Генеральний консул Республіки Польща у Львові Гжегож Опалінські розповів в інтерв'ю Вголосу про різні аспекти польсько-української співпраці та роз'яснив ситуацію із видачею віз.
Є багато історичних питань між Україною та Польщею. Вони широко обговорюються в суспільстві і водночас впливають на діяльність різних організацій і в Україні, і в Польщі, як, наприклад, заборона в’їзду учасників міжнародного дитячого веломарафону «Європейськими стежками Степана Бандери» на територію Польщі, відмова польського президента відвідати с. Сагринь. Поза тим, бачимо декларації, що в україно-польських стосунках все добре. Ваша думка, як генерального консула Польщі, що є пріоритетом в цих стосунках і як впливають такі моменти на їх розвиток?
Коли говорять про сучасні Україну та Польщу та характер різноманітних стосунків між ними, найчастіше вживають вираз «стратегічні партнери». Цей вираз - «стратегічне партнерство» - набагато рідше можна почути від поляків чи українців по відношенню до інших країн, а от коли йдеться про польсько-українські стосунки, то він є найбільш відповідним на всіх рівнях.
Наприклад, президенти України та Польщі зустрічаються не менше 10 разів або й більше протягом року, прем’єри наші також досить часто контактують між собою. Немає тижня, коли б не відбувалися зустрічі на рівні міністерств. Регулярні контакти на найвищому державному щаблі є важливими, оскільки в ході них визначаються напрямки взаємної політики.
Для нас, працівників Генконсульства Польщі в Західній Україні, пріоритетними є контакти, які розвиваються між органами місцевого самоврядування та територіальними громадами, наприклад, між Перемишльським повітом та Львовом, Бєщадським повітом та Старосамбірським районом. Я зазначив лише цих два приклади, але цих контактів є багато і вони настільки інтенсивні, що неможливо їх назвати всі та визначити кількість взаємних візитів.
Важливим аспектом українсько-польських стосунків є те, що найінтенсивніші і найактивніші контакти відбуваються на міжособистому рівні. Рішення, котрі приймаються владою у центрі та на місцях, найбільше потрібні звичайним громадянам і важливо, щоб ці рішення були корисними для людей як з української, так і з польської сторони. Хотів би також згадати про те, що сьогодні створено декілька платформ, на яких успішно розвивається регіональна міжнародна співпраця за участю не лише українців та поляків, але й інших сусідніх народів. Наприклад, проект «Єврорегіон «Карпати» об’єднує польські повіти, українські райони, словацькі, угорські території, дозволяючи розвивати стосунки між їх владою та мешканцями.
В українсько-польських стосунках, звичайно, бувають і складні моменти. Ні поляки, ні українці не заперечують, що в нашій спільній історії є моменти, котрі будять емоції. Водночас, маючи на увазі будівництво майбутнього і стосунки на основі взаємного розуміння, стараємося всі, як польська сторона, так і українська, щоб такі моменти не шкодили цілісності наших стосунків. Ми не уникнемо розмов на складні теми, але варто підкреслити, що ні з українського, ні з польського боку ніхто не говорить, що ці теми потрібно уникати. Просто, коли розмовляємо, стараємося почути та зрозуміти аргументи, а не втікати від них. Втеча від подій, котрі збурюють емоції і є непростими в нашій історії, не сприяє творенню спільного майбутнього.
Польська сторона нещодавно передала Народний дім у Перемишлі українській громаді. А як просувається питання надання для польської громади приміщення у Львові?
Власне хотілось би поговорити про це в контексті попереднього питання. Події, пов’язані з велопробігом «Європейськими стежками Степана Бандери» відбувалися не так давно. І прошу звернути увагу, що буквально кілька місяців по тому міська рада Перемишля приймає рішення про передачу будівлі Народного дому українській громаді. На мій погляд, це рішення є виразним прикладом прагнення досягти стратегічної мети, якою є партнерська співпраця між Україною та Польщею. Повернення Народного дому українській громаді в такий короткий термін, незважаючи на перешкоди, котрі були на шляху до цього, це - значний успіх.
