У суботу, 8 лютого, у Колоній залі Київради відбудуться вже VII Бандерівські читання. Відомі політики, науковці та громадські діячі дискутуватимуть на тему «Глобалізм і націоналізм: нові виклики».
Про запрошених гостей, мету і напрямки роботи учасників цьогорічного заходу «Вголосу» розповів організатор Бандерівських читань, директор Недержавного аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень» Юрій Сиротюк.
«Глобалізм і націоналізм: нові виклики» - чому саме цю тему обрано для цьогорічних Бандерівських читань?
У світі триває боротьба між великими геополітичними центрами за можливість розчесати світ під одну гребінку, впровадити одні правила, щоб транснаціональному капіталу легко було торгувати. З іншого боку, йде небувалий сплеск національно-визвольних змагань і боротьба проти цього глобалізму. Навіть у матері глобалізму – Сполучених Штатах Америки триває велика війна між глобалістами, які вважають, що час національних держав завершився, і президентом, який називає себе націоналістом, наголошує, що бізнес має слугувати інтересам нації.
Глобалізм є трендом сучасності. Його не уникнути. Руйнуються кордони, нові технології дозволяють швидко поширювати інформацію, пересуватися по світу. І це, з одного боку, шанс для швидкого розвитку, а з іншого – загроза. Бо це також швидше поширення епідемій, нові війни і боротьба за ресурси. Так само і націоналізм, як противага глобалізму, стає трендом сучасності. Бо якщо націоналізм 20 століття був національно-визвольним, спрямованим на здобуття незалежності і побудову держави, то націоналізм 21 століття – це націоналізм державозахисний, спрямований на збереження нації і взагалі здорового глузду людини. Адже зміни настільки швидко відбуваються, що люди не встигають до них підготуватися.
Яке завдання ставите перед собою?
Український націоналізм завжди був революційний. І, що важливо, не тільки тому, що вів боротьбу за незалежність. А й тому, що його ідеї завжди були найсучаснішими для певного часу. Сьогодні ж в Україні існує теорія визвольного націоналізму, який каже про те, як звільнити Україну від окупації. А от те, як будувати державу державу, - нам ще потрібно напрацювати. Задля цього і створені Бандерівські читання. Пам’ятаючи про досвід попередників, ми намагаємося продовжити їхню працю, відповісти на нові виклики глобілзму, які з’являються у світі і закласти основу новітнього націоналізму. Намагаємося з’ясувати, як слід боротися зі зменшенням національного суверенітету держав, погіршенням екології, розмиванням націй, масовою еміграцією на заробітки і в’їздом нелегальних мігрантів натомість. В українському політикумі відповіді на ці питання немає в принципі. Тож шукати їх будемо ми.
Який вплив на Україну глобалізм здійснює вже сьогодні?
Створення глобального ринку призвело до жорсткого перерозподілу праці. Одні країни стають сировинними придатками, інші – виробничими центрами, треті – фінансово-інтелектуальними центрами. Внаслідок глобалізму бідні країни бідніють, отже, бідніє їхнє населення, а багаті країни – багатшають. І оцей так званий «вільний ринок» зумовлює те, що чим глобальнішим стає світ, тим більше відчутним стає поділ на бідних і багатих. У цьому ринку поділу праці Україна, зрозуміло, займає нішу бідних країн. Тому майбутнє, яке нам несе глобалізм – це ще більше збідніння.
Ми є сировинним придатком, який постачає дешевий матеріал іншим країнам. Ми – деіндустріалізована країна, без виробництва, без фінансово-інтелектуального капіталу. Ми є донором дешевої робочої сили.
Ріст населення і швидкість його переміщення призводить до того, що у світі починається новий період боротьби за ресурси – за воду, землю, повітря. І Україна тут є об’єктом номер один. Ми маємо величезні запаси прісної води та землі, тож на них вже активно зазіхають іноземці. Але, щоб захопити якусь країну, глобальним елітам треба позбавити її національних традицій, сильної держави влади, релігії і так далі. Величезним мінусом глобалізму є наступ на традиційні цінності, на інститут сім’ї, на державу, на релігію, на мову. І це теж величезна проблема.
Разом з тим, за останні 500 років Україна була незалежною тільки близько 40 років. Тобто ми ще не наїлися цієї державності, а глобалізм веде до того, що держави втрачають суверенітет. Починають працювати наддержавні органи. Політичні та економічні, як, наприклад, Міжнародний валютний фонд. В такому разі доступ людей до влади і вплив на ситуацію у своїй країні фактично унемовжливюється. Адже свою владу можна переобрати чи скинути, а з глобальною, обезличеною владою не зробиш нічого.
Із Канади до України на VII Бандерівські читання приїде внук Степана БандериЯких гостей запросили на цьогорічну дискусію?
Родзинкою цих Бандерівських читань, безперечно, буде присутність двох Бандер. Незримого - Провідника ОУН Степана Бандери. І його внука з Канади – також Степана Андрійовича Бандери. Цікаво також, що цьогоріч до дискусії зголосилися багато учасників, які є відомими людьми, але ніколи публічно не асоціювалися з націоналізмом. Наприклад, один із моральних авторитетів України, Надзвичайний і Повноважний Посол Володимир Василенко. Він виступить із доповіддю на тему «Україноцентризм як ключовий фактор розбудови української України». Екссуддя Конституційного Суду України Віктор Шишкін розповість про землю як національне багатство і власність Українського народу.
Загалом близько двох десятків відомих українців говоритимуть про націоналізм і земельне питання в умовах глобалізації, ресурсний націоналізм, націоналізм і екологію, націоналізм і конструювання ідентичностей, появу штучного інтелекту та її загрози, а також про націоналізм і транс гуманізм - збереження природи людини.
На який результат сподіваєтесь?
Результатом Других Бандерівських читань стало те, що ми видали англійсько-українську книжку «Як облаштувати Росію». На позаминулих Бандерівських читаннях ми почали робити глобальний фінансовий і економічний прогноз на рік. Минулого року почали вираховувати індекс війни, тобто робити аналіз усіх воєнних конфліктів у світі. І цього року, я сподіваюся, ці Бандерівські читання дадуть нову інтелектуальну додану вартість. Стануть інструментом для держави і людей, щоб чіткіше розуміти, в яких умовах вони живуть і що з цим робити.
Вхід на подію вільний за умови попередньої реєстрації: https://forms.gle/BgVVgSmU6dE6zQey8
Для довідки:
Бандерівські читання проводяться з 2014 року в перших днях лютого в час створення Організації Українських націоналістів 1929 р. як руху, який поставив за мету встановлення Української соборної самостійної держави, її збереження та розвиток.
У Києві в розпал Революції гідності в актовій залі Київради з нагоди 85-ї річниці створення Організації Українських Націоналістів та 105-ї річниці з дня народження Степана Бандери пройшли
І Бандерівські читання 1 лютого 2014 р.
ІІ Бандерівські читання «Якою має бути Українська Самостійна Соборна Держава в XXI столітті та «питання Москви» були проведені 2 лютого 2015 р.
ІII Бандерівські читання на тему «Візія Української держави в ідеології українського націоналізму» відбулися 3 лютого 2016 р.
IV Бандерівські читання: «Як завершити українську національну революцію» проведені 2 лютого 2017 р.
V Бандерівські читання: «Місія України та національні інтереси в глобалізованому світі: візія націоналістів», 9 лютого 2018 р.
VІ Бандерівські читання «Економічний націоналізм та соціальна справедливість», 1 лютого 2019 р.
ІА "Вголос": НОВИНИ