Зранку 10 серпня 2021 року на вулиці Львова не виїхали трамвайні вагони, припинився тролейбусний рух у південно-західній частині міста – від Левандівки до вулиці Володимира Великого. Причиною електротранспортного колапсу стали аварії на високовольтних кабельних лініях, які живлять тягові підстанції № 3 і 7. Про причини цього трафунку, а також про те, чи можливі такі ситуації у майбутньому для редакції «Вголос» розповів ексречник ЛКП «Львівелектротранс» Антон Лягушкін.
На початку – трохи теорії, яка стосується електропостачання міського електротранспорту.
Напевне більшість львів’ян знає, що і трамвай, і тролейбус живляться постійною напругою. Її показник складає 600 В. Тролейбусна контактна мережа має два проводи – додатньої і від’ємної полярності, у трамвая же на контактний дріт має додатній потенціал, а рейкова мережа – від’ємний (рейки відіграють роль зворотного провідника).
Контактна мережа не суцільна – вона поділена на ізольовані одна від одної ділянки (секції). Кожна така секція через свою кабельну лінію (фідер) живиться від тягової підстанції. На тяговій підстанції встановлено перетворювальні агрегати із трансформатора і випрямляча – на вхід цих агрегатів подається трифазний змінний струм напругою 6300 В і частотою 50 Гц. На виході – постійна напруга 600 В.
Кожен агрегат підстанції і кожен фідер обладнаний автоматикою захисту, яка миттєво спрацьовує при перевищенні заданого струму або при короткому замиканні. Живиться тягова підстанція двома високовольтними кабельними лініями – основним і резервним, вони прокладені у землі від тягової підстанції до розподільчої підстанції «Львівобленерго». Дві кабельні лінії потрібні для забезпечення стабільного живлення підстанції – якщо буде знеструмлено основний ввід, можна буде задіяти резервний.
Колапс львівського електротранспорту
Тепер поговоримо про аварію в системі енергопостачання електротранспорту, яка сталася 10 серпня 2021 року. Отож, за словами в.о. директора ЛКП «Львівелектротранс», головного інженера Володимира Володимировича Коваліва, аварія на основній кабельній лінії, яка живить тягову підстанцію № 3 території трамвайного депо № 1 на вулиці Городоцькій 185 від розподільчої підстанції «Львівобленерго» «Львів-1» на вулиці Сяйво сталася іще ввечері 9 серпня 2021 року. Як розповів в коментарі інтернет-виданню «Твоє місто» заступник начальника служби енергогосподарства ЛКП «Львівелектротранс» Роман Харівський, фахівці служби одразу приступили до пошуку пошкодження кабелю, а живлення тягової підстанції № 3 було переключено на резервний кабель.
Зазначу, що особливістю живлення тягової підстанції № 3 є те, що резервний кабель веде не до розподільчної підстанції «Львівобленерго», а до іншої тягової підстанції «Львівлектротрансу» із № 7 на вулиці Виговського. Ця тягова підстанція, в свою чергу, основною кабельною лінією живиться від розподільчної підстанції «Львів-1» на вулиці Сяйво. Надійність такої схеми живлення, порівняно із двома кабельними лініями між тяговою і розподільчою підстанцією нижча, проте такий спосіб живлення тягових підстанцій дозволений чинними Державними будівельними нормами ДБН В.2.3-18:2007 «Трамвайні і тролейбусні лінії. Загальні вимоги до проектування».
Далі о 04:25 10 серпня сталася іще одна аварія – вийшов із ладу кабель, який живить тягову підстанцію № 7. Обидві тягові підстанції – і № 3, і № 7 було знеструмлено. Отож, струм зник у контактній мережі трамвая на території трамвайного депо, вулиці Городоцькій і Чернівецькій, яка живиться від тягової підстанції № 3. Від цієї підстанції також живиться контактна мережа тролейбуса по вулиці Городоцькій. Тягова підстанція № 7 живить тролейбусну контактну мережу по вулицям Городоцькій, Виговського та Любінській (лінія до аеропорту). Відповідно через знеструмлення підстанцій не могли курсувати за визначеними схемами тролейбус маршрутів № 22, 23, 32, а тролейбуси маршруту № 33 не змогли виїхати на свій маршрут.