Щодо Польського дому у Львові, то ми проводимо переговори з владою міста Львова, щоб нарешті завершити справу, яка вже достатньо довго триває, а саме – надання польській громаді будівлі для культурної та громадської діяльності.
Якою є чисельність польського населення на Львівщині? Чи не існує тенденції до його зменшення, адже наприклад, різні освітні проекти чи таж сама «карта поляка» можуть стимулювати відтік поляків з області? Хто ж тоді у майбутньому буде займатися культурною та іншою діяльністю в новому Польському домі у Львові?
На Львівщині живе та діє активна польська молодь, яка об’єднується в студентські організації тощо. Є також багато польських громадських організацій, які діють в різних напрямках, отож знайдеться кому провадити діяльність у Польському домі у Львові. До того ж не будемо забувати, що поляки живуть не лише у Львові, а й у всій області. На території Львівщини проживає кілька десятків тисяч осіб польського походження.
Припущення на рахунок того, що «карта поляка» стимулює відтік поляків з України, вважаю безпідставними. «Карта поляка» справді дає можливість, наприклад, безкоштовно отримати вищу освіту в Польщі. Диплом, здобутий в Польщі, визнається як в Україні, так і у всьому Європейському союзі. Отож держава допомагає співвітчизниками здобути освіту, але ні в якому разі не стимулює їх виїжджати за межі України на постійно. Ці люди можуть здобувати освіту в Польщі і повертатися до України працювати.
Доводилося чути, що польська громада у Львові планує відкривати дошкільні заклади з польською мовою. Чи це правда і чи такі проекти вже обговорювалися?
На Львівщини є три середні загальноосвітні школи, навчання в яких ведеться польською мовою, з них - дві у Львові, та одна - в Мостиськах. В області також є багато недільних шкіл, де можна вивчити польську мову. Їх засновниками, як правило, виступають різні недержавні організації. У Львові також є чотири дошкільні групи з польською мовою. Перед усім в них виховуються діти підприємців, менеджерів, які живуть та працюють на польських підприємствах у Львові та в його околицях, а також діти працівників консульських установ.
Наскільки комфортно себе почуває польський бізнес на території Львівської області? Які кроки вживає регіональна влада для того, щоб польським підприємцям було тут вигідно?
Західна Україна - регіон, де є багато польських інвестицій. Передусім у фінансовому секторі, наприклад, «Кредобанк». Польських інвесторів також багато у виробничій сфері.
Проблемою є те, що питання, які стосуються оподаткування або законодавчого регулювання інвестиційних умов, узгоджуються на центральному рівні. Так, польські інвестори працювали у трьох СЕЗ (Спеціальних економічних зонах). І це різні підприємства починаючи від таких великих як «Снєжка» (виробник лак і фарб) і, закінчуючи фірмами, де працює кілька осіб.
Питання, яке ми сьогодні обговорюємо з облдержадміністрацією і шукаємо вихід, стосується підприємства «Органіка» в Бібрці. Там ситуація досить складна і невигідна для польського інвестора, але ми віримо в можливість виходу з неї. Власне, тут багато залежить від місцевої влади і я вірю в те, що влада робить все, щоб інвестиційний клімат на Львівщині був позитивним.
Як триває справа з судовими позовами польського бізнесу до українського уряду через скасування пільг СЕЗ Яворів?
Підприємства, обираючи місце інвестицій, завжди проводять відповідні розрахунки. Дуже детальні умови, які пропонувалися Яворівською економічною зоною, бралися до уваги. Пізніше певні умови були змінені (Уряд скасував податкові пільги для всіх СЕЗ - Вголос). На етапі переговорів не вдалося дійти до згоди і компенсувати втрат, які зазнав інвестор через зміну. Справу скерували до суду. Маємо надію, що так само, як і в інших моментах, цю справу вдасться розв’язати так, щоб інвестор не зазнав значних втрат і були збережені вимоги законодавства.
