Інститут бізнесу і ЗМІ (Business & Media Institute) назвав одним з найпопулярніших сучасних світових міфів — міф про повторення Великої депресії. Так, за даними видання, тільки ABC, CBS та NBC порівнювали ситуацію з депресією 1930-х протягом року 227 разів. Щоправда, ґрунтовного порівняльного аналізу досі не проведено. Водночас, як пишуть «Контракти», у 1929 році стрімке погіршення економічної ситуації відбувалося на тлі оптимістично налаштованої преси. Співвідношення добрих і поганих новин було 4 до 1 на користь позитивних, зараз це співвідношення — 6 до 1 на користь негативних. Незрозуміло, висвітлюють медіа кризу чи провокують її.
В Україні ж основними нюсмейкерами на тему кризи виступають перші посадові особи держави, політики загальнодержавного масштабу і інші помітні особистості. На регіональному ж рівні, тобто у Львові, побутує іншим міф — криза є всюди, тільки не у Львові. Саме з цього, чи має криза регіональний поділ розпочалась наша розмова з директором Львівського регіонального управління роздрібного бізнесу ВАТ «Ерсте Банк» Ігорем Кривком.
— Виходячи з аналізу попередніх років, ще в жовтні було зрозуміло, що Західна Україна в цілому менше страждає від певних кризових моментів, які стосуються промислової галузі економіки. Окрім того, на західних теренах населення все-таки більш прив’язане до землі, від якої не встигло різко відірватися. Переважна більшість родин мають свою огородину, домашню птицю. В селах люди ще поки займаються м’ясним та молочним тваринництвом для власних потреб. Тобто люди більше звикли забезпечувати себе. Але стверджувати, що криза не торкнеться Заходу настільки, як Сходу… ми ж для себе розуміємо, що країна одна і проблеми одинакові і в бюджетній сфері, і в соціальному забезпечені. Ми ж бачимо, що доходи населення в зв’язку з інфляційними процесами та девальвацією гривні, очевидно, не залишились на тому самому рівні.
Індустріальні регіони страждають однозначно більше, там цілі міста і містечка зав’язані на одного виробника. Трагічна ситуація, коли в одному містечку закривається цех чи цілий завод і скорочують третину мешканців цілого містечка. Фактично місто позбулось основного працедавця і сім’ї, які залежать від даного виробника, плюс мешканці задіяні в бюджетній та соціально-культурній сфері, залишаються без роботи і без доходу. Це є досить серйозне соціальне напруження, і я згідний, що на Заході масштаби такого напруження значно менші, в тому числі і через близькість європейський кордонів.
Втім, безперечно криза вплинула на Західну Україну. Це краще за все видно по зміні структури депозитної бази банківської системи: раніше Західна Україна та Київ були донором ресурсу по залученню вкладів фізичних осіб для всієї банківської системи, то зараз ситуація змінилася, і по деяких областях Західної України є навіть гіршою, ніж на Півночі чи Сході.
Банківську систему можна назвати лакмусовим папірцем всієї економічної ситуації. Саме банк бачить в яких компаній починаються проблеми і з їх кількості може робити висновки про глобальність та системність певних процесів. Які галузі на фоні падіння себе почувають доволі впевнено?
Є вічні бізнеси, які задовольняють первинні потреби людей. Харчування, сільське господарство, сфера обслуговування, медицина (в т.ч. фармацевтика) . В будь-якому випадку люди не відмовляться від ремонту автомобілів, нові купувати не будуть, але машини ламаються – якщо їздити далі – їх треба обслуговувати. Самолікуванням також, думаю, займатись в більшості ніхто не буде. Тобто, будуть виживати, в першу чергу, підприємці, люди, які мають ремесло. Це, наприклад, ті ж перукарі, кухарі, лікарі тощо. А також бізнес, який гнучко переорієнтується на надання швидких та дешевших послуг. Так, наприклад, на відміну від дорогих ресторанів, мережі швидкого харчування не зменшили обсяги продажів. Обсяги виторгу і реалізації в більшості бістро, піцерій залишились на рівні, а в окремих навіть виросли.
