"Ви адвокат? Є таке поняття, як адвокатська етика. Не вчіть суд, як треба робити...Ви можете поплатитися ліцензією своєю адвокатською"
Це зухвала заява судді Західного апеляційного господарського суду. Служителя феміди розлютило, що адвокатка звернула увагу на грубе порушення під час засідання. Перепалка розпочалась, коли судді вирішили слухати справу без всіх сторін спору.
- я вибачаюсь дуже, але судові дебати, якщо можна відкласти, я хочу все таки послухати позивача в судових дебатах, це право. 5:40+
- так справа не розглядається, ця справа дуже складна. Якщо ми просто аби..
- шановна світлана михайлівна, ви адвокат, юрист? Є таке поняття, як адвокатська етика. Не вчіть суд як треба робити. Ми не можемо кайданки одягти стороні, вона має право зʼявитись чи не зʼявитись. А заставляти ви її не можете і будувати свою позицію на цьому ви не можете, ви висловлюєте свою позицію, суд її оцінить і не вчіть будь-ласка.
- я дуже вибачаюся
- ви можете поплатитися ліцензією своєю адвокатською.
- я дуже вибачаюся, але позивач написав клопотання про відкладення, а не просто не прийшов.
Скандал розгорівся через справу, яку кілька років розглядали у судах. Мова про будівлю на Міцкевича 8, відому як «Будинок книги», що належить дуржпідприємтсву «Надра України». Близько 10-и квартир там віддавна приватизовані, відтак, мешканці доводили, що горище, підвал та сходові клітки – спільна територія. За кілька років правової тяганини, мешканців будинку беззаперечно підтримували суди різних інстанцій. Аж доки справа пішла по другому колу і повторно опинилася в Західному апеляційному господарському суді. Представник мешканців захворів і просив відкласти слухання, як це буквально в попередньому засіданні, вже робили його опоненти. Однак, цього разу, судді відмовились перенести розгляд.
«Процесуальний кодекс не передбачає продовження засідання за відсутності однієї сторін, якщо перед тим було подане клопотання, навіть якщо в ньому відмовлено, тому шо порушується рівність сторін під час судового розгляду. Тобто прав одна зі сторін була позбавлена», - правник Юрій Танасійчук.
Ба більше, судді прийняли рішення у спорі, який розглядався роками, всього за лічені хвилини.
«Рішення суду було або вже заздалегідь прийнято і відбувалось тільки таке зняття ширми, невелика театральна вистава, або манера поведінки колегії була упередженою. Це насамперед повʼязано, назвемо, з телефонним, або умовно негласним правом вирішення справ українських судах навіть на сьогодні», - додав Танасійчук.
При цьому суд прийняв блискавично рішення, що скасовувало всі попередні, навіть не заслухавши доводи жителів. Нині в будинку мешкають, зокрема, військові. Громадська організація передала в безоплатне користування свої приміщення для потреб захисників. Володимир, який днями повернувся з передової, шокований рішенням суддів.
«Мені повідомляють товариші, що в нас є проблема і суд призначив, що сходова клітинка це є приватна власність іншої особи. Так як це є приватна власність ми тут не можемо ні ремонту зробити, нічого, щоби можна було тут нормально військових заводити 3:47 +3:49 вони в будь-який час можуть нам + сказати, шо вхід платний. І ми не погоджуємося з рішенням суду, бо це є неприпустимо», - розповів військовий Володимир.
Усередині будівля нагадує декорації фільму жахів. Зокрема й тому мешканці вирішили боротись за сходи та підвал. Адже виглядає, що власник не дбав про неї десятиліттями. Аварійні сходи, наче решето.
«Тільки обережно спускайтесь, бо то є аварійні сходи та приватна власність до повного щастя. Ось подивіться в якому стані сходи й ми згідно з рішенням суду не можемо ними користуватись ну і це може бути скоро у кожному будинку Львова», - діляться жителі.
Горище чорне і відсиріле, але відремонтувати його відтепер не вийде, бо це – приватна територія.
«Ось подивіться в якому стані знаходиться горище. І ми не можемо його відремонтувати, а знизу є наші квартири. Тут є протікання і нам нищиться ремонт, але ми не можемо навіть зайти, бо то є приватна власність», - додають мешканці.
Та найбільше військові занепокоєні, що в один день просто не зможуть потрапити додому.
«Потрібно все робити для того, щоб наші військові могли воювати, тримати цей фронт і відпочинок. І як, наприклад має військовий, який приїхав додому на тих декілька днів, тому що багато днів відпочивати військовим не дають, на декілька днів приїхав додому і, наприклад хтось взяв, приватизував сходову клітинку і закрив вхід. І питання як попасти в такому випадку додому, куди військовому звертатись в такому випадку і не тільки військовому, цивільним людям, умовно коли ви приходите і не можете попасти до себе у квартиру, бо площа є приватизованою», - Михайло Третяк, волонтер, громадський діяч.
Можна лише здогадуватись, чому судді констатували, що сходова клітка, горище і підвал не мають належати усім мешканцям. Адже це грубо суперечить законодавству.
«Усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку», - згідно ч. 2 ст. 382 Цивільного кодексу України
«Було визначено, що будинок номер 8 є багатофункціональним, а отже поширюється на будинок і те положення, що приміщення спільного користування, а це є коридори, це є горище, це є підвали вони повинні перебувати у спільній власності усіх співвласників багатоквартирного будинку», - Іван, юрист.
Відтак, військові припускають, що рішення суддів – результат злочинної змови.