Але чи приймаються певні рішення на регіональному рівні, з метою полегшення умов інвестування?
У більшості питання, які стосуються інвестицій, вирішуються на центральному рівні. Проте є і такі, котрі знаходяться у компетенції регіональної влади. Кожен губернатор хотів би інвестиції притягнути на свій терен. І питання, котрі стосуються, наприклад, податкових канікул або створення інших умов для покращення інвестування, є справою того, наскільки місцева влада зацікавлена притягненням інвесторів. Це є питання переговорів між владою і інвестором. Тому інформація, яка стосується конкретних податкових пільг або інвестиційних переваг, відома представникам влади та інвестора.
Недавно відбувся Міжнародний економічний форум та Українсько-польський економічний форум. Чи було досягнуто бажаного результату від проведення цього заходу?
Варто звернути увагу на те, що форум відбувається у період досить серйозної кризи. Протягом цього заходу, а саме українсько-польського форуму, учасники обговорювали те, які дії потрібно вжити, щоб зменшити вплив кризи. Зосереджено увагу на мікроекономіці, котра стосується регіону, а саме: яким чином пришвидшити закінчення кризи, використовуючи економічні інструменти, які пов’язанні з близькістю кордону. Якщо дивитися зі сторони України, то також з близькістю території вільної торгівлі, якою є Європейський союз. Зі сторони Польщі, Україна є країною з дуже великим потенціалом і країною, яка має найбільші можливості розвитку в цій частині Європи.
Крім того, обговорювалося питання, як можна використати період кризи для впровадження змін або реформ в структурах підприємств і як використати цей важкий час для приготування фірм до періоду «просперіті» (процвітання – Вголос). Водночас, як забезпечитися від того, щоб така криза не мала аж такого впливу в майбутньому.
Користаючись присутністю представників українського і польського бізнесу, на форумі обговорювалося питання, як налагодити координацію між підприємствами по обидві сторони кордону для того, щоб підвищити обсяг виробництва продукції, обсяг продажів. Такі речі свідчать про те, що період кризи вже пройшов.
Тобто можна говорити про успіх Форуму?
Звичайно, що так. І говорити про успіх, так би мовити, прагматичний, тобто, який стосується тих людей, що провадять свій бізнес у регіоні.
Крім того, варто говорити про великий успіх, оскільки був висланий виразний сигнал про те, що економіки обох країн вже є у фазі зросту.
Кількість польських туристів у Львові та області щораз зростає. Чи планується відкриття нових туристичних маршрутів для польських туристів? Яка кількість туристів очікується у наступному році?
Туристи з Польщі відвідують не лише Львів, але й ще кільканадцять місць, які визнаються пріоритетними, як наприклад, замки «Золотої Підкови» тощо. Тому важко говорити про якісь визначені маршрути, кожен турист вибирає те, що йому хочеться побачити.
Минулого року Львів відвідали близько 1,5 млн. туристів, з них майже 90% - з Польщі. Цього року очікувався значний спад їхньої кількості. Однак цей негативний прогноз не справдився. Можливо тому, що європейці, і передусім поляки, відмовилися від далеких, дорогих поїздок на користь проведення часу в Україні. Я переконаний, що в наступному році туристів у Львові буде не менше. А враховуючи спільне проведення чемпіонату Євро-2012, їхня кількість найближчими роками зростатиме. Ця тенденція збережеться і після Євро-2012. Адже ця подія підвищить якість послуг, покращить інфраструктуру міста, отож Львів стане привабливішим для туристів.
Які є ваші улюблені туристичні маршрути у Львівській області?
