Революція завершилась. Якщо комусь здається, що це звучить надто трагічно і безнадійно, вважайте, що завершився один з етапів на шляху до перемоги. Відомо ж бо, що „єсть у революції начало, нєт у революції конца...” Ну от, знову звучить трагічно... Так що краще безпосередньо перейдемо до нашої теми. Після завершення чогось прийнято підводити підсумки. Проте вкотре роздумувати над тим чи прийняття пакетного рішення стало перемогою, поразкою чи компромісом надто нудно, а оцінювати тих хто оцінює вже цікавіше, ми спробували порівняти хто і як інтерпретує рішення Верховної Ради прийняті 8 грудня.
Загалом львівські видання у своїх оцінках останніх подій більш чи менш чітко розділились на три категорії. Тобто різні львівські газети по-різному оцінили „пакетне голосування”: як перемогу, як поразку, або ж як компроміс.
Найпоширенішою була інтерпретація прийнятого у Верховній Раді рішення як компромісу. Саме так було названо „пакетне голосування” газетою „Експрес” та „Вечірньою газетою”. Зокрема журналісти останньої написали про „критичний компроміс”, та „фініш помаранчевої революції”, що ж до перемоги і поразки, то це запитання залишилось без відповіді. В „Експресі” йшлося про „великий компроміс, який засвідчив прагнення однієї сторони здобути владу легітимним шляхом, а іншої продовжити своє політичне життя після відходу від державного стерна”. Про компроміс написали і журналісти з видання „За вільну Україну”, при чому особливу увагу на сторінках цієї газети було приділено відставці генерального прокурора України.
Про компроміс проте більш переможний можна було прочитати у „Ратуші”, „Високому замку” та „Поступі”, цікаво що у цих трьох виданнях особливий акцент було зроблено на вибори чи точніше переголосування другого туру виборів 26 грудня. „Революція закінчилась, розпочалися вибори” – саме так називалась стаття на першій сторінці „Поступу”. „Високий замок” прийняв подібну позицію: „помаранчева революція наблизилась до остаточної перемоги, наразі головним питанням поточного моменту є вибори 26 грудня. Ратуша ж назвала „пакетне голосування” „перемогою з присмаком компромісу”.
Трохи іншим баченням ситуації поділилися журналісти „Львівської газети” – слово „Перемога” на першій сторінці не могло не кинутись в очі, далі мова йшла про те, що Кучма почав здавати владу, а рішення стало прийнятним для всіх сторін конфлікту.
Перемогою, проте не опозиції, а влади назвало ситуацію, що склалася видання „Україна і час”, в одній із статей можна було прочитати, що насправді переміг Леонід Кучма, і цим засвідчив, що вкупі з Медведчуком вони сильні, можливо навіть найсильніші. А „Помаранчеву” революцію журналісти цієї газети назвали добре спланованою і профінансованою акцією.
Найбільш песимістичною оцінкою відзначились журналісти газети „За вільну Україну +”, політичну реформу прийняту в Парламенті, вони охарактеризували як Бермудський трикутник, у якому загублено цілу низку завоювань революції. Не менш цікавою також виявилася цитата В. І. Леніна, яка, на самому початку визначала настрій всіх подальших матеріалів: „Не йти вперед означає йти назад”.
Невизначеною виявилися позиції „Суботньої пошти”, „Українського шляху” а також „Молодої Галичини”. І якщо „Суботня пошта” робить якісь досить нечіткі інтерпретації подій, а в „Українському шляху” подані лише голі факти без будь-якої оцінки, то „Молода Галичина” просто оминула своєю увагою рішення прийняте у Верховній раді, обмежившись узагальнюючою статтею про революції в Чехії, Польщі, Сербії, Грузії та Україні.
ІА "Вголос": НОВИНИ