Одну з найбільших небезпек представляють Кракатау в Індонезії і Фудзіяма в Японії. З 2012 року почне знову "прокидатися" Альпійсько-Гімалайський сейсмічний пояс: тут перш за все мова йде про Везувій і Етну, інформує ТСН.
У свою чергу авіаційні аналітики б'ють тривогу: ризики, пов'язані з польотами літаків в небезпечних зонах, недооцінювати просто не можна. Аерозольні і попільні шлейфи можуть представляти серйозну небезпеку для польотів по міжнародних і місцевим авіалініям.
За словами, президента Консультативно-аналітичного агентства "Безпека Польотів" Валерія Шелковнікова, міжнародні авіаційні зведення за червень цього року нагадують чи не військові дії.
"5 червня - виверження вулкана Пуйеуе в Чилі, аеропорт Bariloche закритий через вулканічний попіл. 7 червня - припинені польоти в сусідній Аргентині. 8 червня - чилійський вулкан зачепив Бразилію, Чилі, Парагвай і Уругвай. 12 червня - скасовані рейси в Австралію та Нову Зеландію. 13 червня - почалося виверження вулкана Дуббо (за іншими даними - Набро) на південному узбережжі Червоного моря.
Стихія сплутала плани мільйонів авіапасажирів", - зазначив він.
За його словами, частинки вулканічного попелу, які становлять небезпеку для літальних апаратів, пливуть на критичній для авіації висоті 8-12 кілометрів. Потрапляючи в двигуни, вони можуть швидко виводити їх з ладу.
Так, у 1982 році у Boeing-747 авіакомпанії British Airways, який потрапив у хмару попелу від виверження вулкана в Індонезії, відмовили всі чотири двигуни, але трагедії вдалося уникнути.
За останні 15 років більше 80 комерційних повітряних суден зіткнулися з попелом в польоті.
У 2010 році, після виверження вулкана Ейяфьятлайокудль, розгорілася гостра дискусія з приводу того, яка концентрація попелу в повітрі безпечна для двигунів літаків. З'ясувалося, 0,002 грама на кубометр повітря.
Зупинка польотів через вулкани обходиться компаніям в 200 млн доларів на день. Тільки за останній рік вулкани вже двічі спровокували обмеження європейської польотної зони. І, на думку аналітиків, це тільки початок.
Між тим, учені Університету Копенгагена і Університету Ісландії оприлюднили результати детального мікроскопічного дослідження часток вулканічного пилу, викинутого близько року тому в атмосферу вулканом Ейяфьятлайокудль.
З'ясувалося, що вони представляли серйозну небезпеку як для транспорту через наявність дуже твердих та гострих частинок, так і для людей - через вміст агресивних солей, що легко переходять в навколишню водну фазу.
ІА "Вголос": НОВИНИ