В цілій області… Складно відповісти. Раніше я працював у Києві. Там я пізнав для себе Центральну Україну. Київ - по-своєму цікаве, космополітичне місто. Найбільше мені подобається Львів, тому що це - місто мультикультуральне, багатоетнічне, люди толерантні, відкриті. Львів має атмосферу міста, в якому живеться щасливо. І ця атмосфера властива всій Західній Україні.
Львівські підприємці нарікають на те, що польське консульство не видає візи і не обґрунтовує причини відмови. Можете пояснити таке твердження?
Я чекав на це запитання. Ви зауважили, що коли в ЗМІ появляється питання візової політики, то здебільшого говориться виключно про польське консульство?
Так, але це пояснюється тим, що саме у це консульство найчастіше звертаються мешканці нашого регіону.
Погоджуюсь, проте зверніть увагу на такі факти. Поляки збудували в Україні 5 консульств: Луцьк, Львів, Київ, Одеса, Харків. Цього року буде відкрито ще два - у Вінниці та в Севастополі. Польські консульства є максимально ліберальні у питанні видачі віз. Адже ми усвідомлюємо, що після вступу Польщі у ЄС та її приєднання до Шенгенської угоди, саме наші консульські установи є найближчими для наших східних сусідів, де вони можуть отримати візи на в’їзд до країн Шенгенської зони.
Тепер порівняйте, скільки консульських установ мають інші країни, в тому числі ЄС, в Україні. Зазвичай, якщо такі є, то лише в Києві.
Польське Генеральне консульство у Львові вирізняється і на тому фоні. Можна сказати, що ми - світові рекордсмени. До кінця серпня цього року ми видали більше віз, ніж всі інші консульства за весь попередній рік. Цей рік знову буде рекордним.
Цього року в пік сезону працівники польського генконсульства у Львові видавали 2,5 тис. віз в день по всій Україні. Це більше, ніж решта усіх консульств Шенгенської зони. Це при тому, що до нас надходять також заяви людей на оформлення спеціальних дозволів, що діють в рамках малого прикордонного руху. Це ще близько 200-300 осіб щоденно.
Ми встановили за правило обов’язково того ж дня приймати всіх людей, які приходять до нас для оформлення віз. Тому мені особисто важко погодитися з твердженням, що хтось стоїть в черзі за візами по чотири дні тощо. Хоча, з іншого боку, я добре розумію, що будь яке чекання в черзі зумовлює незадоволення в людей.
Хотів би звернути увагу всіх тих, хто планує оформляти візи в нашому консульстві, на наступну річ. Документи, які подаються на візу, спочатку переглядаються у спеціальному інформаційному вікні: працівник консульства підказує, що бракує якомусь документу або чи потрібно доповнити анкету. Неправильно заповнені документи, попри зауваги, можуть й прийняти, але тоді не виключено, що цій людині саме з формальних причин буде відмовлено у видачі візи.
Хочу скористатися нагодою і просити людей, які приходять до нас в консульство, не ображатися і не сваритися на наших працівників, з якими їм доводиться спілкуватися. Адже останні, роз’яснюючи, як краще приготувати документи, реально бажають допомогти людям.
Хочу також наголосити на тому, що в усіх консульствах країн ЄС встановлені однакові вимоги для оформлення документів на отримання візи. У рамках співпраці відпрацьовано правила, яких дотримуються всі консульства: конкретний тип візи в кожному консульстві: Бельгійському, Іспанському, Італійському, Фінському чи Польському, має ідентичні вимоги щодо документів. Виключення становлять випадки, коли консульство має сумніви щодо видачі візи конкретній особі. У таких випадках воно може попросити надати додаткові документи.
Тобто не може бути безпідставної відмови у видачі візи?
Завжди, якщо комусь відмовляють у видачі візи, його письмово інформують про причину, вкладаючи відповідне повідомлення до паспорту. До слова, польське консульство у Львові має найнижчий показник відмов у видачі віз для громадян України. Цей показник відмов є досить низький, оскільки при першому контакті із заявником, у інформаційному вікні ми надаємо йому інформацію про те, чи правильно він заповнив документи.
