З 1 січня 2022 року набуде чинності Закон про територіальну оборону України.

Що це за закон, чи він потрібен і які зміни очікують на українців? Про це «Вголосу» розповів військовий експерт, полковник запасу Олександр Поронюк.

За його словами, прототипи  територіальної оборони існували ще з древніх часів. Селяни намагалися себе захистити, зберегти свої хати, наділи, худобу від грабіжників та зайд. І тому самоорганізовувалися. У містах на громадян також накладали повинність обороняти місто від набігів, стежити за порядком.

Загони самооборони як предтечі територіальної оборони

Зрештою, згадуємо зиму 2013-2014 років, коли уряд Януковича втік з країни. Тоді в багатьох містах і селах, зокрема й на Львівщині, люди організувалися в загони самооборони. Звичайні громадяни взяли на себе охорону і оборону своїх населених  пунктів від злочинців та непроханих гостей. Це і були прототипи підрозділів територіальної оборони. На думку фахівців, якби вже тоді був Закон про територіальну оборону, то можна б було уникнути погромів відділків міліції, паніки серед місцевого населення, та, найголовніше - людських жертв.

Тож, як стверджує Олександр Поронюк, цей закон вже давно був потрібний. Зараз в кожній області нашої держави вже створені і функціонують  бригади територіальної оборони, які структурно входять до складу Збройних Сил України.  Але повноцінно виконувати свої завдання за призначенням вони зможуть лише тоді, коли зможуть опертися на законодавчу базу. Будуть визначені зони відповідальності, джерела фінансування та утримання відповідних структур. Це суттєво підсилить безпеку населених пунктів, оборону кордонів, важливих об’єктів, боротьбу з диверсійно-розвідувальними групами тощо.

За основу закону взято досвід США, Польщі, Литви та Естонії. Проте, слід зауважити, що ці країни  врахували і вивчили досвід України під час нинішньої російсько-української війни, застосувавши його  у себе.

«Вони зробили все, аби мінімізувати витрати державного бюджету і максимально ефективно реагувати на виклики гібридних інформаційних та збройних дій російських агресорів», - зауважив він.
Отож, основне завдання територіальної оборони – це реакція на зовнішню агресію. Адже зовнішня агресія – це не тільки війна у Донецькій та Луганській області, це й диверсійно-розвідувальні групи у будь-якій області.

Важливо, що велика частина потреб сил територіальної оборони вирішуватиметься коштом державного бюджету, а не ляже цілком на плечі місцевих громад.

До тероборони кликатимуть і чоловіків, і жінок

Окрім того, сили територіальної оборони залучатимуться під час природних катаклізмів, локальних катастроф та трагедій.  До прикладу, надзвичайники проводитимуть рятувальну операцію, Національна гвардія стежитиме за порядком, інженерну техніку надасть армія. Але щоб військовослужбовці могли виконувати тільки свою роботу, хтось мусить їх разом організувати на місці, скоординувати, розмістити, надати ресурси, визначити та вказати, де є найбільш кризова ситуація.

Варто зазначити, що до сил територіальної оборони набиратимуть місцевих мешканців за кількох умов. Так, місцевим юнакам з 18 років нададуть можливість підписати контракт і відслужити біля дому. Два контракти в резерві юнакам зарахують як проходження строкової служби. Окрім того, до загонів територіальної оборони призиватимуть місцевих мешканців від 18 до 57 років, незалежно від статі. Їх навчатимуть діяти в екстремальних ситуаціях, - під час паводку, землетрусу, вибуху на стратегічному підприємстві або й вторгнення ворога, а також надавати допомогу іншим.  Очікується, що упродовж місяця раз на рік бійці територіальної оборони повинні будуть проходити навчання та вишкіл. Звісно, їм за це повинні платити зарплату.

«До прикладу, людина живе у Львові. То ж вона буде приписана до підрозділу терооборони Львова. В разі потреби вона зобов’язана вчасно  з’явитися у свій підрозділ і приступити до виконання обов’язків.  Або ж виходити на чергування згідно з графіком. Але всіх цих людей навчать», - пояснює Олександр Поронюк.
Водночас територіальна оборона кожного міста спиратиметься на його специфіку. Так, у великому індустріальному місті звертатимуть увагу на оборону стратегічних підприємств; у містах з великими річками – на охорону водних об’єктів та переправ. А у Львові потребують особливої уваги газо- і нафтопроводи та підприємства, де є сірка чи аміак.

Також, сили територіальної оборони можуть залучати під час локдауну та введення комендантської години, як це робили у європейських країнах.

До слова, під час цьогорічної повені у Німеччині було оголошено режим військової катастрофи. Це дало змогу децентралізувати ухвалення рішень та розширити можливості для дій  підрозділів Бундесферу. І немає сумніву, що німці швидко впораються з наслідками природної катастрофи.

Наразі фахівці очікують оприлюднення Закону про територіальну оборону. А «Вголос» відстежуватиме цю тему й надалі.

ІА "Вголос": НОВИНИ