«Ми захищаємо країну на передовій і маємо надію, що у нас в тилу би мала бути гідна підтримка, але, як бачимо, в нашій ситуації суд взагалі не на стороні військових. Я хоть і не юрист, але свідомо розумію, але то має розуміти кожна людина свідомо, шо сходова клітинка, горище і підвал, вони не можуть бути у приватній власності. Вони, як мінімум мусять бути спільного використання. А в нашому випадку суд вирішив шо це є приватна власність. Суд не може нас обмежувати у використанні сходової клітинки», - Володимир, військовий.
Я закликаю, щоб ніхто з людей не мовчав, щоб це стосувалося усіх безпосередньо, тому що суд має бути чесним. Всі мають бути рівні перед судом, і судді не мають користуватись тим, що вони судді й давати ось такі рішення. Ми вимагаємо, щоб судді пройшли поліграф і дали відповідь стосовно цього рішення", - Михайло Третяк, волонтер, громадський діяч.
До слова, справу розглядали судді, які неодноразово втрапляли у скандали.
Суддю Наталія Кравчук згадували у ЗМІ, після оприлюднення розслідування щодо бюджетних коштів, які у Трускавці освоюють фірми, дотичні до посадовців та депутатів.
Зокрема, йшлося, що ТОВ «Авадор», яке ЗМІ повʼязують з суддею, отримало держзамовлень на 23,9 мільйони гривень. Цікаво, що у декларації судді чимало нерухомості та заощаджень. Лише після початку великої війни, Кравчук задекларувала квартиру за понад мільйон гривень та автомобіль за 800 тисяч.
А суддя Борис Плотніцький потрапив у ЗМІ через нерухомість на окупованих територіях: він є співвласником квартири в Алушті, а також нерухомості та земельної ділянки у Донецькій області.
У 2023 році Плотніцький придбав квартиру за 800 тисяч гривень, авто за 740 тисяч гривень, та задекларував 1 мільйон 700 тисяч гривень готівки.
Суддя Оксана Скрипчук, не відстає від заможних колег: задекларувала майже 1,5 мільйони готівки і майже 60 тисяч доларів. Водночас, кожен із них отримав за рік майже 3 мільйони гривень зарплатні.
Результат справи у Західному апеляційному господарському суді відмовились коментувати. Відтак, до установи зійшлись активісти та військові, не згодні з рішенням суддів. Колегія вирішила забарикадуватись у залі, хоча засідань більше не мали. Навіть відправляли секретаря, щоб дізнатись які питання цікавлять журналістів та мешканців будинку, на які, вочевидь, не мали що відповісти. Зрештою, з усієї колегії, наважився вийти лише один суддя – Борис Плотнціцький.
- Скажіть будь ласка чи хтось впливав на ваше рішення.
- Не впливали.
- Якшо не впливали чи готові ви пройти поліграф?
- Ви притомні? Ви шо з вами робиться? Ви шо за такі питання задаєте хамські?
- Це не хамські запитання
- Це хамські запитання. якщо ви чесно приймали рішення.
- Ну чесно приймали, давайте всі зараз, шановні, давайте всі зараз на поліграф сходим.
- Давайте. ви готові?
- Ви готові піти на поліграф, як попали туди?
- Так звичайно, я готовий пройти будь-який поліграф.
- Ні.
- А ви готові?
- Ні.
- Ну якшо ви не готові
- Та для чого мені той поліграф1:10
- То поліграф ви не готові проходити?
- Будь який.
- Готові?
- Так.
- Ви готові пройти по цій справі поліграф.
- Чому я повинен по цій справі проходити?
Трохи згодом суддя відверто збрехав, начебто активісти йому погрожували, що змусять пройти поліграф. Про це стало відомо під час брифінгу, який раптово зібрав Західний апеляційний господарський суд, але журналістів телеканалу НТА навіть не попередив про захід.
Тож засвідчити на поліграфі неупередженість суддя відмовився. Вже не кажучи, що обґрунтування одіозного рішення колегії журналісти і військові не почули.
«Волонтери та громадські зобов’язані ось так приходити до суду, вимагати у суддів давати якісь відповіді на запитання, як вони дають можливість приватизацію спільного майна, такого як сходові клітки, входи у будівлю, сходи підвали та всякі комунікаційні мережі. Якщо вони так надають таку змогу приватизації, тоді питання до них чи вони були заангажовані, чи хто їм дав дозволи взагалі, приватизовувати таку спільну площу. Якщо приватизовувати таку спільну площу, то що буде далі?», - Михайло Третяк, волонтер, громадський діяч.
Юристи припускають, що особи, які свого часу вже намагалися продати будинок, спокусилися додати до вартості ще близько 1800 квадратних метрів сходових кліток, горищ та підвалу. Відтак, зрозуміли, що єдиний шлях – отримати неправомірне рішення суду.
«Це такий злочинний корумпований компонент, в діяльності суддів, коли порушуючи права всіх інших сторін, порушуючи вимоги чинні законодавства, шукаючи абсолютно неадекватне, або обґрунтування яке не відповідає дійсності, не відповідає реаліям, суд буцімто враховуючи буцімто дуже важливі аргументи і надані докази однією з сторін ухвалює таке рішення», - Юрій Танасійчук, правник.
«Ми не допустимо, щоб судді продавалися чи піддавалися будь-якому тиску, тим більше під час війни. Військові не дозволять, щоб коли вони поверталися додому з фронту, постійно зіштовхувались з свавіллям та безкарністю суддів, які ухвалюють рішення навіть не заслухавши обох сторін», - розповів один з військових.
Найбільше військові, волонтери та юристи обурені, що судді створюють умови для рейдерів, коли будь-хто може привласнити майно, яке належить громаді. Ба більше, роблять це зухвало, не даючи навіть шансу захистити військових, які натомість захищають саму можливість ухвалювати такі рішення.
ІА "Вголос": НОВИНИ