Євросоюз цього року прийняв рішення про жорсткіші умови видачі віз: відбитки пальців тощо. Коли слід очікувати впровадження цих змін?
Європейська комісія дбає про безпеку візової політики. Сьогодні розглядається питання впровадження до процедури оформлення віз біометричних даних, наприклад, відбитків папілярних ліній. Не варто трактувати це, як перешкоду в процесі отримання візи. Це - така сама ідентифікаційна ознака, як фото обличчя, яке розміщують на візі. Ми постараємося, щоб це не збільшило термін візових процедур. Зараз ми завершуємо будівництво нового консульського приміщення і думаємо над тим, що у разі впровадження цих змін не було значних ускладнень при видачі віз.
Які сьогодні консульство робить кроки для того, щоб полегшити процес видачі віз? Чи планується відновлення реєстрації через Інтернет тощо?
Ми маємо, на жаль, досить негативний досвід функціонування Інтернет-реєстрації. Виявилося, що її пошкодили комп’ютерні хакери, котрі унеможливлювали заявникам безпосередню реєстрацію без їхнього посередництва. Тому ми відмовилися від Інтернет-реєстрації і працюємо в режимі живої черги. Можливо це і не так зручно, але такий підхід гарантує особі, що її обов’язково приймуть у консульстві. Особисто я не є прихильником Інтернет-реєстрації чи інших форм запису, окрім живої черги, адже реально вони обмежують доступ до консульства. Пам’ятаймо, що оплата за візу складає 35 євро, а діяльність аутсорсингових фірм вимагає додаткових коштів.
До того ж якби ми впровадили обо’язкову Інтернет-реєстрацію, то всім було б потрібно нею користуватися. Проте щодня виникає десятки нестандартних ситуацій, коли ми стараємося допомогти людям, яких зустріла якась життєва трагедія. Наприклад, сталося ДТП у Польщі, ми отримуємо телефонний дзвінок з польської лікарні, що хтось в тяжкому стані, а під консульством є людина, якій терміново потрібна допомога в оформленні візи. Інтернет-реєстрація не дає такої можливості, оскільки не можна зареєструватися на той самий день. Порядок живої черги виконує свою функцію.
Зараз ми працюємо з владою Львова над тим, щоб біля консульства був порядок. Хочу наголосити на тому, що наше Консульство відповідає за те, що діється на його території, тобто в приміщенні самого консульства. Назовні, навколо приміщення консульства, необхідно впровадити відповідні правила і унеможливити діяльність нечесних посередників. Сьогодні працює робоча група, до складу якої входять працівники влади Львова та нашого консульства. Вона розробляє конкретні кроки для наведення порядку у питанні охорони на підходах до візового відділу нашого консульства. Адже не секрет, що стаються випадки, коли наших клієнтів, громадян України, ошукують.
Ми закликаємо заявників не користувалися послугами посередників, які зазвичай скупчуються під консульством. Нагадую, в самому консульстві діє інформаційне вікно і лише працівники консульства можуть надати правдиву і повну інформацію щодо оформлення віз та порядку їх тримання. Натомість користування послугами неофіційних може реально ускладнити отримання візи.
Чи планується поділ черги заявників за категоріями віз: окремо на студентські візи, службові тощо? І чи веб-сторінка консульства буде повністю перекладена українською?
Кожне вікно, яке ми маємо в консульстві, приймає документи на всі види віз. Ця єдина черга створена для того, щоб не розбивати на категорії громадян України загальні та привілейовані категорії. Одна черга є для того, щоб уникнути ситуації, коли хтось може відчути себе дискримінованим з огляду на те, що він не є, наприклад журналістом чи студентом. Черга рухається відносно скоро. Мені насправді складно уявити, щоб для кожної соціальної групи була визначена окрема черга.
