Є розуміння. Немає прийняття
Я завжди вважала, що ніколи не опинюсь у такій ситуації. Думала, що людям, які продовжують перебувати у аб’юзивних відносинах, це просто подобається… А потім сама потрапила в цю жахливу пастку.
Бо ж, на початку стосунків він був справді ідеальним. Це вже потім щось пішло не так. Це вже пізніше він почав мене принижувати, самостверджуватись за мій рахунок, контролювати мене. Мені було складно його покинути. Любила. Хоч і розуміла, що той вправно здійснює на мене психологічний тиск.
Ось вам ще одна історія від мого знайомого. У нього на носі було весілля. З дівчиною, яку він обрав для подружнього життя, вони зустрічались більше п’яти років. Але, чомусь, після освідчення вона дуже змінилась: почала використовувати різноманітні маніпуляції, змушувала ревнувати, завжди знаходила причини для конфлікту. Він думав: невже так буде продовжуватись завжди?
І якось, одного разу, друг звернувся до мене по допомогу. Ми дуже довго розмовляли і зрозуміли, що обидвоє маємо справу з психологічним насиллям та перебуваємо в аб’юзивних відносинах. З відносин, з яких часом дуже складно вийти, навіть коли розумієш у чому справа.
Зазвичай, у жертв психологічного насилля є розуміння того, що насправді відбувається, але немає найважливішого – стадії прийняття. Тому вони терплять та залишаються у таких відносинах до останнього, в надії, що щось зміниться. Але не змінюється нічого.
Ще один приклад. Цього разу - родом з дитинства. Тож, ймовірно, він буде знайомий для багатьох. Пригадайте, чи порівнювали вас коли-небудь батьки з іншими дітьми? Це все виглядало приблизно так: «Подивись на Іру, ось це чемна дитина: вчиться старанно, танцює он як гарно, а ти що? Що ти вмієш?!».
На жаль, це також психологічне насилля, яке дорослі, часом не свідомо, здійснюють над своїми дітьми. Найгірше, що потім це неабияк впливає на наше подальше доросле життя.
Усі ці випадки – яскраві приклади психологічного насилля. Його наслідки справді не можливо побачити на шкірі, але воно руйнує нас зсередини.
Насильство, яке травмує душу
Психологічне насильство – це форма нефізичного тиску на психіку людини, спосіб контролювати її з допомогою різноманітних маніпулятивних технік, що в подальшому призводить до тривоги, депресії та неабияк підриває психічне здоров’я жертви.
В українському законодавстві поняття «психологічного насильства» пояснюється так: «Форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи».
Часто, воно з' являється у стосунках раптово. Як наприклад, у перших двох історіях, коли партнери на початку здавалися ідеальними, а згодом почали поводити себе протилежно. Буває, що партнери й справді змінюються внаслідок певних життєвих обставин. Утім нерідко виявляється, що хороша поведінка партнера була лише грою та звичайною маніпуляцією, аби викликати у жертви залежність.
Тож, яким чином можна зрозуміти, що ви стали жертвою психологічного насилля? Як воно проявляється? Як зрозуміти, що ти у пастці в аб’юзера?
Ознаки психологічного насилля:
- словесні образи
- ігнорування, ігри в мовчанку
- погрози, шантаж;
- висміювання, образливі жарти
- тотальний контроль (дій, кола спілкування, часу, території знаходження);
- знецінення почуттів
- навіювання почуття провини;
- необґрунтовані звинувачення в зраді, ревнощі;
- газлайтинг (коли людина змушує сумніватися в собі і у реальності)
Психологічне насильство як тверде підґрунтя для інших видів насильства
За словами психотерапевтів, психологічне насильство породжує інші види насильства. Словом, якщо вчасно не вийти з цієї пастки, потім буде ще гірше.
«Будь яке насильство – фізичне, економічне, сексуальне... все це починається з психологічного насильства. А потім, якщо людина вже є зламана психологічно, їй складно захистити свої кордони. Після цього у стосунках розгораються вогнища іншого насильства", – розповідає психотерапевтка Ліда Коваль.
Найгірший наслідок психологічного насильства, за її словами, в тому, що жертва психологічного насильства дуже непомітно звикає до такого домінування свого партнера. Вона змирюється з тим, що не може захистити себе, і, таким чином, втрачає своє право на себе.
За словами спеціалістів, найчастіше психологічне насильство здатні здійснювати саме близькі нам люди.
