"Вголос" продовжує писати про кандидатів до виборчих списків на позачергових виборах до Верховної Ради. Решта шестеро кандидатів до ВРУ, які були запропоновані у список «Нашої України» від ЛОО НСНУ є менш знаними і відомими як політичні діячі, відтак ми звели деякі дані про них в одну статтю. Серед них – голова виконкому ЛОО НСНУ Ігор Стефанишин, член політради НСНУ Олег Паска, член ради ЛОО НСНУ Марія Христинич, Емілія Подляшецька та Володимир Середа, а також голова Трускавецької міської організації НСНУ Ігор Пілько.
Олег Паска 1970 року народження, виходець із села Нижанковичі Старосамбірського району. Політична біографія цього кандидата є доволі типовою. Активний учасник Помаранчевої революції, 17 березня 2005 року його було обрано головою Старосамбірської районної ради. У квітні 2005 року Паска вступив до лав новоствореної партії Ющенка – НСНУ.
В квітні 2006 року Олега Паску обрали депутатом Львівської обласної ради. На посаду голови Старосамбірської районної ради він підтримував кандидатуру свого однопартійця голови Старосамбірської РДА Миколи Цепенди. На Старосамбірщині блок «Наша Україна» (НРУ, КУН, ХДС) і НСНУ йшли на вибори окремо. НСНУ очолювали голова РДА і РО НСНУ Микола Цепенда та Олег Паска. Однак старосамбірські депутати 48 голосами проти 35 віддали перевагу представникові блоку «Наша Україна».
23 травня 2006 року голова Львівської ОДА Петро Олійник запропонував кандидатуру свого однопартійця тимчасово непрацюючого Олега Паски на голову Перемишлянської РДА. У липні цього ж року президент призначив Олега Паску на цю посаду. Новообраний голова Перемишлянської РДА заявив, що чудово розуміє складну ситуацію в районі, ознайомлений з проблеми у житлово-комунальній сфері та з низькими економічними показниками і його ці труднощі не лякають. Він пояснив, що для покращення ситуації у Перемишлянському районі вважає за необхідне найперше вирішити політичні проблеми. «Лише після врегулювання політичних конфліктів район зможе нормально працювати і розвиватись», - зазначив Олег Паска.
Володимир Середа відомий передусім як громадський діяч, голова об’єднання товариств депортованих українців «Закерзоння». До того ж він викладає у Львівській політехніці – кандидат фізико-математичних наук, професор. Свого часу Середа був членом НРУ.
З огляду на поважний вік пана Володимира (народився у 1934 році, є членом Ради старійшин при Львівській обласній організації НСНУ), якщо він потрапить до парламенту, то має всі шанси стати найстаршим народним депутатом ВРУ майбутнього, шостого, скликання.
Марія Христинич обіймає посаду заступника голови Сокальської РДА, а також є депутатом Львівської облради. Це вже другий термін перебування пані Христинич у облраді. В минулому її складі вона очолювала комісію з питань культури і, якщо ми не помиляємося, представляла тоді НРУ.
Марія Христинич нещодавно потрапила в епіцентр досить гучного скандалу навколо ТРК «Сокаль». Трудовий колектив звинувачує її, як заступника голови Сокольської РДА, у втручанні у творчу діяльність журналістів, намагання встановити політичний контроль над телерадіокомпанією. Цікаво, чи пані Христинич діє зі своєї ініціативи чи виконує чиюсь вказівку? Як би там не було, але з 28 березня журналісти радіо «Сокаль» розпочали безстрокову акцію протесту проти втручання влади у їхню роботу, яка не завершилась по сьогодні. Влада ж на це просто не реагує, а партія, напевно, в підтримку дій свого чільного представника, висунула пані Марію у кандидати в народні депутати.
Емілія Подляшецька — керівник оргвідділу Львівської ОДА, депутат Львівської облради.
