Рано чи пізно, ми скинемо з обличь маски, вдихнемо на повні груди запах свободи та нарешті зможемо вільно мандрувати світом. Без вакцинацій, ПЛР-тестів та інших документів. А зараз – маємо те, що маємо.
Відтак, журналістка «Вголос» Анастасія Сорока нещодавно повернулася із Берліну та на власні очі побачила, як столиця Німеччини переживає 4 хвилю пандемії коронавірусу.
В період пандемії ризик таки є
Планувати подорожі на рік вперед – це не про мене. Я надзвичайно легка на підйом, тож нерідко, бажання вирушити в іншу країну виникає у моїй голові блискавично та спонтанно.
Так трапилось і з Берліном. На календарі була середина жовтня, коли я вирішила придбати авіаквитки у столицю Німеччини. Про Берлін я мріяла вже дуже давно, утім завжди знаходила 1000 і 1 причину відкласти поїздку на кращі часи. Але не цього разу.
Десь близько 6 вечора я закінчувала написання чергового журналістського матеріалу. Писалося у цей день мені, м’яко кажучи, не дуже. Інстаблогери часто називають таке явище «вигоранням» чи всілякими іншими модними термінами. Для мене ж – це звичайна творча криза, з якою періодично стикаються «майстри пера».
«Мабуть таки, мені необхідна невеличка перезагрузка. Втекти б кудись хоча б на декілька днів», – промайнуло в моїй голові. Не пройшло й секунди, як я опинилась на сайті угорської авіакомпанії «WizzAir». І вже через декілька хвилин, уважно прочитавши про усі обмеження для українських туристів, я придбала свій щасливий квиток до Берліну.
Цей квиток був справді щасливим. Я потрапила на знижки: загалом за квитки в обидві сторони з 28 жовтня по 2 листопада я витратила 54€ (приблизно 1600 гривень). Тож спонтанність – це не завжди погано.
Втім під час подорожей у період пандемії важливо пам’ятати: у кожної країни правила в’їзду відрізняються. Окрім цього, будьте готові до того, що вони можуть змінитися буквально за день до вашої поїздки. А отже – ризик є.
У зв’язку з складною епідеміологічною ситуацією я розуміла: ймовірність того, що моя подорож до Берліну може скасуватися, дуже велика. Але це мене, як ви вже здогадались, не зупинило.
Що необхідно для в’їзду у Німеччину
Як на момент планування моєї подорожі, так і зараз, для в’їзду у Німеччину з України слід мати такі Covid-документи:
- З 10 жовтня Німеччина відкрила свої кордони лише для повністю вакцинованих туристів з України. А отже, для того, аби потрапити в цю країну слід мати дві дози вакцини, схвалені Європейським агенством з лікарських засобів (EMA). До таких вакцин належать Pfizer, Moderna, AstraZeneca та Janssen. Що ще важливо: після введення другої дози має пройти не менше, ніж 2 тижня. Довідку про вакцинацію краще мати не лише в Дії, а й у друкованому вигляді, оскільки люди періодично скаржаться на технічні збої в програмі. Крім цього, у довідці має бути інформація англійською мовою.
- Оскільки Україна перебуває у зоні підвищеного ризику, щоб потрапити до Німеччини вам також слід зареєструватися на сайті: einreiseanmeldung.de та взяти роздруковане підтвердження із собою у подорож.
- Медичне страхування від Covid-19. Перед тим, як плануєте поїздку будь-куди за кордон, подбайте про страхування. Це не обов’язкова умова для в’їзду в Німеччину, утім краще її зробити.
До слова, українські громадяни, які вирушають до Німеччини і мають підтвердження вакцинації, звільняються від карантину. Таке правило діє й у багатьох інших країнах, тож наявність щеплення дійсно збільшує можливість вільно подорожувати.
Невакциновані українці також можуть потрапити до Німеччини, утім для цього слід мати поважну причину (не туристичну). Детальніше про це читайте на сайті Федерального міністерства внутрішніх справ Німеччини.
Подорож до Берліну. День 1
За декілька днів до вильоту я зробила онлайн check-in на сайті WizzAir. Що важливо, під час чек-іну на виліт зі Львова, авіакомпанія не видає посадковий талон.
Тож, у будь-якому випадку, по приїзду в аеропорт слід спочатку прямувати до стійки реєстрації WizzAir. Там у вас спитають про наявність багажу та перевірять усі необхідні документи, а зокрема і Covid-сертифікат.
28 жовтня вранці в Львівському аеропорті людей було не надто багато людей. Вочевидь, зараз українці до подорожей ставляться дещо з насторогою. До того ж, враховуючи те, що більшість країн впускають до себе лише вакцинованих українців, а у нас цей відсоток – катастрофічно низький, стає цілком зрозуміло, чому в аеропорті панує така тиша.
Як тільки-но розпочалась реєстрація, я одразу підійшла до стійки. На той момент людей у черзі майже не було, тож я швиденько показала усі необхідні документи та отримала посадковий талон. Ура! Перший етап – пройдено.
На черзі – українська митниця та паспортний контроль. Про те, що саме заборонено перевозити літаком писати не буду. Інформацію про це ви можете дізнатися на сайті будь-якої авіакомпанії. А ось про проходження паспортного контролю на українській стороні розповім детальніше.
