Відповідно до інформації почерпнутої в Інтернеті, за величиною аудиторії, охопленою всесвітньою павутиною, остання поступається лише телебаченню, випереджаючи зовнішню рекламу, рекламу в пресі і на радіо. Вважаємо за потрібне підкреслити, що інформація ця не може претендувати на абсолютну неупередженість, позаяк почерпнута нами з Інтернету, а як відомо - кожен кулик своє болото хвалить. Але все-таки, думаємо, що вам, шановні читачі, буде цікаво довідатися...
Користувачів інтернету вже не тисячі, а тьми і тьми, і тьми...
За даними Держкомстату України, кількість користувачів Інтернету в Україні у 2006 році збільшилася до 956 тис. осіб порівняно з 711 тис. у 2005-у. За станом на 1 січня 2007 року, рівень проникнення Інтернету становить 2,1% від числа жителів України. Відзначимо, що при зборі інформації Держкомстат використовував дані, отримані від Інтернет-провайдерів про кількість укладених договорів і кількість активних користувачів Інтернету.
За даними української рейтингової системи bigmir.net, розмір української інтернет-аудиторії в березні 2007 року склав 4 млн. 792 тис. 219 користувачів. З них 60,1% аудиторії припадає на київський регіон. Далі в порядку зменшення розміщені: Одеса, Дніпропетровськ, Донецьк, Харків, Львів, Крим, Запоріжжя. Їхня сумарна частка становить 28,2%. На інші області і міста припадає 11,7%.
Набагато оптимістичнішу картину представляють дані, отримані за результатами різноманітних опитувань. Тут називаються воістину астрономічні цифри - 5 млн. і навіть 9 млн. користувачів. Складається враження, що опитування «чи користуєтеся ви Інтернетом?» соціологи проводили винятково серед користувачів Мережі. А, наприклад, згідно «Доповіді про інформаційну економіку», підготовленій Конференцією ООН з торгівлі та розвитку, в Україні нараховується приблизно 4,5 млн. користувачів, завдяки чому наша країна займає 12 місце у світі. Найпопулярнішими пошуковими системами серед українських користувачів фахівці називають google.com, yandex.ru, rambler.ru, meta.ua, bigmir.net. А найпопулярнішими пошуковими запитвми серед користувачів є реферати, погода, робота.
Інтернет і вибори
Мабуть, найактивнішу роль в історії українських виборів Інтернет зіграв в 2004 році на користь кандидата Віктора Ющенко. У той час Мережа була практично єдиним джерелом, де можна було побачити інформацію без цензури, наприклад, мультфільм «Веселі яйця», що висміював януковича і т.п. З того часу політики хоча й намагаються використовувати можливості Мережі (для пропаганди, «чорного» піару й т.ін.), але роблять це зі значно меншим успіхом. По-перше, через нерозуміння переваг Мережі порівняно з традиційними ЗМІ й рекламними засобами. А по-друге, у західних країнах кампанії в Інтернеті проходять із набагато більшою інтенсивністю, ніж на телебаченні, через те, що кількість телевізійної аудиторії увесь час зменшується, а довіра до інтернет-ресурсів є набагато вищою.
Новинкою політичного сезону став блог («мережевий журнал або щоденник подій») - веб-сайт, у який автор регулярно додає записи, зображення, мультимедіа. Для блогів характерна можливість публікації відгуків відвідувачів. На відміну від інтернет-конференції, що має строго обмежені часові рамки, блог ведеться протягом тривалого часу. Крім того, якщо зміст інтернет-конференції задають користувачі і відповідаючий мусить реагувати на їх запитання і зауваження, то в блогах теми ініціює сам автор.
Що стосується цільової аудиторії для застосування інтернет-технологій, то левову частину з них становить «просунута» молодь великих міст, а також люди, які приймають рішення, які створюють суспільну думку. Це люди, до голосу яких уважно прислухаються довколишні. І хоча частина цієї аудиторії є аполітичною й не дуже активною в якості виборців, їхня головна цінність полягає в тому, що вони формують суспільну думку, а тому мають величезний політтехнологічний потенціал, особливо з погляду різних маніпуляцій».
Газети покриваються Павутиною
За даними суспільного фонду Carnegie Corporation (США), уже 44% американців у віці від 18 до 34 років мінімум раз у день звертаються за необхідною інформацією в Мережу. На думку аналітиків, зменшення тиражів - це частина тенденції до зниження газетного ринку в цілому. За останні роки у розвинених країнах істотно знизилися тиражі щоденних і щотижневих газет і журналів, особливо тих, які не мають чіткої спеціалізації.
Час, котрий європейці витрачають на подорожі Мережею, уже перевершив той час, який вони присвячують читанню газет. Якщо на перегляд друкованих видань у середньостатистичного європейця йде близько 3 годин у тиждень, то на Інтернет - близько 4.
В Україні є очевидною та сама тенденція, що й у більш розвинених країнах, хіба що з деяким запізненням. Сучасна молодь газет практично не читає, а ті з молодих, хто ще не розучився читати взагалі, більшість інформацій черпає в онлайні.
У зв'язку зі збільшенням числа користувачів Інтернетом, а також ширшими можливостями вичленовування серед них конкретної цільової аудиторії, останнім часом намітилася певна тенденція серед рекламодавців - зараз набагато охочіше розміщають рекламу в Інтернеті.
І, нарешті, друковані ЗМІ в порівнянні з електронними – є досить витратним виробництвом. Скажімо, при тиражі 25 тис. 16-шпальтової газети формату А3 тільки за папір доведеться заплатити близько 5,5 тис. грн. (при ціні паперу в середньому 4200-4250 грн. за тонну). Поліграфія обійдеться приблизно в 6 тис. грн. плюс зарплата штатному персоналу редакції (мінімальний штат для тижневика, включаючи технічний персонал, - 25 осіб). І до цього ж варто пам’ятати, що найчастіше продається далеко не весь тираж, і залишки доводиться списувати.
Сказане зовсім не означає, що Інтернет «поглине» газети. Цього не трапиться, як не виправдалися свого часу гарячкові прогнози із приводу того, що радіо «уб'є» газету або телебачення «знищить» книгу. Інтернет і друковані видання - це зовсім різні речі, які, хоча й конкурують, все-таки один одного ніколи не замінять. Тим більше якщо говорити про людей старшого покоління, котрі звикли отримувати інформацію із книг, газет і журналів»,
«Вголос» за матеріалами Інтернет газети «Сейчас»
ІА "Вголос": НОВИНИ