[media=33820,33821,33826]
Вона приїхала в Україну за скеруванням від кафедри української мови та літератури Шанхайського університету іноземних мов, щоб здобути ступінь кандидата наук.
Як розповідає Сюй Ліша, у Китаї вона вже займалася українською мовою та літературою, закінчила магістратуру на кафедрі україністики Шанхайського університету іноземних мов. Перед тим вона вивчала російську філологію у цьому університеті. Поглиблювала знання російської Сюй Ліша в університеті Санкт-Петербурга. Потім дівчина перейшла працювати на кафедру україністики. Така кафедра відкрилася у Шанхайському університеті іноземних мов ще у 2007 році. В університеті вирішили скерувати Сюй Лішу на навчання в Україну, для здобуття наукового ступеня.
Сюй Ліша люб'язно погодилася розповісти нам про навчання у Львові, про свої враження від нашого міста та від Львівського національного університету імені Івана Франка.
Скажіть, будь ласка, Сюй Ліша, чому із-поміж багатьох міст України обрали для навчання саме Львів?
Спочатку я була на стажуванні з вивчення української мови у Харкові. Трохи повчившись там, я помітила, що довкола мене спілкуються російською мовою. Тому вирішила, що у Львові буде краще середовище для вивчення української мови. Так насправді і виявилося.
У липні минулого року я переїхала до Львова. Мені дуже сподобався Львів і університет. Коли я була у Китаї, мало уявляла собі Львів. У нас ще мало про Львів згадується. Коли ж я приїхала сюди, то дуже захопилася, адже навіть і не сподівалася, що у світі є таке гарне місто.
Коли я приїхала до Львова, я спочатку навчалася на підготовчому відділенні. Там я пройшла предмети українська мова, географія, історія та література. Найголовніше для мене на підготовчому відділенні, під час навчання в аспірантурі – це вивчити українську мову. Хоч вона схожа на російську мову, але між ними дуже багато відмінностей. З листопада минулого року я почала навчатися в аспірантурі. Мені треба прослухати лекції з філософії, української мови. Я часто зустрічаюся з науковим керівником – завідувачем кафедри української фольклористики імені Філарета Колеcси Львівського національного університету імені Івана Франка Василем Івашківим. Моя наукова робота буде про українського класичного письменника Пантелеймона Куліша.
Чому Ви обрали саме таку тему своєї роботу? Чому Пантелеймон Куліш?
Мене цікавить українська література, а особливо класична. Пантелеймон Куліш – відомий український класичний письменник. Спочатку я хотіла досліджувати творчість Тараса Шевченка, однак цією темою уже займається один науковець у Китаї. Творчість Пантелеймона Куліша ще ніхто не почав досліджувати у Китаї, і коли мені викладачка у Харкові запропонувала цю тему, я відразу погодилася. Я уже прочитала його художню прозу. Вона надзвичайно багатожанрова, і мені дуже подобається.
Чи навчаються у Львівському університеті ще студенти з Китаю?
З нашого університету у Львові навчаюся тільки я. На інших факультетах, особливо на кафедрі російської філології, є студенти з Китаю. Разом приблизно двадцять студентів.
Окрім навчання, над чим Ви ще зараз працюєте?
Зараз я разом із ще одним викладачем у Китаї готуємо підручник для кафедри української мови та літератури Шанхайського університету. Він називатиметься «Українська культура та соціологія». У Львові мені допомагають у роботі на підручником спеціалісти. Мені треба написати три розділи. Один розділ називатиметься «Зовнішня політика та оборона». Другий розділ буде «Наука, освіта, література та мистецтво», а третій розділ – «Народні звичаї та фольклористика».
Як Ви відпочиваєте, як вам живеться у Львові?
Тут інша культура, інша мова, і релігія інша, і природа також інша. Мені дуже цікаво і щасливо тут жити. Мені сподобалася архітектура Львова, як у Європі.
Які Ви страви їсте?
Я сама готую їжу, здебільшого китайські страви. Продукти для них купую місцеві. Особливо мені подобається їздити у львівські супермаркети «Метро» і «Ашан». Але у вас не так багато зелених овочів. Я також знайомлюся з українськими стравами. Часто ходжу у «Пузату хату».
На Великдень я їздила до Києва. Там мала екскурсію містом, а святкувала разом із родиною свого друга Сергія. Його мати подарувала мені писанку і паску.
Як одягаються наші дівчата?
Одяг і стиль дещо інший, ніж у Китаї. Тут дівчата люблять класичний і вільний одяг. У Китаї дещо інший одяг. Я помітила, що в Україні дуже багато одягу з Китаю. Але це не дивно, адже у нас його так багато виготовляють. Я теж одяг купую, але трохи менше, тому що привезла багато одягу з дому.
Китай дуже швидко розвивається. Особливо цей розвиток помітний у великий містах. І конкуренція дуже велика. Тому мені подобається затишна атмосфера Львова. Якщо у нас у Китаї темп життя дуже швидкий, то тут повільніший. В Україні люди уміють жити.
У Львові в основному звучить українська мова. Інші мови також інколи можна почути. Часто зустрічається російська мова. У Львові я ще навчатимусь 2,5 роки. Потім повернуся у Шанхайський університет, де викладатиму українську мову та літературу.
Дуже дякую за інтерв'ю. Бажаю успіхів.
ІА "Вголос": НОВИНИ