[media=16509,16513,16516,16518,16522,16525] 

Як пророче заспівав малий Вакарчук у своїй частушці "Чайка" з альбому "Вночі": "ти чекала на весну: сильну, ніжну і ясну". Весну в пресрум західнету принесла сьогодні чайка на прізвище Фаріон.

Чайка оновилась, наче птаха-фенікс і на стартових хвилинах пояснила різницю між сечею комарика та Ніагарським водоспадом. Наступним просвітленням Ірини Фаріон стало вживання слів, які щирі філологи зневажливо називають "молодіжним сленгом". Словечко "класно" було продубльоване 2-ва рази. Знайшлося місце й для фразеологізму "то торба", вжитому у контексті небажання львівського губернатора Миколи Кмітя усвідомити усю відмінкову сутність свого прізвища Кмітя-Кметя-Кметю.

Слова некультурного використання – дебіл, ідіот (+ похідні) були вжиті облдепкою Фаріон в к-ті 4-х разів. Варто також звернути увагу на характерні автотренінгові штучки, типу самонавіювань Садового: "Ми занадто сильні, щоб здаватись і тому ми вперто йдемо вперед".

Він бадьоро-весняного войсу Фаріон, присутній праворуч свободівський облдеп Гринда, сколошкано скрутився в рентгенівську трубочку і крапаль прифігів від пломенистих прожогів партійної посестри. Що він взагалі робив на цьому словесному дриблінгарстві від Фаріон, стримував арапники її лінгвістики?

Здійснивши профанну трансформацію світлоносного прізвища Фаріон до вуличного поганяла копів – фараон, можна задокументовано зарахувати її люциферну постать до контролюючої функції поліції моралі.

У цьому семантичному розрізі стає зрозумілим особливий наголос Ірини Фаріон на свою виключність та вищість у порівняння з совковими люмпенами з допотопним мисленням щодо офіційної двомовності в Україні та інших царегорошних питань.

Такі люди (а також невільники) її не цікавлять, оскільки сферою зацікавлень свободівки є сильна, мужня, радикальна молодь, тобто нова генерація націоцентричних людей. Як бачимо, до мізантропства дока Хауса їй ще далеко. Є над чим працювати.

Безперечно, виключність Ірини Фаріон може продукуватись лише в струнких шеренгах партії "Свобода", яка, апріорі (бо щоб там тоді робила дівчина-весна?), єдиноправильною партією поміж сучого моря політичних сил з псевдо-демократичним мисленням в період псевдо-незалежності України. Зрозуміло, що дійшло до євангельских прикладів і Фаріон стала сіллю землі, забувши історію про жінку Лотову. Те, як закінчується виключність інтелігенції можна подивитись тут.

Оскільки, антипсевдове начало Фаріон виявилось банальним фейком далі пішов прянично-батіжний нахрап.

Фаріон наїхала на Фарлеп за російськомовність автовідповідача. Забакланила дебільний Прівєт-Приват-банк за ідіотські чеки, з чого можна зробити відповідні висновки щодо місцезнаходження її капіталів та навіть запідозрити приховану рекламу коломойського банку. Засміяла Кметя за безвідмінкову онтологію та підвантажила авторитет Вакарчука-старшого за зменшення к-ті гуманітрних предметів в Політесі. Злякалась совковим метаморфозам в закордонному паспорті Тягнибока. Зобов'язала називати русифікацію – москалізацією та кацапізацією. Нажалілась на Садіка, який не дав дозвіл на бігборди Лесі Укарїнки та опустила видавництво "Каменяр", яке затупило з друком її монографії про депутатські маразми в сесійній залі.

Театрально зацитувавши Тацита для молоденьких журналісток, Фаріон нагадала своїми танцями передову комсомолку-активістку з компанії "Молода Гвардія". Особливої сили ці порівняння досягнули у її словах про демо-ліберально-гнилий світ. Совкова пропаганда не минула безслідно у її свідомості і шкар Хрущова – полум'яна свободівка може вважати своїм побратимом у вічній борні за світлі ідеали.

Перейшовщи з економіки на політику вони попустила Сєню Яценюка, натяково промовчала про велике НІЩО Віті Ющенка та запропонувала запакувати Чорномирдіна у товарний вагон. Ну й доки, політики танцюють, як паралітики, Юля Тимошенко дочекалась своїх ремарок у сфері міжжіночих тьорок. Фаріон заявила, що говорити з Тімохою, це те ж – що й балакати з телеграфними стовпами. Варто відзначити її парадоксальне порівняння щодо неможливості комунікації посередництвом дерев'яних засобів зв'язку.

Періодично викликаючи молоденьких журналісток на дрібне ха-ха своїми жартульками та камедіклабками, Фаріон виявила свій зв'язок з прогресивною частиною вікової категорії і нещадно спаплюжила сентиментальну шароварщину та крокодилячі сльози над бідною долею неньки-України. Фаріон потрібні кардинально-поступальні дії. Їй потрібні озброєні слова, хоча вона не забуває про свою онтологію та щедро розсипає пресрумом жмені крилатих висловів, типу "синтаксис – гігієна мислення" та "мова – це легкий серпанок".

Редбул додає крил її енерджайзеру і на фініші починають фахкотіти лінгвістичні анекдоти з сексуальними конотаціями. Для прикладу можна навести її найпрямішу мову: "Я часто погладжую укр-рос. перекладний словник", чи "ви схиляєте мене до доброго". А в ситуації навколо кафешок з назвою "Йо-майо", Фаріон запронувала ідею відкриття магазину з абревіатурою "Х. У. Й."

На цьому безрезультатні спроби її трансагресії можна накрити мідним тазиком. Усе, що вона говорить, то безперечно, вірно і правильно, але в контексті ВО "Свободи" та особисто Ірини Фаріон – то звичайна передвиборна (і не тільки) підміна понять.

Так що Фарі-on – Фарі-off-нулась.

фото: risk.ru

ІА "Вголос": НОВИНИ