Про це інформує прес-служба ЛОР.
Захід було приурочено до початку німецько-радянської війни. Ця дата відкрилася кривавою сторінкою в історії Західної України, коли в усіх її тюрмах співробітники НКВД вчинили масові розстріли ув’язнених людей. Зокрема, тільки у Тюрмі №1 , знаній, як тюрма на Лонцького, за документами НКВД, було убито 1681 особу (однак, ці ж документи, свідчать, насправді кількість жертв була набагато більшою, оскільки схоплених в облавах в останні дні перед війною, не обліковували у в’язниці належним чином).
Під час заходу глядачі побачили у в’язничному подвір’ї інсталяцію фотовиставки «Галицькі портрети», почули у виконанні акторів майстерні «Мистецький простір» під керівництвом режисера Уляни Мороз поезії Василя Симоненка та Василя Стуса, фрагментів роману Юрія Винничука «Танго смерті» й дослідження Інни Федущак та Олега Романіва «Західноукраїнська трагедія: 1941». Виступи артистів чергувалися із музичними творами у виконанні музикантів академічного камерного оркестру «Віртуози Львова» ( художній керівник – народний артист України Сергій Бурко, керівник і концертмейстер заслужений артист України Володимир Дуда). Ініціатором культурно-мистецької події виступив диригент Львівської опери заслужений артист України Мирон Юсипович.
У музично-драматичному дійстві також взяли участь депутати Львівської обласної ради Роман Ковальчук, Ярослав Кравченко, Юрій Зірченко, представники громадських організацій, науковці, історики, мешканці міста.
Після закінчення дійства відомий громадський діяч, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка Ігор Калинець подякував артистам від імені зворушених глядачів за цю композицію, під час якої вони почули прекрасні і музичні твори, і твори наших поетів та прозаїка. Ігор Калинець також закликав усіх львів’ян у ці червневі дні прийти до Янівського цвинтаря, до Меморіалу закатованих у тюрмі на Лонцького та інших тюрмах Львова, щоб віддати шану тим героям, які полягли за нашу Незалежність, за нашу державу, і тим, які були закатовані власне і в червні 1941 року.
Він, зокрема, сказав: «Нині такий час, що ми мусимо збудитися і зробити щось таке величаве, як це ми робили у кінці 80-х років - у 90-х роках. Інакше ця справа буде потім нікому не потрібна».
ІА "Вголос": НОВИНИ