У заяві, зокрема, сказано: «Антиукраїнська істерія, яку в минулому році під приводом відзначення на найвищому державному рівні 65-ої річниці “різні”, “народовбивства” поляків на Волині роздмухували різні кресові, комбатантські (ветеранські) організації, а серед них і невгамовний ксьондз Тадеуш Ісаковіч-Залєскі, на жаль, досягла зали засідань польського парламенту».
«На наше глибоке переконання, кожна неупереджена людина не буде заперечувати, що на Волині у роки нацистської окупації точилася жорстока братовбивча боротьба за державне і політичне майбутнє цієї землі між гнобленим місцевим українським людом, відділами Української Повстанської Армії та озброєним польським підпіллям всіх політичних орієнтацій, польською поліцією, яка від весни 1943 року стала вірнопіддано служити нацистським окупантам. Утвердженню майбутньої “польськості” цієї території також служили декілька тисяч добре озброєних і вишколених вояків і офіцерів 27-ої Волинської піхотної дивізії АК», - йдеться далі.
Представники «Надсяння» визнають, що місцеві польські селяни, колоністи стали заручниками політичної гри своїх провідників, але наголошують, що при цьому не можна замовчувати, що від польської зброї на Волині одночасно загинули також тисячі українців.
«Якщо ми насправді прагнемо взаємного примирення і прощення, то скажімо сучасним поколінням польських і українських громадян, що у ці ж сорокові роки, крім трагічних подій на Волині та в окремих місцевостях Східної Галичини, українці пережили криваву трагедію і на Закерзонні. Сотні беззахисних українців, замордованих у Павлокомі над Сяном чи в Сагрині на Холмщині – це не єдині жертви випадкових злочинів, вчинених польськими боївками», - підкреслено у заяві.
Особливо обурило авторів заяви, що замість всебічного аналізу та виваженої оцінки трагічних подій у новітній історії українсько-польських взаємин в ухвалі Сейму «бездоказово стверджується, що Організація Українських Націоналістів і Українська Повстанська Армія на т.зв. кресах здійснювали антипольську акцію – масові морди, які мали характер етнічної чистки і ознаки народовбивства, тобто геноциду».
«Замість очікуваного від Сейму кроку назустріч справжньому примиренню і поєднанню між нашими народами, своєю ухвалою він завдав цій благородній справі великої шкоди», - відзначено у заяві.
ІА "Вголос": НОВИНИ