Сьогодні, 25 грудня, більшість країн світу святкує Різдво Христове. Для римо-католиків це найбільше релігійне свято у році. Окрім них, доєднується до святкування і більшість православних Церков, які перейшли на григоріанський чи новоюліанський календар. В Україні ж «католицьке Різдво» відзначають близько 30 відсотків християн. А багато з них починають святкувати одразу два рази. Попри це, щороку дедалі частіше точаться дискусії щодо офіційного переходу до святкування Різдва разом із Заходом. Тож чи готові українці до таких змін і чи на часі календарна реформа, намагався з’ясувати «Вголос».
Хто коли святкує?
25 грудня
Різдво за григоріанським календарем святкують усі римо-католицькі Церкви. Окрім них, відзначають народження Христа 25 грудня протестанти, православні деяких патріархів, частина греко-католиків, баптисти, лютерани та низка інших конфесій.
Святкують 25 грудня, втім, вже за новоюліанським календарем, 11 православних Церков Західної Європи. Наприклад: польська, румунська та болгарські. А також деякі православні Церкви Балканського півострова: албанська, олександрійська, константинопольська тощо.
7 січня
Відзначати Різдво за юліанським календарем продовжують грузинська, сербська та єрусалимська православні Церкви. А ще афонські монастирі. Також офіційний вихідний 7 січня є в Єгипті, Білорусі, Македонії, Казахстані та Киргизстані.
Натомість святкує на день раніше, ніж за юліанським календарем, – Вірменська апостольська церква. Адже на цей день у них припадає ще одне релігійне свято – Богоявлення. Пов’язано це з традиціями ранніх християн ще у третьому столітті.
25 грудня і 7 січня
Українська греко-католицька церква та Українська православна церква святкують Різдво 7 січня за юліанським календарем. Втім, частина релігійних общин, а це близько 30 відсотків українців, відзначають 25 грудня за григоріанським чи новоюліанським. Тож в Україні з 2017 року святкують двічі. Звідси і 25 грудня, і 7 січня – офіційні вихідні.
Окрім нас, святкують два Різдва ще п’ять країн: Грузія, Сербія, Чорногорія, Північна Македонія та Росія.
Як так вийшло?
Як повідомляє «Радіо Свобода», насправді і православні, і католики святкують Різдво Христове в один день – 25 грудня. Хоча ця дата народження Ісуса Христа – умовна. Ані в Біблії, ані в жодному документі її не знайти.
25 грудня в Римській імперії традиційно відзначали одне із найважливіших свят – «Непереможного Сонця». Саме тоді темрява вже відступала – світловий день ставав довшим. Щоб зменшити вплив язичницького свята, цього дня почали відзначати день народження «Правдивого Сонця» – Ісуса Христа, кажуть деякі історики.
Згодом дати розійшлися через різницю у календарях. Юлій Цезар запровадив юліанський календар. Та він виявився на 12 хвилин повільнішим. А відтак почав зміщуватися і відставати.
Виправити це вирішив Папа Римський Григорій XIII, який провів реформу юліанського календаря, де все стало на свої місця. Звідси і невисокосні роки. А новий календар отримав назву на його честь – григоріанський.
Однак перейшли на такий календар далеко не всі країни. Україна, яка на той час була під владою Московії, продовжувала жити за старим календарем. А новостворена Греко-католицька церква 1569 року мала на меті суттєво відрізнятися від польської. А ще не втрачати зв'язок з тими українцями, які перебували під владою Росії, тож і залишила святкування релігійних дат за юліанським календарем.
Вже згодом, у 1923 році, за ініціативою Константинопольського патріарха відбулася нарада православних Церков, на якій ухвалили рішення про виправлення юліанського календаря. Так виник новоюліанський календар. Але в російській Церкві цієї реформи не сприйняли. Саме тому на пострадянському просторі закріпився стереотип, що свято 25 грудня – католицьке, а 7 січня – православне.
Зараз світ живе за григоріанським календарем. Однак значна частина українців досі відзначає релігійні свята за юліанським.
