Журнал «Грішниця» спричинив чималу хвилю обурень серед громадськості. Причиною для цього став еротичний контент видання, який далеко не всім припав до душі. Загострило ситуацію і те, що журнал експонується у Львівському муніципальному центрі, який фінансується за кошти з місцевого бюджету. Однак прибічники глянцю заявляють, що всю необхідну цензуру він пройшов. Тож на чиєму боці правда, намагався розібратися «Вголос».

 «Грішниця» - це?

Журнал «Грішниця» - це проєкт української фотографині з Луганська Юлії Полій. Головний акцент у журналі зосереджений на еротичних фото. За словами авторки, «Грішниця» значно відрізняється від інших видань такого формату. Оскільки тут порушуються теми сексуальності та гендеру.

Також вона зазначає: «Ті люди, які сподіваються побачити в журналі просто фотографії оголених дівчат і тому подібне, сильно засмутяться, оскільки арт-зін «Грішниця» про інше»

 Назву самого журналу авторка пояснює тим, що значення цього слова достатньо об’ємне, тому кожен зможе зрозуміти його по-своєму. На сьогодні вже вийшло два номери «Грішниці».

З чого все почалось?

Історія з нашумілим журналом викликала хвилю обговорень коли львівська фотографиня Олена Кавкун зробила допис в одній з соціальних мереж. Зокрема виставила кілька фото з видання та написала, що його контент містить приховану порнографію.

«В принципі абсолютно будь-що, якщо захотіти, можна запакувати під мистецький проектний соус. Навіть якщо це пропаганда розпусти і порнографічного* сприйняття сексуальності, об'єктивація тіла подані як благонамірене мистецтво з трішки доданою шаржовістю». - написала у дописі Олена Кавкун.

 Утім, головна претензія була адресована до Львівського муніципальному центру, який існує за кошти з міського бюджету. Що на думку дописувачки, робить перебування «Грішниці» у галереї неприпустимим.

«Журнал містить також рекламу київського БДСМ простору, який надає для втіх кімнати в оренду, сторінку якого кілька днів тому зробили приватною для перегляду» - додала фотографиня.

 Як розвивалися події далі

Коли дискусія почала набирати обертів до неї доєднався і відомий львівський священник Юстин Бойко. За його словами, до неї нього звернулася Олена Кавкун з проханням звернути увагу на цю ситуацію. У відповідь священник висловився про це на своїй сторінці у соціальній мережі.

«Коли до мене звернулася Олена Кавкун, я почав розбиратися у цьому питанні. Задля цього звертався навіть до міської ради з проханням роз’яснити цю ситуацію. Після чого виклав пост та розповів своє бачення щодо цього». - розповідає Юстин Бойко.

Юстин Бойко

Зокрема ієрономонах заявив про те, що видання такого журналу в галереї, яку фінансує міська влада переходить всі межі моралі. Особливо коли це відбувається у час різдвяних свят. Та акцентував на тому, що коли в країні йде війна, нашу увагу відволікають аморальними речами.

Якою ж була реакція?

 Відповідь від Муніципального центру не забарилася. Одразу після висловлених заяв, вони вирішили організувати дискусію та залучити до неї експертів, щоб розібратися в ситуації.

«Приводом для зустрічі стало звинувачення у поширенні матеріалів порнографічного характеру. Йдеться про журнал «Грішниця», примірник якого є у нашій бібліотеці. Журнал не є порнографічним та пройшов юридичну експертизу». - заявили у Муніципальному центрі

Кого запросили?

Відтак, дискусія відбулася 14 січня у самій галереї. Де учасники обговорили, чому ж контент журнал так сколихнув громадкість. Щоб розібратися у цьому питанні запросили низку гостей. Зокрема юриста, психотерапевта та сексолога. Всі вони виступили на захист журналу.

Фото з дискусії у Муніципальному центрі

Керівниця Муніципального центру Ляна Мицько заявила, що на зустріч запросили і Олену Кавкун, і Отця Юстина. Однак у запрошенні вони відмовили. Аргументувавши це тим, що це лише чергова пропаганда журналу.

Зокрема Юстин Бойко заявив, щорекламу порнографічного журналу запланували в день св. Василія Великого і Старого нового року. Що для нього, як для священнослужителя, є обурливим.

Підтримала таку позиція і Олега Кавкун та додала, що промоція журналу відбувається навіть у такий спосіб.

Що ж було на дискусії?

На зустрічі учасники обговорили доцілісність існування журналу у такій формі, у якій він є. Та наголосили, що мистецтво має право проявлятися по-різному.

«Прецендент відбувся через запит відвідувачки, якій не сподобався цей журнал. Є багато людей, які мають свої певні канони краси у своїй голові та у своїй свідомості. А коли вони порушуються, люди одразу вважають, що це потворно. Але питання співпраці прекрасного та повторного - це одна з тих галузей, які ми теж маємо вивчати» - заявила Ляна Мицько.

 Наголосили і на тому, що традиційні норми зараз боряться із прогресом. Тому подібні речі часто викликають відповідну реакцію у загалу.

«Я радий, що саме тут піднімаються такі теми. Сам журнал є фактом того, що зараз відбувається у нашому суспільстві. З того, що є там побачив, то мені важко оцінити це, як мистецький проект. Тому, я вважаю, що це входить у рамки діапазону прийнятності» - заявив сексолог Микита Галапач.

 Також на дискусії висунули думку і про те, що справа у нібито повноті жінки, яка зображена на обкладинці. І саме через це на журнал звернули увагу.

«Я думаю, це все через те, що жінка була зі зайвою вагою ну облаклинці. Це напевно і є образливим для нашого суспільства, що такі форми. Так чи інакше ця продукція не містить ознак порнографії. - наголошує юрист Володимир Гончаров.

Чим завершилась історія?

 Після розгортання подій постає питання, чи має журнал право на існування в галереї, якщо цим самим зачіпає моральні почуття громадськості.

 Психіатриня Мирослава Дзісь, яка теж була присутня на дискусії розповідала, що розуміє почуття і прихильників, і противників журналу. Однак саме від нас залежить на чому акцентувати свою увагу.

Я вважаю, що будь який об’єкт має право на існування. Ми вже самі вибираємо, як випадку зі журналом, дивитися нам його чи ні. Він вже є, це факт, тому нам лише доводиться вирішувати, як реагувати на це». - наголосила психіатриня.

 Натомість ієромонах Юстин Бойко результатом дискусії залишився незадоволений. Адже вважає, що це була лише реклама журналу, а питання його доцільності так і не висвітлили. Більше того, має ряд претензій і до одного з видань, яке висвітлювало цю дискусію.

«Висвітлюючи цю подію одне видання написало про мене як про священника з неоднозначною репутацією. Чим я глибоко обурений. Навіть тоді, коли я зв’язався з їхніми представниками, переді мною не те щоб не вибачилися, а навпаки ще більше почали суперечити. Звісно, я не збираюся такого терпіти та маю намір подати до суду за такі безпідставні звинувачення» - наголосив Юстин Бойко.

Тож чи ситуація добігає свого логічного завершення чи і надав спалахне з новою силою залишається лише спостерігати.

ІА "Вголос": НОВИНИ