У першу чергу, у вас попросять закордонний паспорт та увесь перерахований згори перелік обов'язкових документів. Окрім цього, у вас можуть спитатись про мету поїздки, підтвердження того, що ви повернетеся в Україну та наявність бронювання у готелі (утім частіше такі питання ставлять вже по приїзду в іншу країну). Показати страхування – теж не просили.
В літаку обов'язково перебувати в масці, як би некомфортно це не було (при чому, деякі авіакомпанії вказують, що це має бути не просто медична маска, а респіратор). Такі правила. Утім у салоні літака, яким я летіла в Берлін, практично більшість людей була у звичайних масках. Зауваження нікому не робили.
По прильоту, просторі коридори Берлінського аеропорту привели мене на паспортний контроль. Звернула увагу на те, що німці досить швидко перевіряють документи, тож стояння у черзі не здалось мені нудним та нескінченним (як воно буває по прильоту в Україну).
Там у мене, знову ж таки, перевірили усі обов'язкові документи (паспорт, Сovid-сертифікат, електронну форму). Крім цього, у мене уточнили мету поїздки (відповіла, що я туристка) та попросили доказ того, що я прилетіла в Німеччину не назавжди (чек-іну на зворотній літак у мене не було, утім я мала підтвердження про наявність зворотного квитка, яке мені прийшло на е-пошту з сайту WizzAir, його теж бажано роздрукувати).
Ось і все. Willkommen in Berlin!
Як живе Берлін в умовах пандемії
Зараз Німеччина переживає 4 хвилю коронавірусу. Тоді, коли я відвідувала країну, захворюваність була значно меншою. Зараз, зокрема станом на 11 листопада, в країні було зареєстровано понад 50 тисяч нових випадків захворювань. Таке число для Німеччини – антирекорд.
Утім слід розуміти, що найвищий рівень захворюваності у Німеччині спостерігається у регіонах з найнижчим рівнем вакцинації.
До слова, кількість населення в Німеччині сягає більше, ніж 83 мільйони. З них – майже 69% громадян вакциновано однією дозою, і біля 66% – двома.
В той час, в Україні чисельність населення – 41, 3 мільйони, з яких лише 28,65% громадян щеплено однією дозою, і лише 20,04% – двома. Це для порівняння, тож висновки робіть самі.
Так чи інакше, в Берліні, як і в інших містах Німеччини, діє низка обмежень, пов'язаних з пандемією. Туристам слід пам'ятати про загальні правила гігієни та дистанції. Окрім цього, обов'язковим є дотримання маскового режиму в громадських місцях.
Добиралась до свого готелю я міським потягом. Слід зазначити, що транспортна система столиці Німеччини є досить складна, утім, навіть не знаючи мови, з усіма нюансами розібратись можна.
В транспорті також є обов'язковою наявність респіратора. Це, зрозуміло що, ніхто не перевіряє, тому більшість людей їздить у звичайних масках. Але якщо будете без неї, або ж спустите її з носу – вам можуть зробити зауваження навіть самі пасажири.
Окрім цього, у Берліні діють так звані правила «3G» (geimpft, genesen,getestet, що у перекладі з німецької – вакцинований, одужав, протестований). Це означає, що у заклади харчування, лікарні, перукарні та косметологічні салони та готелі дозволений вхід для тих, хто має негативний тест, вакцинований або вилікувався від COVID-19.
Утім я звернула увагу на те, що в деяких місцях Берліну правило «3G» звузили до «2G» (geimpft, genesen), а отже, до прикладу, потрапити всередину закладу можуть лише ті, хто має щеплення або одужав.
Утім до відвідувачів, зокрема, у закладах, ставляться з високою довірою. За 6 днів перебування у місті, мою довідку про вакцинацію прискіпливо розглядали лише один раз – це було в одному із пабів району Шарлоттенбург. У інших закладах просто запитували про наявність вакцинації, а, отримавши позитивну відповідь, вірили на слово.
Для того, аби зайти в супермаркет, слід одягати респіратор. Спочатку я про це не знала (була у звичайній медичній масці), тож отримала чималого прочухана від охоронця одного із магазинів Берліну.
Що ще важливо: якщо ви плануєте відвідувати пам'ятки культури, реєструватися на вхід потрібно заздалегідь. Це можна зробити на сайті тієї визначної пам'ятки, в яку ви прагнете сходити.
Зокрема, такі правила діють для відвідування будівлі Бундестагу. Туди мені потрапити не вдалось, оскільки місць для відвідування на цей місяць вже не було.
В цілому, я б не сказала, що карантин є дуже жорстким у Берліні. Місто надалі залишається відкритим для туристів. Звісно, що зараз їх у Берліні значно менше, ніж колись. Утім сфотографуватись біля славнозвісних Брандебурзьких воріт одній було досить складно. Але я це таки зробила.
Берлін – це місто, яке можна або полюбити всім серцем, або зненавидіти назавжди. Друге із вами трапиться, якщо воно налякає вас своїми розмірами та шаленим ритмом життя.
Берлін – це місто свободи, креативу та контрастів. Місто, де мікс сучасної та старовинної архітектури зовсім не виглядає дивним, а, навпаки, додає йому особливого шарму.
За цих 6 днів я зробила близько 160 000 кроків. Якби моя воля, я б зробила й більше. Але ж подорожі, на жаль, не можуть тривати вічність.
Ось і кінець історії. Історії про журналістку, якій одного разу дуже закортіло відпочити від рутини та вирушити «на канікули» до Берліну. А тепер – час творити.
ІА "Вголос": НОВИНИ