Чи відбудеться в Україні календарна реформа?
Дискусії про календарну реформу з кожним роком починають лише наростати. Поступово збільшується кількість прибічників святкування народження Христа 25 грудня, разом із цілим світом. Та що думає стосовно цього сама Церква?
Як пише «Радіо Свобода», митрополит Київський Епіфаній наголосив, що підтримує святкування Різдва за новоюліанським календарем – 25 грудня. Він вважає, що українці прийдуть до цього впродовж 10 років і процес має відбуватися поступово.
Справді, процес переходу святкування зі 7 січня на 25 грудня вже почався. Однак і досі він є незначним та за кількістю вірян не надто відрізняється від попередніх років.
«Я думаю, що це правильне рішення – святкувати Різдво 25 грудня. Однак варто подумати, як правильно це зробити. І які наслідки це може мати. Мабуть, особливо важко буде донести це старшому поколінню – нашим бабусям та дідусям, які все своє життя звикли святкувати саме 7 січня. Тому такі зміни можуть датися нелегко. Через що перехід має бути поступовим, а не штучно нав'язаним. Молодь же рішучіше налаштована і швидше сприймає зміни. Адже ми розуміємо, що йдеться не лише про свята, а і про державні процеси, які передують цьому», – розповідає секретар-референт Львівської єпархії ПЦУ отець Руслан Матвієнко.
Підтримує таку позицію і Українська греко-католицька церква. Акцентуючи на тому, що справа у самій події, а не у даті.
Глава УГКЦ Святослав Шевчук наголошує: Мусимо шукати шляхів переходу на григоріанський календар. Хоча, коли будемо це робити, знову ж таки, мусимо усвідомлювати, що ми маємо перейти разом, щоб цей перехід, ця зміна календаря не зруйнувала внутрішньої єдності жодної з Церков. Не йдеться про зміну дати Різдва, йдеться про зміну цілого календаря.
Очевидним є і те, що календарна реформа понесе за собою звільнення від «руки Москви». Через яку ми і святкуємо Різдво за юліанським календарем. Втім, виникають побоювання, чи не призведе це до чергової суперечки.
«Насправді, це питання з двома кінцями. І його не можна розглядати просто як «так» чи «ні». Тому моя думка щодо цього різниться. Дуже важливо, щоб ідея перенесення Різдва не була нав’язливою. Адже тут насамперед йдеться про політику. Пов’язано це з тим, що наші сусіди, з якими у нас йде війна, святкують 7 січня. Через що не годиться святкувати разом з ними. І в цьому плані я підтримую це питання. Але також важливо, щоб політика не нав’язувала Церкві свою позицію», – наголошує ієромонах УГКЦ Юстин Бойко.
Чи готові об’єднатися у цьому питанні ПЦУ та УГКЦ?
Не менш важливим у цій ситуації є і те, щоб таку позицію доносили прихожанам представники обох конфесій. Це допоможе запобігти ймовірному розколу християн та завадить будь-яким іншим негативним наслідкам.
«Потрібно дуже правильно підійти до цього запитання. Я знаю, що УГКЦ вже готова до такого рішення і до його реалізації. Але справа в тому, що ми хочемо це робити спільно з Православною церквою. І таким чином показати процес об’єднання. Та дати зрозуміти, що вся Україна готова до такого рішення. Бо поки що ми можемо спостерігати, що, наприклад, Православна церква Московського патріархату виступає категорично проти цього. Важливо, щоб всі конфесії виступили за. Тоді це буде правильний процес об’єднання», – наголошує Юстин Бойко.
Справді, Українська православна церква Московського патріархату є прибічницею святкування Різдва 7 січня. І змінювати свою думку поки що не збирається. Митрополит Онуфрій, очільник Московського патріархату в Україні, вважає такі різкі кроки у календарній реформі вкрай небезпечними. І каже, що краще залишити все так, як і було.
А як бути з постом?
