Jackie-O Motherfucker "Ballads of the Revolution" (2009)
Експериментальний бенд Jackie-O Motherfucker з Портленда чим тільки не займався у своїй творчій діяльності. Діапазон від пост-року і дрону до психо енд фрік-фолку для Тома Грінвуда та Нестера Бакета – не межа.
"Ballads of the Revolution" – плавне тому підтвердження і низький виріж на території 90-х років минулого століття з салютом діяльності Spacemen 3 і Spiritualized. "The Cryin’ Sea" кучкується вже на класично-краутному "Hallogallo" Neu! і це значить салют 70-м.
В такій еволюції психоделічного-року від 70-х до 90-х й плавають Jackie-O Motherfucker. Кантріслайдові-психоделії дружать з дроном і словкором. Індастріал круговертить з амбієнтом і не дає деяким пост-рокерам спати. Зациклений монотон з елементами психо-фолку ілюструє поскрипування материків, які колись були один континентом, потім розійшлись і тепер знову зближуються у ритмі вальсу. Блюзони вповільнено розгортаються в туманному стайлі. Фідбеки спалахують і згасають. Десь в цій естетиці (тільки з іншого боку) може дрейфувати й Bohren & der Club of Gore.
Перший і останній трек – 2-ві атмосферні балади земної краси, яких так не вистачало на останньому диску Crippled Black Phoenix.
1. Nightingale
2. Dark Falcons
3. Skylight
4. The Corner
5. The Cryin’ Sea
6. A Mania
jj "jj n° 2" (2009)
Шведський проект jj на хвилях балеарік-попу, який всіма порівнюється з їх звьоздними зьомами The Studio, радісно ділиться своїми атмосферними напрацюваннями. Пляжний ектазік оспіваний інфантильними голосочками під заглючено-втомлений музончик з повною долею сонячного щастя.
Інді-попєц з креном в дрім-поп ("masterplan") у найвищій стадії своєї позитивності змішується з реггістичним похуїзмом у рівних пропорціях без жодних перекосів ("my hopes and dreams"). В інших коктейлях – камерний акустік з пташечками на беках – більше паралелиться з тві-попом в чомусь дружачи з Monkey Swallows The Universe чи The Brunettes ("are you still in vallda?", "me & dean"), хоча основна маса треків проповідує ненав'язливо-чілаутний техно-амбієнт ("intermezzo").
Перфектна позитивність – головна риса цього пляжного альбому від старту до фінішу і "my love" – найбільший пророк її. І тільки "ecstasy" (в дусі початку 90-х) – дарує пригорщі містично-хорального еросу з невинним личком в традиціях Енігми чи не дай Боже, Мілен Фармер. Таке собі абсолютне втирання носів усім так званим звьоздам естради лише за 27 хвилин. Краса.
1. things will never be the same again
2. from africa to málaga
3. ecstasy
4. are you still in vallda?
5. my love
6. intermezzo
7. my hopes and dreams
8. masterplan
9. me & dean
Speech Debelle "Speech Therapy" (2009)
Британська джаз-реперка Speech Debelle зі струнним оркестриком на нивах теплого і делікатного джазу бадьоро стартує та фінішно меланхолить. Акустичний супровід інкольних моментах нагадує Kings Of Convenience ("Searching"), речитативка – інколи плюсує до зьоми The Streets. В повітрі пропливають духи De La Soul. Джазок мило гойдає на хвилях Амура (і не тільки), кларнети літають метеликами, контрабаси – грувлять, ліри – кайфують, перкусія – качає, труби – видувають мідь, фортепіанки – етюдять, скрипочки – радіють.
Після одного з найкращих треків диску "Better Days", в ефір закидається "Spinnin'" який так схожий з хітом "Sheila" ще одного британського вундеркінда Jamie T з альбому "Panic Prevention" (2007). Поки новий диск Jamie T очікується до вересня, Speech Debelle рулить далі своїми бестіками: меланхолійним "Go Then, Bye", психоделічним "Daddy's Little Girl" і ще одним зебестіком – "Bad Boy" з еківоком Portishead в чомусь так схожим з "L'Auberge Du Bouleau Blanc" by Mc Solaar. "Wheels in Motio" – схожий більше на "In God We Trust" того ж Mc Solaarа з того ж альбому "Chapitre 7" (2007).
Пропускаючи необов'язкову на диску "Live & Learn" можна попасти під замріяну синкопу ще одного бестіка "Working Weak". "Buddy Love" в ще одній реггістанській синкопі перетинається з плакучкою Ayo "Down On My Knees" з альбому "Joyful" (2006).
Фінішує альбом 2-ма меланхолійними акустиками з мінімалістичним бітом і на зеенді – то справді один з найкращих дебютників цього року. Speech Debelle – одна з номінанток на цьогорічний Mercury Prize і разом з The Invisible – вони найкращі кандидати на цю премію (то ж не Kasabian її давати).
1. Searching
2. The Key
3. Better Days (feat. Micachu)
4. Spinnin'
5. Go Then, Bye
6. Daddy's Little Girl
7. Bad Boy
8. Wheels in Motion (feat. Roots Manuva)
9. Live & Learn
10. Working Weak
11. Buddy Love
12. Finish This Album
13. Speech Therapy
ІА "Вголос": НОВИНИ