Старий новий рік на Львівщині почався бурхливо. Понад півтисячі мешканців прикордоння заблокували ПП «Краківець», а також спільно з «Порою» пікетували польське консульство у Львові з вимогою спростити процедуру видачі шенгенських віз. Як заявив заступник голови Львівської обласної організації ГП «Пора», депутат Львівської облради Богдан Кук, у цих районах проживає півмільйона мешканців, які виживають за рахунок «човникової торгівлі» плюс сьогодні 30-40% середнього та малого бізнесу у самому Львові так само живуть за рахунок зв’язків з Польщею.
16 січня Генконсульство Польщі у Львові з припиняє реєстрацію через Інтернет документів для отримання віз.
Керівництво Львівської обласної адміністрації зайняло відверто угодовську позицію і почало робити все, аби затушувати проблему, применшити її масштаби. «Підписання угоди про малий прикордонний рух хвилює щонайбільше 50 тисяч осіб - так званих «човників», - заявив глава Львівської ОДА Петро Олійник.
Петра Олійника негайно підтримала депутатська група «Нова Галичина». «Пікет Генерального Консульства Польщі у Львові представниками ЛОО ГП «Пора» не узгоджений ані на обласному, ані на загальноукраїнському партійному рівні. Тому я не виключаю можливості провокацій щодо однієї з країн Євросоюзу. Мені це все нагадує дії Росії щодо Естонії. І я цим фактом стурбований», - заявив депутат Львівської обласної ради від депутатської групи «Нова Галичина» Андрій Рожнятовський.
17 січня за мешканців прикордоння підписалися ще 2 політичні партії – ВО «Свобода» та УНП. Львівські організації політичних партій «Пора», «Свобода» та УНП висловили ряд дуже конкретних доволі жорстких вимог:
1. До МЗС України – подальших переговорів з МЗС Польщі щодо скорочення переліку вимог для українців при отриманні шенгенських віз. Ми вважаємо, що такі вимоги, як подання інформації про свою попередню трудову діяльність, доходи та ін. є принизливим для громадян України, суперечить демократичним правам та свободи людини, а також всім нормам Євросоюзу
2. До МЗС Польщі – включити до прикордонних територій місто Львів, як основний центр розвитку транскордонної співпраці між Польщею та Україною, а також як місто, в якому відбуватимуться матчі Євро-2012.
3. До обласної влади та Кабміну – негайно приступити до розробки програми розвитку прикордонних територій та до складання списків осіб, які потенційно можуть проживати на території так званої прикордонної смуги, розміри якої ще навіть не визначено».
А вже 18 січня депутат Андрій Рожнятовський (той самий, який назвав дії «ПОРИ» по захисту інтересів прикордонних мешканців провокацією і якому це «нагадує дії Росії щодо Естонії») запропонував включити до зони малого прикордонного руху... всю Львівщину (!). І Президія облради звернулася з відповідним проханням до Президента та прем ’єр-міністра України, посла Польщі в Україні і Генконсула РП у Львові.
А тепер кілька коротких коментарів
Політика Олійника – це «Щербєц»!
Керівництво Львівської ОДА намагається применшити проблему, залишивши жителів прикордоння напризаоляще, бо нинішня ситуація стосовно прикордонного руху дуже наочно показує неефективність роботи помаранчевої влади на Львівщині: робочих місць не створено (згадайте – це було одне з головних гасел Ющенка на Майдані та «Нашої України» під час парламентських виборів!), не існує також бодай якоїсь реальної програми розвитку прикордонних територій. Питається: а чим займалися Петро Олійник та його команда протягом трьох років перебування при владі? – плавали в ополонках?
Крім того, губернатор Петро Олійник, як і його патрон, традиційно запобігає перед поляками, стрибаючи перед ними на задніх лапках. У їхньому прагненні за всяку ціну зробити приємне польським друзям, Ющенко і команда втрачають відчуття межі і приходять до банальної зради українських національних інтересів. «Вголос» вже не раз писав про те, що при аналізі підходів до розв’язання спірних українсько-польських питань, неминуче доходиш висновку, що польська сторона робить все для того, аби наполягти на своєму, а українська влада діє за принципами: «поганий мир кращий за добру війну», а також «від плювка в душу ще ніхто не помирав».
