмосферу індустріального технічного і електронного часу.

ІА "Вголос": НОВИНИ