«З чужими людьми психологічне насильство нас не дуже пов'язує. Тому що, якщо людина нам не близька, ми з нею не дуже близько контактуємо. В основному, таке насильство здійснюють якраз батьки, партнери, керівництво на роботі. При чому, більшість людей стикаючись із цим видом насильства, одразу починають шукати причини в собі. Але, насправді, справа у їхньому оточенні. До тих, що використовують психологічне насильство, можемо вжити метафору «Психологічний вампір». Вони забирають нашу енергію», – наголошує психотерапевтка Вікторія Габрик.
Травма родом з дитинства?
«Таке часто відбуваєтьcя у сім’ях. Коли думка дітей для батьків неважлива. От часто дорослі кажуть дітям: «Я вирішую все, ти ні на що не впливаєш». У дитини з'являється відчуття неважливості власного «Я». А потім вона виростає і з нею дуже легко вчинити будь-який інший вид насильства», – зазначає Ліда Коваль.
За її словами, якщо дитина стає жертвою психологічного насильства, найгірший варіант – це те що у неї в такому випадку випрацьовується ця завчена безпомічність. І найгірше, що це обов'язково дасться в знаки вже в дорослому віці.
«Як правило, діти пристосовуються до тієї моделі в стосунках, яка є в них вдома. Тому що насправді, діти дуже залежні від батьків. І дуже часто, коли дитина виростає, вона підсвідомо відтворює таку модель і в своїх стосунках, тому що їй вона близька. Саме тому, дівчину, якої батько-алкоголік, нерідко притягують саме такі чоловіки", – підкреслює психотерапевтка Вікторія Габрик.
Крім цього, батьки та оточення закладають різноманітні моделі поведінки не лише жертвам аб'юзу, а й самим аб'юзерам. Люди, над якими колись вчиняли психологічне насильство, можуть згодом віддати цю порцію насильства іншим.
«Люди, які колись постраждали від психологічного насильства якраз таку модель поведінки й бачать. Вони думають: «Зі мною так робили, і нічого, я вижив (-ла), виріс (-ла), і я теж буду так робити, це абсолютно нормально». Або ж вважають: «Ну все, я тепер сильний (-а) і теж можу дати здачі». Це така своєрідна помста, але дуже несвідома», – додає фахівчиня Ліда Коваль.
Чоловік/жінка. Хто найбільше страждає?
Як показує практика, до спеціалістів по допомогу найчастіше звертаються жінки. Але це не означає, що чоловіки страждають від психологічного насильства менше.
«Жінки, зазвичай, більш емоційно відкриті. Через це вони готові працювати, розбиратися у своєму житті. Чоловіки, навпаки, більш закриті, бо звикли, що мають бути сильними і справлятися зі всіма проблемами самостійно. Але й вони також, на рівні з жінками, потерпають від психологічного насильства», – зазначає Ліда Коваль.
Тема психологічного насильства над чоловіками в українському суспільстві перебуває під табу. Чоловіки бояться виставляти себе жертвами.
Хоча, й жінки теж здатні здійсювати психологічний тиск над чоловіками. Це може проявлятись, до прикладу, у постійних необгрунтованих ревнощах, або ж, у образливій критиці на кшталт «Подивись на себе, у тебе жахливе пузо», «Твоя борода – це страх якийсь, соромиш мене перед подругами».
Як вийти з пастки аб'юзера?
«Тема психологічного насильства – дуже важлива. Про це потрібно говорити. Якщо ми не будемо її боятись, наше суспільство стане більш толерантним та захищеним», – говорить психотерапевтка Ліда Коваль.
Є безліч громадських організацій, які займаються проблемою психологічного та інших видів насильства. Також можна завжди звернутися до місцевих відділів соцзахисту.
В будь-якому випадку, якщо ви підозрюєте, що є жертвою психологічного насильства, краще, все ж таки, звернутися за професійною допомогою.
У першу чергу, розмова з психологом/психотерапевтом допоможе вам зрозуміти, чи є ті відносини, у яких ви перебуваєте, здоровими. Можливо, після цієї розмови ваш партнер таки усвідомить свої помилки.
Але важливо вчасно зрозуміти: психологічне насильство – це теж насильство. Якщо цю проблему просто проігнорувати – краще не стане.
Чи зміниться поведінка аб'юзера, передбачити дійсно складно. Тож, в будь-якому випадку, будьте готові до того, що ви будете змушені зробити вибір: залишитися чи піти.
Я обрала на користь другого.
ІА "Вголос": НОВИНИ