Ми дбаємо, щоб сторінка нашого консульства в Інтернеті була читабельною і інформаційно насиченою. Зараз ми працюємо над оновленням цієї сторінки. Адже змінилися умови, в яких ми працюємо, в тому числі, наприклад, зараз почав функціонувати малий прикордонний рух, інформація про який вимагає адекватного відображення на нашій сторінці. Тому в найближчі тижні повинна запрацювати нова версія нашого сайту.
Генконсульство є лідером у видачі віз і, мабуть, збирає найбільше візових внесків. На які цілі скеровують ці кошти?
Є категорії громадян, які звільнені від сплати візового внеску. Може здаватися, що дуже багато заяв підлягають оплаті, але де-факто так не є. Всі офіційні візити, візити в культурних цілях, журналісти не сплачують за отримання візи. Кошти, які ми отримуємо, ідуть до бюджету країни. А фінансування на утримання консульських установ - закладається у бюджеті Польщі.
А чи можна очікувати, що плата за візи буде скасована або розширять перелік категорій громадян, які можуть безплатно отримати візу?
Є значна група осіб, які звільнені від сплати за прийняття і розгляд візових заяв. Крім того, угода про полегшення процедури видачі віз є найбільш ліберальною угодою, яку уклала Європейська комісія. Питання, що стосуються зміни цієї угоди, розглядаються на рівні урядів і Європейською комісією. Натомість на підставі угоди між Польщею і Україною, громадяни України в більшості звільнені від оплати збору за отримання польської національної візи. Проте остання дає їм право відвідувати лише Польщу.
Як сьогодні функціонує малий прикордонний рух на Львівщині?
Генеральне консульство Польщі у Львові є також рекордсменом у видачі дозволів для учасників малого прикордонного руху. З моменту його початку ми прийняли близько 10 тис. заяв і видали майже 4 тис. карт, а ще понад 2 тис. заяв ми маємо в консульстві і чекаємо, коли люди прийдуть за карками. Щодня понад 200 осіб подає нові заяви на оформлення карти учасника малого прикордонного руху.
Коли консульство планує завершити ремонт у новому будинку і розпочати там прийом відвідувачів?
Маємо надію, що до кінця цього року зможемо приступити до внутрішнього облаштування нового будинку консульства. Чим швидше нам вдасться пройти всі формальності, пов’язані переїздом у нове приміщення, тим швидше покращаться умови обслуговування наших клієнтів. Це - спільна справа як для консульства, так і для місцевої влади, з якою ми тісно співпрацюємо у вирішенні цього питання.
Євро-2012 – спільний головний біль для України і Польщі. Якщо говорити про прикордонну співпрацю, то чи реально вдасться до чемпіонату покращити ситуацію на українсько-польському кордоні?
У зв’язку з проведенням Євро-2012 є багато додаткових завдань і для консульства. Я переконаний, що ця подія ще більше зблизить Україну з Польщею. Ми не відносимось до того питання зі сторони, а чи встигнемо, чи не встигнемо? Всі знаємо, що підготовка завершиться вчасно. Євро-2012 це також можливість для економічного розвитку України та Польщі. Надіємося, що стосунки на регіональному рівні будуть ще тіснішими.
І на останок. Яке у вас хобі?
Моїм захопленням є історія, а особливо геральдика. Але на це залишається мало часу. Я приїхав сюди 1 грудня минулого року. Це вже майже рік. Цей період був досить важким для консульства, якщо йдеться про реорганізацію роботи, підготовку до впровадження малого прикордонного руху, будівництво нового приміщення для консульства. Окрім видачі віз, консульство веде активну роботу по організації концертів, конференції, семінарів, зустрічей для молоді тощо. Тому на реалізацію моїх захоплень не лишається багато часу.
ІА "Вголос": НОВИНИ