Спочатку роботи по відновленню електропостачання тягових підстанцій № 3 і 7 спочатку планували завершити до обіду 10 серпня 2021 року, проте вони затягнулися допізна. Працівникам ЛКП «Львівелектротранс» вдалося відновити кабельну лінію до тягової підстанції № 7 – пошкодження кабелю було виявлено на вулиці Виговського. Після усунення цього пошкодження відновили роботу тягові підстанції № 3 і 7, відповідно зранку 11 серпня 2021 р. електротранспорт Львова відновив свою роботу в звичному режимі. В той же час, за словами головного інженера ЛКП «Львівелектротранс» Володимира Коваліва, роботи по усуненню пошкодження кабелю, що живить тягову підстанцію № 3 від розподільчої підстанції «Львів-1» продовжилися.
Головна причина аварії системи енергопостачання – це зношеність високовольтних кабелів, які прокладені в землі. За нормативами термін служби таких кабелів – 30 років. В реальності ж кабельні лінії, які живлять тягові підстанції № 3 і 7 від розподільчої підстанції «Львів-1» прокладені ще у 1967 році – одночасно із будівництвом тягової підстанції № 7. Кабельна лінія-перемичка між тяговими підстанціями № 3 і 7 прокладена у 1968 р.
«Прогнозувати, де кабель вийде з ладу – неможливо. Ми маємо результати замірів опору ізоляції і якщо низька ізоляція кабелю, то розуміємо, що він на грані, а де буде пошкодження – невідомо. Деякі кабельні лінії мають 2, 3, а то й 4 км, на них може бути і 20 пошкоджень», – пояснював журналістам «Твого міста» заступник начальника служби енергогосподарства ЛКП «Львівелектротранс» Роман Харівський.
Погоджуючись із цим висновком фахівця, все ж необхідно додати, що таки мусить бути певний фактор, який в результаті приводить до обриву кабеля чи пробою його ізоляції. У випадку аварії кабельної лінії до тягової підстанції № 3, причиною може бути, наприклад, перегрів кабелю внаслідок підвищення споживання струму тролейбусами на вулиці Городоцькій.
Якщо до закриття ділянки вулиці Бандери на реконструкцію тут курсувало максимум 7 – 8 тролейбусів маршрутів № 27 і 32, то тепер додалося іще 20 тролейбусів маршруту № 22. Також причиною пошкодження вхідного кабелю може бути якась нештатна ситуація із обладнанням тягової підстанції. Оскільки інший вхідний кабель вийшов із ладу о 04:25 ранку 10 серпня 2021 року, саме аварійну ситуацію на тяговій підстанції слід розглядати як основну версію, адже у такий час тягові підстанції працюють фактично в режимі холостого ходу без навантаження – трамваї і тролейбуси в цей час не курсують. Як було насправді може показати тільки службове розслідування цього інциденту, яке мають провести фахівці.
Очевидно одне – у ЛКП «Львівелектротранс» були зовсім неготові до такої ситуації. Теоретично, трамвайну лінію із депо можна було заструмити від іншого фідера іншої тягової підстанції, встановивши відповідні перемички. Але контактна мережа на вулиці Степана Бандери розібрана, відповідно відключені і фідери, які знаходяться тут. Заживити лінію із депо від вулиці Городоцької не було змоги – там великий ухил і за нормами такі ділянки контактної мережі повинні живитися власною кабельною лінією (фідером).
Колапс трамвайного і тролейбусного руху після аварії 10 серпня виник перед усім через те, що тягові підстанції № 3 і 7 мають достатньо велику потужність та живлять велику кількість секцій контактної мережі. Це – т.зв. «централізована система енергопостачання», яка була популярна у 1950 – 1960-ті рр. (тягова підстанція № 3 збудована у 1953, а № 7 – у 1967 р.).
