Коли Україна виграла Євро, мер Садовий стрибав від радості. Такий піар! А головне, що Євро передбачає масштабне будівництво - а де п’ють, там і ллють. Мер Садовий розраховував у такий спосіб спрямувати грошові потоки, щоб вони лилися саме в його кишені. Але Садовий не врахував однієї обставини…
Справа в тому, що підготовка до Євро – 2012 задала конкретні параметри розвитку міста, яке до цього часу розвивалося як Бог дасть – без Програми і Стратегії. Коли ж цілі не окреслені, то навіть найменші доробки можна трактувати як досягнення. Коли нема конкретних цілей, то прес-служба розповість про будь-яку бздуру, як про величезний здобуток під керівництвом геніального мера: найкраще в світі світлове шоу, наймокріший в Європі фонтан і т. д. і т. ін.
Від моменту, коли Львів був оголошений містом, у якому проводитиметься Євро – 2012, перед ним з’явилися конкретні завдання, виконання котрих мер повинен забезпечити в конкретні терміни. А Садовий і конкретна робота – речі несумісні.
Почалися якісь мутні процедури, заморочки з «імпленіями» і «альпінами», непрозорі перемовини з олігархами, пішли якісь розмови про відкати…. Врешті-решт маємо факт: саме з вини мера місто не знайшло інвестора для будівництва стадіону до Євро-2012.
Сьогодні має відбутися зустріч депутатів міськради з єдиним (останнім?) потенційним інвестором будівництва стадіону – Петром Димінським. Дуже мало залишилося сподівань на те, що ця зустріч дасть позитивний результат.
Відтак, як повідомила нас прес-служба Львівської міської ради, залишиться єдиний шанс врятувати Євро-2012 для Львова – будувати стадіон в кредит, під заставу комунального майна та землі.
Звичайно, після того, як розпочнеться будівництво стадіону за кредитні кошти, Львову вже не вдасться знайти іншого інвестора. Цього в теперішніх умовах не буде, бо ніхто не захоче мати справу з мером, який за два роки так і не зумів вибудувати чесні та прозори стосунки з бізнесом.
Отож Львів повинен буде заставити комунальне майно та землю на всю суму будівництва нового стадіону, тобто на 85 млн. євро. Нагадаємо для порівняння, що сума позики Світового банку під реконструкцію системи водопостачання у Львові складала 24 млн. дол. США. І гарантії під цю позику давала держава, а не місто.
Брати чи не брати такий кредит, втім, як і вирішення питання про те, як ним управляти – це залежатиме від депутатів Львівської міської ради, які повинні проголосувати, як мінімум, за внесення змін до бюджету.
Нагадаємо, що частина фракцій Львівської міськради, наприклад, БЮТ та «Свобода» до останнього часу категорично заявляли, що не голосуватимуть за такий кредит. Проте минулого тижня з’явилася заява депутатської робочої групи, яка займалася вивченням питання підготовки Львова до чемпіонату, в якій декларується можливість цього. При цьому під заявою стоять підписи представників всіх фракцій міськради.
Якщо погодитися на те, що місто таки візьме кредит на будівництво стадіону, то виникає декілька запитань.
По-перше, чи існує чіткий продуманий план того, як місто сплачуватиме відсотки та сам кредит, що воно віддасть у заставу і чи прораховані економічні ризики, пов’язані з поверненням кредиту? Адже загальний економічний фон, перш за все криза фінансових та іпотечних ринків, свідчить про те, що в наступні роки бюджет міста матиме проблеми з наповненням.
По-друге, за чий рахунок і хто саме будуватиме цей стадіон; хто і як буде розпоряджатися цим кредитом? Адже будівництво стадіону за кошти міського бюджету може перетворитися на їх розкрадання з боку міських чиновників та фірм, які будуть залученні до будівництва.
І третє питання, ХТО гарантує громаді, в тому числі й депутатам, що цей кредит врятує проведення Євро-2012 у Львові?
Очевидно, що гарантом не може бути мер Садовий. Абсурдність сучасної ситуації полягає якраз у тому, що депутати готові сьогодні довірити будівництво стадіону цій людині та його команді – людям, які завалили пошук інвесторів, бо думали не про інтереси Львова, а про свою власну вигоду. Відправити ж Садового у відставку депутати також не можуть, бо перевибори мера ще більше зіпсують імідж Львова.
Гарантами також не можуть виступати голова ОДА Кміть та голова облради Сеник. Вони в повній мірі поділяють з Садовим відповідальність за те, що згаяли час, ведучи переговори виключно з Димінським, замість того, щоб працювати над створенням умов для залучення значно більшої кількості потенційних інвесторів до Львова. Про такий феномен, як екс-губернатор Петро Олійник промовчимо, хоча б з огляду на його безвідповідальні заяви щодо того, що Коломийський подарує Львову проект євростадіону.
Отож потрібна людина, яка зможе консолідує еліту та громаду міста і виступити гарантом того, що Львів вирішить питання будівництву стадіону. Звичайно, взятися за таку справу можна лише за умови, коли депутати міськради дадуть такій людині реальні важелі контролю та впливу на виконавчу владу. Однак слід бути готовим, що знайти таку людину непросто, бо навіть якщо у Львові ще залишилися авторитети, то навряд чи хтось із них готовий взяти на себе таку відповідальність.
ІА "Вголос": НОВИНИ