В лютому 2002 року вступила до лав партії ВО „Батьківщина”. 3 2 травня по 27 червня 2005 року очолювала Львівську міську організацію партії ВО «Батьківщина», була членом обласного партійного бюро.
27 червня 2005 року Подляшецьку виключили з «Батьківщини» за «антипартійні та антистатутні дії». Її звинуватили у причетності до організації політичної акції протесту, що відбувалася 22 червня під стінами Кабміну. Тоді близько ста прихильників ВО «Батьківщина» з Дніпропетровської, Одеської та Львівської областей пікетували Кабінет Міністрів із вимогою, щоб їхній лідер прем’єр-міністр Юлія Тимошенко «розібралася з призначенням регіональних лідерів партії».
Восена 2005 року Подляшецька вступає до партії „Народний Союз „Наша Україна”.
В представників львівського політикуму, не наближених до НСНУ, впевнено вкоренилася думка про те, що посаду керівника оргвідділу Львівської ОДА та мандат депутата Львівської облради пані Підляшецька отримала як винагороду за систематичний розвал львівського БЮТ напередодні минулих парламентських та місцевих виборів. Але, скоріше за все, всі вони помиляються. Бо, як бачимо наш губернатор Олійник довірив Подляшецькій саме ОРГвідділ, а це ж діаметрально протилежне РОЗВАЛЮВАННЯ. До того ж Підляшецька доволі симпатична, молода (Народилась 24 лютого 1962 року в Львові) і освічена (В 1985 році закінчила Львівський мед. інститут) жінка, яка займає активну депутатську позицію. Нещодавно Підляшецька виступила серед ініціаторів створення у облраді міжфракційної групи «Наука, економіка, право».
Одружена. Виховує трьох дітей: двох синів (24 і 15 років) та доньку (12 років).
Ігор Пілько, голова Трускавецької міської організації НСНУ, екс-кандидат на посаду міського голови Трускавця на виборах 2006 року.
Мерські вибори не були політичним дебютом Ігоря Пілька. Адже у 2004 році від був довіреною особою Михайла Бродського на президентських виборах. Також Пілько був депутатом Трускавецької міськради.
Не будемо повторювати, а просто нагадаємо, що у нашого губернатора просто таки «бальнеологічний» особистий інтерес до Трускавця. Тому мерська кампанія проходила в Трускавці не менш гостро і брудно, ніж у Львові. І головна роль в ній нашоукраїнцями була відведена саме колишньому заступнику гендиректора ЗАТ "Трускавецькурорт" Ігореві Пількові. Останній, втім, програм висуванцю БЮТу, тодішньому мерові Леву Грицаку. Поки ж точилася ця політична боротьба, ЗАТ "Трускавець-курорт" змінив власника. Санаторії Трускавця гуртом продали фірмам, за якими, за чутками, стоїть міністр ПЕК в уряді Януковича Юрій Бойко. Останнє дало підстави Льву Грицаку стверджувати, що Олійник і нашоукраїнці в Трускавці від початку грали на користь цих бізнес-структур, а сам Пілько є людиною Юрія Бойка. Якщо це правда, то нам немає що більше додати.
Ігор Стефанишин, голова виконкому ЛОО НСНУ. Йому біля 50 років. За освітою — ІТР. В 90-х роках був наближений до середовища КУН, але потім еволюціював до УНПістів. Розповідають, що саме вони у 2003 році привели Ігоря Стефанишини до штабу «Нашої України», який розпочав створювати Олійник. Соратники Стефанишина згодом відійшли від роботи у штабі, а от Стефанишин залишився. На президентських виборах він обіймав вже посаду заступника керівника виборчого штабу з оргпитань. А після виборів природньо перетік на роботу в НСНУ. Про Стефанишина впевнено сьогодні кажуть «член команди Олійника». Однопартійці відзначають його як непоганого орговика. Можливості перевірити цю інформацію у нас не було.
ІА "Вголос": НОВИНИ