Уже в 1970-х роках від централізованої системи енергопостачання відмовилися (не в останню чергу – через ймовірність подібних аварій, які зупиняють рух електротранспорту в значній частині міста) і почали використовувати децентралізовану систему енергопостачання, де використовуються підстанції невеликої потужності, які живлять малу кількість секцій. При децентралізованій системі енергопостачання, знеструмлені секції контактної мережі відключеної тягової підстанції можна оперативно підключити до сусідніх секцій, що живляться від інших підстанцій.
- Загалом у Львові є п’ять тягових підстанцій, аварії на яких можуть викликати масштабний колапс в роботі електротранспорту:
- це найстаріша і найбільша тягова підстанція № 1 на вул. Вітовського 57, яка живить практично усю контактну мережу трамвая і тролейбуса в центрі міста;
- тягова підстанція № 2, яка живить трамвайну контактну на Підзамче і частину тролейбусної контактної мережі на проспекті Чорновола;
згадана уже тягова підстанція № 3; - тягова підстанція № 6 на вулиці Івана Франка, яка живить контактну мережу трамвая від вулиці Вітовського до Підвальної і контактну мережу тролейбусів № 24, 25 і 31 по вул. Шота Руставелі та Зеленій;
- також тягова підстанція № 17, яка живить контактні мережі трамвая і тролейбуса на Сихові.
Із цих 5 тягових підстанцій лише дві - № 1 і 17 мають кабельні лінії «молодші» 30 років (відповідно 2003 і 2016 р. прокладання). Решта ж підстанцій живиться кабелями, прокладеними у 1950 – 1970-х рр, отож є дуже велика ймовірність виникнення аварійних ситуацій.
Іншого способу підвищення надійності енергопостачання цих та й усіх інших тягових підстанцій, а ніж заміна зношених кабелів, що вичерпали нормативний термін експлуатації не існує. На рівні міста має бути прийнята відповідна програма заміни зношених кабельних ліній живлення тягових підстанцій «Львівелектротрансу», під це повинно бути закладене цільове фінансування.
Також варто осучаснити систему енергопостачання, по можливості замінюючи потужні багатоагрегатні тягові підстанції сучасними тяговим підстанціями модульного типу невеликої потужності, які розташовані максимально близько до своїх ділянок контактної мережі. По великому рахунку, роботи із заміни зношених кабельних мереж потрібно було починати іще 10 – 15 років тому, але із низки причин ці речі не робилися.
«Львівелектротанс» постає перед загрозою банкрутства
Якщо ж зношені кабельні мережі не ремонтувати, аварії по типу тої, яка сталася 10 серпня, будуть відбуватися все частіше і частіше, отож виникатимуть тривалі перебої у роботі електротранспорту, на надійність роботи якого і зараз є багато нарікань. У результаті пасажири кінцево втратять довіру до трамваїв і тролейбусів, отож збитки ЛКП «Львівелектротранс» будуть прогресивно зростати.
Постане питання про банкрутство підприємства. І ті кошти, які протягом останніх 20 років вкладалися у реконструкцію і будівництво нових трамвайних колій, закупівлю нового електротранспорту виявляться викинутими на вітер. Отож, влада міста повинна відшукати можливості для фінансування реконструкцій кабельних мереж міського електротранспорту відмовившись, в першу чергу, від масштабних ремонтів вулиць, які не мають магістрального значення по типу Пекарської чи Богдана Хмельницького.
Чи стартують найближчим часом роботи із реконструкції кабельних мереж міського електротранспорту залежить в першу чергу від міського голови Львова Андрія Садового та його оточення. Зазначу, що радник пана мера із інфраструктурних питань пан Олег Едвардович Шмід за своєю першою вищою освітою є саме інженер-електрик і мав би розуміти проблему із мережами електротранспорту. Але от, на відміну від реконструкцій вулиць і площ, заміна кабелів – справа непомітна широкому загалу, на цьому піару не зробиш. Отож, чи переважить відчуття необхідності відновлення системи енергогосподарства «Львівелектротрансу» бажання піару і самопіару – нажаль невідомо…
Антон Лягушкін
ІА "Вголос": НОВИНИ