Про це пише "Добрий лікар".
За словами ініціаторів нової течії, згідно із статистикою, 84 % осіб, які вирішили стати на шлях вегетаріанства, здались і таки повернулись до м"ясоїдства. Водночас третина не витримала й трьох
місяців, а половина "навернулась" через півроку.
Тож флексітаріанці вирішили обрати помірний погляд на здорову дієту, тобто, не забирати з раціону улюблені продукти повністю. Що цікаво, появу нової течії позитивно оцінили медики, заявивши,
що це рух у правильному напрямку.
Тож, чи справді є користь у напіввегетаріанстві?
Насправді вже давно доведено, що дієта з обмеженням тваринних жирів (не повної відмови від них) може вважатись здоровою, - заявляє Леонід Подригало, доктор медичних наук, фахівець у галузі гігієни харчування. Секрет успіху такої течії в тому, що взято до уваги як плюси, так і мінуси споживання продуктів тваринного походження. Для прикладу, біологічна цінність м"ясних продуктів є беззаперечною для організму людини -в них міститься тваринний білок, що є джерелом незамінних амінокислот.
Мушу пояснити, саме білок тваринного походження бере участь у будівництві нашого організму, котрий складається з клітин, а ті - з мембран, що є білково-ліпідним двоярусним шаром. Так от, лише в білках тваринного походження є незамінні амінокислоти, які необхідні для будівництва клітин.
Але є й інший "бік медалі", м"ясна продукція містить надмірну кількість жиру, що вкрай шкідливо для серцево-судинної системи людини. Такі жири важче засвоюються, сприяють формуванню надлишкової ваги, ожирінню, погіршенню роботи мозку. Крім того, впродовж останніх років в м"ясній продукції "трапляються"ксенобіотики, йдеться про небезпечні хімічні речовини, що з"являються в м"ясі та молоці внаслідок додавання до кормів антибіотиків (аби тварини не хворіли).
Чим все це загрожує?
Надмір жирів тваринного походження в раціоні людини є фактором ризику розвитку хронічних неінфекційних захворювань, мова, зокрема, про гіпертонію, ішемічну хворобу серця, інфаркт, інсульт. Загалом, йдеться про основні причини смертності серед працездатного населення. Під загрозою опиняється ферментативна, ендокринна, імунна системи, зрештою, регулярне споживання м"ясних продуктів різко збільшує ризик розвитку раку (навіть 25 грамів щоденно).
Тож, якщо прагнете дотримуватись правила "золотої середини", намагайтесь не споживати м"ясні продукти частіше, ніж раз на тиждень, порція також має бути обмеженою -- не більше розміру вашої долоні.
А в чому може полягати шкода від споживання риби та молока?
Знову ж таки, йдеться про дуже корисні й водночас небезпечні продукти. З одного боку, молочні продукти є джерелом білків тваринного походження й збалансованого співвідношення кальцію, фосфору та магнію, котрі максимально засвоюються. Але, з іншого боку, після 35-річного віку в організмі людини відмирають
ферменти, котрі дозволяють переробляти лактозу. Відтак молоко не просто не несе користі, але й може зашкодити, суттєво порушуючи роботу шлунково-кишкового тракту.
Що ж стосується риби, це джерело поліненасичених омега-3 жирних кислот, котрі надзвичайно позитивно впливають на роботу всього організму і є запорукою здоров"я, в першу чергу, серцево-судинної системи. Однак впродовж життя риба (виловлена в природних умовах) накопичує в собі такі надзвичайно небезпечні елементи, як ртуть та свинець. Наприклад, в середині минулого століття в японських рибалок було виявлено нову недугу -- хворобу Міномата. В чоловіків, котрі посилено харчувались рибою (що, як пізніше виявилось, містила великі дози ртуті), згодом порушувалась свідомість, зір, мовлення, слух, розвивався параліч...
Тож напрямок такого собі напіввегетаріанства справді має певні переваги.
-
ІА "Вголос": НОВИНИ