Наприклад, 24 червня 2005 року відбулося відкриття Цвинтаря Орлят у Львові. Всупереч волі громадськості Львова, наша влада, київська і місцева, погодилася на зображення на польському військовому цвинтарі на Личакові меча «Щербєц» - символу військової звитяги поляків над українцями (Нагадаємо нашим чиновникам і депутатам, що назву «Щербєц», меч польського короля Болеслава отримав тому, що цей меч дістав невелике ушкодження, коли король ударив ним у київські Золоті ворота. Так що меч «Щербєц» є не просто символом польської звитяги, а саме символом перемоги поляків над українцями).
10 листопада 206 року під час святкувань у львівській опері Дня незалежності Польщі губернатор Львівщини П. Олійник був нагороджений Кавалерським хрестом Ордена заслуги РП, а Т. Батенко – Золотим хрестом заслуги РП.
Довідка: Кавалерським хрестом Ордена заслуги РП (Order Zaslugi Rzeczypospolitej Polskiej) нагороджуються іноземні громадяни, які своєю діяльністю зробили визначний внесок у міждержавну співпрацю. Золотим хрестом заслуги (Zloty Krzyz Zaslugi) нагороджуються особи за заслуги перед державою та громадянами, за вчинки, які виходять за межі їх посадових обов'язків і приносять значну користь польській державі.
«Нова Галичина» та її сім п’ятниць
Чому депутатська група «Нова Галичина» за два дні діаметрально змінила свою позицію, спершу заявляючи, що відстоювання «Порою» інтересів прикордонних районів – це провокація, а потім – вимагаючи включити усю Львівщину до т. зв. «зони малого прикордонного руху»?
Причина таких, на перший погляд нелогічних вчинків, криється у тім, що депутатська група «Нова Галичина» створена для реалізації двох головних цілей: меркантильної і політичної.
Меркантильна ціль полягає в тому, щоб провести на керівні посади в облраді людей, які опинилися на других ролях у своїх фракціях. Наша влада влаштована таким чином, що доступ до різного роду пундиків у формі майна, бюджетних грошей, земельних ресурсів тісно пов’язаний саме з доступом до керівних посад. Звідси – жагуче й пристрасне бажання «новогаличан» провести свою людину до президії облради та організувати переділ місць у керівництві деяких «хлібних» комісій облради. «Новогаличани» хочуть, щоб з ними домовлялися – скоро землю почнуть ділити, а вони ще не при ділі!
Політична ціль полягає в тому, щоб першими застрибнути у лави нової президентської партії, як тільки така почне створюватися. Оскільки нова президентська партія, як і попередня, вірогідно створюватиметься на базі чиновництва, то «Нова Галичина» якраз об’єднала значну частину чиновників і орієнтується на відстоювання в облраді інтересів губернатора Олійника – «людини з ополонки президента».
Отож спочатку на замовлення Олійника та центральної влади (не забуваймо, що міжнародна політика – це ділянка відповідальності перш за все президента) «новогаличани» намагалися загасити конфлікт. З цією метою вони робили заяви у ЗМІ, інтригували, стараючись внести розбрат у лави політичних сил, які підтримали вимоги мешканців прикордонних районів. Потім, побачивши що така тактика не приносить бажаного результату, вони почали робити вигляд, що ніби то саме «Нова Галичина» відстоює інтереси громадян України, але у відповідь отримали ще більш радикальний пакет вимог до української та польської влади з боку «Пори», «Свободи» і УНП. Тоді «Нова Галичина» вдалася до тактики доведення справедливих вимог до абсурду. З цією метою «НГ» максимально радикалізувала вимоги, висунуті у заяві президії Львівської облради.
Цікаво, як на поведінку деяких «Гапонів»-новогаличан відреагують їх однопартійці з «Пори» та УНП – партій, які висловили одностайну підтримку вимогам мешканців прикордонних районів Львівщини?
Статті по темі
Олег Тягнибок: За Петра Олійника Львівська область підтвердила свій імідж найбільш корумпованої
ІА "Вголос": НОВИНИ