Одна з логічних причин переходу святкування Різдва з 7 січня на 25 грудня полягає і у часі посту, який припадає вже у період святкування. Для християн піст перед святом є невід’ємною підготовкою до народження Христа. Він має суворі обмеження: відмова від м’ясних та молочних страв, алкогольних напоїв, гучних святкувань тощо.
Тож коли православні та греко-католики мали б перебувати у пості, вони святкують.
У всіх містах України в цей час вже працюють новорічно-різдвяні ярмарки. Після чого усі починають готуватися до Нового року, який відзначають гучно та яскраво, тож про піст зовсім не йдеться.
Церква ж із такою ситуацією змирилась. І навіть дозволила на Новий рік послаблення строгого посту. Не знайшовши натомість іншої альтернативи. Однак це не зовсім правильна позиція – наголошують священнослужителі.
«Різдво – це насамперед підготовка через піст. За цей час ми маємо багато осмислити та зрозуміти значенння народження Христа для нас. Тому так важливо дотримуватися посту та зберігати цей баланс», – акцентує Руслан Матвієнко.
Зміщення релігійних свят
Якщо ж календарна реформа в країні таки відбудеться, то варто зважити і на те, що зміниться не лише дата Різдва, а й загалом усіх свят релігійного календаря.
Зокрема, йдеться про День захисника України, який нині відзначаємо 14 жовтня – в день християнського свята Покрови Богородиці за юліанським календарем. Саме цей день традиційно сприймався як день українського козацтва, а також як символічний день заснування Української повстанської армії. В разі переходу на григоріанський чи новоюліанський календар свято Покрови буде 1 жовтня.
Також зміняться дати низки традиційних свят, що прив’язані до церковних, але не є вихідними днями: Водохреща (з 19-го на 6 січня), святого Миколая (з 19-го на 6 грудня) тощо.
«Радіо Свобода» повідомляє:
«Говорячи про ймовірний перехід, зокрема на святкування Різдва 25 грудня, глава УГКЦ наголосив: «Очевидно, питання святкування Різдва – це не є питання дати. Це є питання переживання певної події, переживання Божої присутності між нами. Мусимо шукати шляхів переходу на григоріанський календар. Хоча, коли будемо це робити, знову ж таки, мусимо усвідомлювати, що ми мусимо перейти разом, щоб цей перехід, ця зміна календаря не зруйнувала внутрішньої єдності жодної з Церков. Не йдеться про зміну дати Різдва, йдеться про зміну цілого календаря».
Акцентують на зміні і самі священники.
«Не варто забувати і про те, що мова йде не про саме Різдво, а про весь християнський календар. Адже в ньому кожного дня є свято. І всі вони зісунуться. Тому варто подумати про те, наскільки країна готова до цієї календарної реформи», – розповідає Юстин Бойко.
Окрім Різдва, залишається питання і Пасхи, дата якої є рухомою в обох календарях.
«Оскільки дата Пасхи є рухомою, то в цьому випадку краще переходити таки на новоюліанський календар», – наголошує Руслан Матвієнко.
Чи готові українці до такого переходу?
Постає питання, як все-таки проводити просвітницьку роботу церковним конфесіям так, аби ще більше не заплутати чи не розколоти прихожан.
«Не можна виступати за те, що дитина подорослішала. Вона сама має до цього прийти. Втім, це питання має бути аж ніяк не нав’язливим. Думаю, що тут має бути велика участь як священників, так і самих християн. Звісно, основною ланкою є священнослужителі. Вони можуть доносити людям інформацію про важливість святкувати таку подію саме з цілим світом», – наголошує Юстин Бойко.
Погоджується з думкою про те, що такий перехід має відбуватися поступово, і Руслан Матвієнко.
«Я думаю, що це питання потребує часу і це буде точно не сьогодні. Дуже важливо обдумати всі наслідки. Адже зараз і так багато нюансів. Зокрема, війна на сході. Тому необхідно, щоб це стало об’єктом об’єднання, а не розколу», – акцентує священник.
ІА "Вголос": НОВИНИ