Кандидат біологічних наук і вірусолог Тарас Перетятко розповів, чому досі немає вакцини від COVID-19.
Про це він розказав у коментарі для ІА «Вголос».
«Теоретично саму вакцину розробляти недовго. Варто почати із того, що взагалі існує чотири типи вакцин: одні містять інактивований збудник (в даному випадку це вірус), інші містять живий збудник, третій тип вакцин містить в собі певну частину збудника (наприклад, поверхневий білок, який викличе імунну реакцію в організмі людини) і четвертий тип вакцини – це так звані ДНК-вакцини. Третій тип, фактично, є найбезпечнішим, оскільки він не передбачає введення в організм самого збудника, тому тут є мінімальна ймовірність заразитись. ДНК-вакцини є дуже дороговартісними і методика їх розроблення є дуже довгою», - пояснив Тарас Перетятко.
«Щодо питання, чому так довго це все триває, то вся справа у випробовуваннях вакцини. Мають відбутись доклінічні випробування, а пізніше і клінічні. Для цього, наприклад, на останній фазі випробувань має бути доволі велика вибірка людей. Тут мова йде про тисячі, а може й десятки тисяч добровольців, які погодяться на це. Тоді у кожного з них протягом певного періоду часу після введення вакцини (одноразового чи багаторазового) перевіряють дуже багато клінічних та фізіологічних показників. Тобто, є контрольна група людей, які хворіють і їм нічого не вводять, є такі, яким вводять і вони по-різному переносять хворобу залежно від віку, професійної діяльності чи важкості симптомів захворювання. Всі ці показники постійно вимірюються, моніторяться, піддаються аналізу і таке інше. Це триває певний період часу і всі ці фізіологічні показники щодня вимірюються у кожного з них по декілька разів. Вже тоді на основі цього визначають ефективність вакцини, дивляться, чи немає побічних ефектів і аж після цього всього приймають рішення, чи можна цю вакцину давати у маси», - додав вірусолог.
«По-друге, коронавірус – це РНК-вмісний вірус і він має більшу здатність мутувати. До таких організмів ми можемо віднести грип, еболу, кір, паротит і багато інших – збудниками усіх цих захворювань є РНК-вмісні віруси. Тому час на виготовлення препарату є набагато більшим, якщо порівнювати із виготовленням вакцини проти ДНК-вмісного вірусу, бо вони швидше мутують», - підсумував він.
Більш детальну інформацію можна переглянути у статті “Коли нарешті отримаємо довгоочікувану вакцину?“
ІА "Вголос": НОВИНИ