У нас дуже потужний земельний ресурс. При сприятливих умовах Україна є привабливою для іноземних інвесторів, хоча, вона мала б бути більш привабливою в першу чергу для внутрішніх - на цій землі можна робити бізнес (не на спекуляціях земельними ресурсами, а саме на виробництві с/г продукції), а по потенціалу, який, до речі, оцінений багатьма експертами, можна прогодувати не лише внутрішній ринок а й усю Європу. В нашій країні є достатньо людей, готових при сприятливих умовах займатися вирощуванням сільськогосподарської продукції та тваринництвом. Створення таких умови і повинно бути, насамперед, пріоритетом владної політики. Минулого року як дали урожай по зерну, аж самі «впріли», що не знали, що з тим «щастям» робити. Аграрним сектором можна заробляти величезні гроші. По обсягах експорту сільське господарство здатне випереджати такі галузі як металургія чи енергетика.
Проблемних банків теж є багато, яка ситуація в банківській системі?
Якщо говорити про Ерсте Банк, то це австрійський банк з 190- річною історією, який пережив в Європі не одну кризу, плюс дві світові війни і весь час банк працював стабільно, залишаючись одним з найбільш надійних банків як в Україні, так і в Центральній та Східній Європі. Ми для себе кризу використовуємо як певну домашню роботу, є час реорганізуватися, є час подивитись на перспективи розвитку, подумати над стратегією, впровадити потужну ІТ-систему, словом, підготуватися до швидкого старту після того, як економічна ситуація стабілізується.
Що стосується банківської системи в цілому, як і у всьому світі в період кризи, зрозуміло, є проблеми і у цьому секторі економіки - усі це відчули. Думаю, населення достатньо проінформоване щодо стану банківської системи через засоби масової інформації. На що хотілось би звернути увагу, так це на те, що найбільша криза для банків – це криза довіри населення. Щоби повернути цей рівень довіри, який мала і так довго здобувала банківська система України потрібні будуть довгі роки кропіткої праці влади, НБУ та банків, які залишаться працювати на ринку фінансів нашої країни.
Зі стабільними галузями зрозуміло, хто зараз найбільш болісно переживає теперішню ситуацію?
Якщо говорити про галузі які найтяжче переживають кризу, то це в першу чергу, металургія, торгівля (незалежно від регіону) і, звичайно, будівництво (нерухомість). З будівництва все почалося. На сьогодні будівельна галузь в стані реанімації, важкого шоку. Кулька яку так довго надували, здулася, прийшов період грошової та ринкової переоцінки майна. Всі довго говорили про нереальність цін, говорили-балакали, потрібний був час, щоб воно все «луснуло», щоб всі зрозуміли, що вони дійсно були нереальні.
Щодо металургії, то в довгостроковій перспективі, ми б рекомендували вкладати кошти в акції підприємств даної галузі промисловості. З 2002 до 2007 року, металургія була найбільш динамічною галуззю економіки України. Україна – 8-мий найбільший виробник металургійної продукції в світі. Однак, падіння світових цін на металургійну продукцію, що почалося влітку 2008 року, скорочення попиту на продукцію металургійної промисловості та фінансова криза в Україні спричинили значне падіння обсягів виробництва. В 2008 році, Україна була 3-ю країною в світі за темпами падіння металургійного виробництва (13,4%). У лютому 2009 року обсяги падіння металургійного виробництва досягли 33,6% і склали 2,317 млрд. т. Однак, ми чекаємо на відновлення металургійного ринку вже в 2010 році.
Роздрібна торгівля мабуть є третьою найбільш постраждалою галуззю, після металургії та будівництва. В 2007 році, загальний товарооборот в Україні зріс на 28,1% і таке зростання було рекордним у Центральній та Східній Європі. Однак, в 2008 році, роздрібні мережі понесли значні збитки, у зв’язку зі своєю великою залежністю від кредитних запозичень у доларах. Зараз спостерігається тенденція до консолідації цього ринку. І не зважаючи на кризу, роздрібні мережі є досить перспективним бізнесом, оскільки український ринок ще не завантажений на повну потужність і має потенціал росту. А кризові явища є досить хорошим часом для купівлі активів по мінімальній ціні.
