«Інтеграцію» з Росією Україна відчула уже у 12 ст., хоч хтось мені може закинути те, що тоді ще не було ні Московії, ні Росії, але було вже їх предтеча – Володимиро-Суздальське князівство. І в 1169 р. володар цього князівства Андрій Боголюбський (от тобі і «боголюбський») дотла знищив і пограбував нашу столицю. Тоді ж загинуло тисячі, киян, бо ж не жалів він ні стариків, ні жінок, ні дітей. Цей присмак кривавих днів тягнувся за московитами щодо України аж до 1654 р., відколи Б.Хмельницький, допустившись фатальної помилки, підписав з Московією Березневі статті і саме відтоді доля України писалася виключно чорною фарбою. Зрештою, росіяни приховали і сам текст цих статтей, адже там, у Переяславі не було ніякого «возз’єднання», а лише військовий тимчасовий союз. Недаремно, знаючи про «чесне слово» московитів і їх царя Олексія Михайловича, наші народні герої полковник Іван Богун, кошовий Іван Сірко, митрополит Сільвестр Косов, брацлавський полковник Глух, інші полковники та запорожці відмовилися присягати московському цареві.
Ілюзія та імітація братерства з боку Москви дуже швидко вивітрилася і впродовж століть почалася нестримна русифікація та нищення залишків української автономії
Далі «інтеграційні» процеси проходили під режисурою Москви. Одні гетьмани йшли в Сибір, інші – в Петропавлівську фортецю, на Правобережну Україну вторглося московське військо, лякаючи своєю присутністю, час від часу і Галичину. Наше вільне селянство поступово втрачало свою волю і свою землю.
В 1708 р. відбувся звірячий акт «інтеграції», коли озвіріле московське військо, увірвавшись в Батурин, знищило гетьманську столицю, вирізавши всіх його мешканців.
З того часу російські можновладці та їх холуї з України, почали формувати малоросійство, яке і по-нині живиться комплексом меншовартості.
Гетьман Іван Мазепа не хотів подальшої «інтеграції» з Росією і, на жаль, після Полтави, Україна понесла страхітливі муки і в тому числі руйнацію Січі.
Для того, щоб ще більше зміцнити «інтеграцію» з Україною чи Малоросією цариця Катерина ІІ, німка за національністю, остаточно закріпачила українських селян, знищила гетьманство та остаточно ліквідувала Січ. Землі козаків та Січі – перейшли російському дворянству. Було за що Т.Шевченкові згадувати з Б.Хмельницького «не злим, тихим словом».
В результаті духовної «інтеграції» з Москвою тисячі українських інтелектуалів на чолі з нашим пророком – Т.Шевченком були кинуті в каземати або ж загинули з ласки династії Романових. Зважимо і на те, що Росія була єдиною європейською державою, яка найпізніше ліквідувала кріпосне право – у 1861 р. Соха і дерев’яні борони були ознакою азійства в українських селах, що гибіли в лещатах російської імперії.
Не всі знають, що в 1855 і 1856 рр. тисячі українських селян пішли в Крим, де йшла війна, щоб записатися в ополчення і звільнитись від кріпацтва. Тобто ціною власного життя. Ці походи дістали назву «похід в Таврію за волею» та «Київська козаччина».
Про рівень «високого» російського військового мистецтва свідчить те, що в часі Кримської війни (1853-1856) в Чорному морі ще плавали російські парусні бойові судна, а найбільшим подвигом солдатів та матросів було викрадення в англійців чи французів нарізних штуцерів. Росія ганебно програла цю війну, а українці, за інтересом імперії, заплатили тисячами своїх життів.
В кінці ХІХ ст.. «інтеграція» з Росією проходила на Україні дуже бурхливо: Валуєвський циркуляр, Емський указ, заборона українських недільних шкіл, закриття «Просвіт», заборона національних товариств, далі заборона святкування100-річчя з дня народження Т.Шевченка та інше.
Особливо великими інтеграторами були російські більшовики, що виявилися чудовими учнями імперії Романових.
Перш за все більшовики розв’язали на Україні так звану «громадянську» війну, тобто вторгнення і знищення молодої української держави. «Дружба» з більшовицькою Росією обернулася для України Крутами, винищенням киян, Базаром і зрештою – втратою незалежності. Озвірілі садисти – Антонов-Овсієнко, Муравйов, Кун, Якір, Котовський, Фрунзе, Землячка та їх українські «тітушки» «тіпа» - Ю.Коцюбинського, Щорса, Боженка, Примакова. Черняка і Ко – залізом і кров’ю проводили «інтеграцію» і «митний общак» з Україною.
Далі була політика «воєнного комунізму», перший голодомор 1921-1923 рр., радянські концтабори, ГУЛАГ і знову мільйонні жертви українських селян і знову відібране зерно і земля.
Типовим російським общаком та «інтеграційним» винаходом для України були колгоспи – рідкісна ганьба ХХ ст.! Сталінський режим перетворив українських селян на новітніх рабів. Ні одна країна у світі не пережила такого жахіття, як Голодомор 1932-1933 рр., де в муках вимирав цілий народ! Це був більшовицький удар в генетичний код українців.
Галичани до певної міри мусять дякувати «буржуазній» Польщі за те, що вціліли, за те, що червоні комісари з Москви не втілили тут «інтеграційні» процеси.
За кілька століть «митного общаку» з Росією на краю загибелі опинилася українська мова, знищено українські церкви, вбито сотні тисяч представників нашої інтелігенції, а здичавіла комуністична ідеологія – чорною хмарою вкрила нашу святу землю. Слова «ГУЛАГ», «Сибір» стали всесвітньою страшилкою, а для українців обернулися у мільйонні жертви.
В часі Другої світової війни українці стали гарматним м’ясом, втративши мільйони своїх синів і дочок, завдяки «кремлівського Вейзевула» і його «геніальних» полководців типу Жукова.
Стратегія тупості в 1942-1943 рр., загратотряди», «польові воєнкомати», «смерш», дикість партизанщини – все це обернулося проти знедолених і бездержавних українців. Далі були – голод 1946-1947 рр. сталінські еталони з «інтегрованими» і «визволеними» галичанами, що мчали в ГУЛАГ та в північне сяйво.
Московсько-більшовицькі «інтегратори» утихомирювали українців через суботники, недільники, соцзмагання різного пошибу, цілину, БАМ та інше.
Від 1654 р. і по-нині російський монстр не приніс українцям ні хвилі радості, ні спокою.
Тепер нас знову тягнуть в митний общак, в обійми слабіючого російського ведмедя, якому допомагають українські харцизи та ренегати, які вкупі, освячуючи деградацію і примітивізм, тягнуть українців у «спільну колиску».
ІА "Вголос": НОВИНИ