[media=76803,76804,76805,76806,76807,76808,76809,76810,76811,76812,76813,76814,76815,76816,76817,76818,76819,76820,76821,76822]
Про галерею та полотна розповідає директор Ладислав Пушкар.
Галерею було засновано у 1983 році. Вона знаходиться у панському будинку, зведеному у кінці вісімнадцятого століття, у 1795 році. Тут представлено розвиток образотворчого мистецтва українців Словаччини від 15 століття до сьогодення. Маємо 9 експозиційних залів. У перших чотирьох представлене іконописне мистецтво 15-18 століть. У наступних трьох – світське мистецтво 20 століття. У останніх двох приміщеннях – мистецтво Дезидерія Миллого.
Ікони
У першому залі експонуються ікони, придбані із церков східного обряду Буковинського регіону, де внаслідок значного пошкодження вони втратили своє призначення. Образи були перенесені до галереї і після реставрації стали частиною експозиції. Зокрема, на полотнах переважають зображення Ісуса, Богородиці та сюжети Страшного суду.
Образи були створені в іконописних майстернях західної України: у Львові та Перемишлі. Звідси їх перевезли до буковинських храмів.
Хронологічне експонування дає можливість спостерігати також за тенденціями і розвитком іконопису.
Ікони 16 століття намальовані яскравими барвами: жовта, золота, зелена. Вони були без рамок. Згодом образи почали вкладати у рами, спершу прості (17 століття). А згодом під впливом бароко у масивні, різьблені (18 століття).
Живопис
Після розпаду Австро-Угорщини була створена Чехословацька Республіка. Її складовою частиною була і Закарпатська область України, якій дали назву Підкарпатська Русь. Відтак, образотворче мистецтво українців-русинів Східної Словаччини було нерозривно пов’язане із образотворчим мистецтвом Закарпатської області України. У галереї маємо полотна визначних художників закарпатських художників, основоположників образотворчого мистецтва русинів із Закарпаття.
Зокрема, представлені роботи вихідця із Дніпропетровська Едуарда Воронецького, який навчався у Анрі Маріса. Також знаменитого Адельберта Ерделі.
Ерделі
Ерделі — живописець, якому були відкриті найкращі мистецькі кола Європи. Його творчий шлях перетинався зі шляхами відомих європейських художників XX століття. Натомість, незважаючи на всю привабливість мистецького життя західного світу, Ерделі віддав перевагу Закарпаттю, щоб своїм мистецтвом прославити «землю без імені».
Він став одним із фундаторів Закарпатської школи живопису, одним із організаторів і першим головою Закарпатської обласної організації Національної спілки художників України у 1946 році.
Сьогодні колекціонери з усього світу «полюють» за полотнами Ерделі, творчість якого після падіння залізної завіси здобула високе визнання у світі.
Увазі глядачів також представлені доробок Федора Манайло, Йосифа Бокшая та його учнів.
Дезидерій Миллий
Мистецький доробок, який знайомиться глядача із творчістю Дезидерія Миллого знаходиться удвох останніх залах галереї.
Його роботи з імпресіонічними настроями змушують на довше глядача зупинитись.
Миллий проявив себе у різних художніх техніках: олія, акварель, темпера, графіка. Визначних успіхів досяг як ілюстратор книжок, автор плакатів та сценічний митець.
Хоч критика визнала його найвизначнішим словацьким художником, він постійно вважав себе українським митцем. Всі свої твори підписував по-українськи.
Миллий здобував освіту у Празі. Там же і здобув своє перше визнання.
П.с. Проникливі національні мотиви, архетипи рідної культури, – те, що глядач зчитує із полотен. В глибоких, насичених тонах, якими художники писали свої полотна, вловлюється туга, яка тим не менше рушить усі ментальні коди і бар’єри. Туга, яку ти здатен зрозуміти, як ніхто інший, будучи тут, вже на чужій землі. Бо видиво, яке перед твоїми очима – близьке і до болю рідне.
ІА "Вголос": НОВИНИ