Економічна ситуація в країні є досить складною. Падіння економічних показників ще не припинилось і раніше ніж 2010 року позитивні тенденції не передбачаються. В 2009 році, ми прогнозуємо 8% падіння ВВП. Буде спостерігатися найбільше падіння обсягів виробництва у металургії та машинобудуванні. Однак, економіці України може допомогти реалізація інфраструктурних проектів, що створить нові робочі місця, задіє металургійну промисловість, сферу будівництва.
Робота промисловості та відновлення кредитування малого та середнього бізнесу дасть поштовх для поступового росту економіки та поліпшення рівня життя населення. Хоча завжди важко робити економічні прогнози, не знаючи якою буде політична ситуація.
А вона сильно впливає?
Звичайно, і ми це бачимо…
До чого я веду, серед поглядів на кризу можна виділити кілька основних думок, що її спричинило. Є позиція — світова криза, яка сильно вдарила по Україні. Є також думка, що криза початково політична, і вже вона за собою потягнула падіння економіки, яке в свою чергу, сильно прискорили події у світі…
Що було первинне: кури чи яйця? Можна погодитись з тим, що економічна криза не мала б настільки вплинути на ситуацію в Україні, якби не певні події та дії, які мали місце в жовтні минулого року. З другої сторони, абсолютно неправильно говорити, що глобальна світова криза не вплинула б на ситуацію в Україні. Зрозуміло, що би вплинула. М’якше звичайно, але вплинула.
Ще один момент: в нас люди звикли робити все дуже скоро, на відміну від Європи, де консервативні традиції. В нас якщо курс росте, то він панічно росте дуже скоро, а якщо він падає… Але девальвація гривні (падіння курсу гривні до інших валют) це ще не зовсім криза. Паралельно відбувається процес реальних кризових моментів, таких як неможливість займатися нормальним звичним бізнесом і, як результат, відчутне зменшення прибутків, а отже, необхідність скорочень, оптимізації (мінімізації) витрат тощо.
Зараз відбуватиметься процес переоцінки цінностей не лише в бізнесі, але і просто серед людей, зміни пріоритетів та стратегій розвитку. Криза – це САНІТАР ринку. Це і називається рецесія. Треба повернутися, зробити переоцінку, і, ставши сильнішими, піти далі.
Коли можна очікувати покращення? Зараз так виглядає, почалось затишшя, пройшли скорочення, звільнення, оптимізації. Чи справді падіння припинилось чи затишшя є лише інформаційним?
Системні кризи не бувають короткими, вони мають свої певні цикли. Дно ще не близько - це тільки початок. Зараз падіння продовжується і ситуація абсолютно не прогнозована. Думаю, незважаючи на весняне затишшя, цей рік буде дуже важким і покращення ситуації очікувати не варто.
За яких умов настане покращення? Це мають бути рішення влади?
Це мають бути чіткі рішення. Коли хороша компанія відчуває проблеми чи купує новий завод, чи фабрику, то відразу ставить свого кризового менеджера. Його завдання організувати чіткі бізнес-процеси, оптимізувати структури, ефективно переглянути умови для досягнення якісного результату. Країна, в цілому, нічим не відрізняється від підприємства чи компанії. Вона має свій баланс, зовнішньоекономічний баланс, доходи, витрати, бюджет. Країна – це величезне підприємство з 25 млн. працюючих. Без кризового менеджера, який, в ідеалі, не втягнутий в політику, (хоча зараз це видається малоймовірним), покращення не буде. Потрібний чіткий, послідовний, успішний кризовий менеджер, який маючи усі важелі впливу зможе створити сприятливі умови щодо виходу країни з кризової ситуації.
ІА "Вголос": НОВИНИ