Прикметно, що ще минулого року до Росії позитивно ставились 37 % українців.
За весь цей час РФ не припиняла вбивати українських військових, не повернула Крим та окупований Донбас, на заплатила Україні компенсації за зруйновані міста. Що з нами не так? Чому чимало українців попри війну позитивно ставляться до РФ?
Про це «Вголос» питав у дисидента, правозахисника Степана Хмари, політологів Андрія Міщенка й Олеся Донія.
Майже половина українців позитивно ставляться до Росії: це нормально?
Степан Хмара:
Мені соромно, що майже 50 % моїх співгромадян і досі попри війну, вбивства позитивно ставляться до Росії. Я вражений результатами опитування. Такі числа неможливо пояснити здоровим глуздом, це якийсь мазохізм. Ті, хто попри анексію Криму, війну на Донбасі і досі позитивно ставляться до Московії, – не українці, а ідіоти.
Про що свідчать такі числа?
Степан Хмара:
Це свідчить про те, що половина країни є справжніми малоросами, московським бидлом, яке не розуміє, що Московія — споконвічний ворог України. Це бидло, яке засіло та паразитує у нашій державі, не усвідомлює, як упродовж усього періоду свого існування Росія тільки те і робила, що вбивала Україну й українців. Їм мало загиблих десять мільйонів українців під час Голодомору? Їм мало, що Росія постійно забороняла нашу мову, культуру, знищувала Церкву? А Західній Україні, цим 31 % населення, варто також пригадати, як 1939 року їхніх предків росіяни катували, вбивали, розстрілювали по тюрмах у Львові, Тернополі, Луцьку й інших містах.
Якщо їм і цього мало, то от буквально 10 жовтня лише за один день у війні з Росією загинуло четверо наших військових, є троє поранених. І так щодня. Там наші воїни просто сидять в шанцях, а по них стріляють, бо вся Україна вирішила дотримуватися «Мінських угод».
Чи є цьому якесь логічне пояснення?
Андрій Міщенко:
У тому, що 48 % українців під час війни ставляться до Росії позитивно, є вина усіх: і населення, і влади. Влада не зробила елементарних кроків: не налаштувала суспільство на війну, не перевела економіку на військовий стан, не скасувала транспортного сполучення з ворогом, не ввела візового режиму та не розірвала дипломатичних стосунків. Саме влада дала «меседж» суспільству, що з ворогом можна контактувати, вести бізнес і торгувати. Ця реакція людей на дії влади була цілком очікуваною: якщо влада торгує, а потяг на Москву справно ходять, то чому я не можу поїхати до Росії на заробітки, брати участь у спортивних змаганнях чи співати на території країни-агресора? І таким чином вийшло найгірше, на що можна було сподіватися — стався консенсус маргінальної влади і такого ж самого українського населення, які пішли на компроміс із ворогом.«Влада дала «меседж», що з ворогом можна дружити»
Крім цього, у нас усі ці роки війни успішно працювала московська Церква, яка налаштовує українців проти України, поширює ідею про «братні народи», «канонічну» російську мову та завертає українців у русло «русского міра». Також у нас зараз відкрилося багато нібито «українських» телеканалів — «Інтер», «112», NewsOn», які ведуть агресивну проросійську політику, підтримуючи та ретранслюючи основні тези Кремля. І от це все призвело до того, що ми у країні маємо такий високий відсоток колаборантів.
Олесь Доній:
До війни 80 % українців позитивно ставилися до Росії. Цікавий нюанс — українці завжди більше любили росіян, ніж росіяни українців. Це свідчить про те, що українці є толерантніші.
Також значна частина мешканців України має етнічне походження з Росії, є нащадки з міжетнічних шлюбів. А тому є певна різниця у ставленні до російської влади, яка несе загрозу Україні, та до росіян як до національності.
Також уже можна говорити про кореляцію, яка відбулася впродовж року. Це пов’язано з утомою від реальної ситуації та зростання недовіри до влади. Тобто ми бачимо, що офіційна пропаганда спрямована проти Росії, але водночас нам відомо про економічні стосунки між представниками української та російської влади. Тому виникає апатія до державної влади й, як наслідок, до того, що вони офіційно кажуть із екранів телевізорів.
От передвиборча кампанія Порошенка ґрунтується на радикалізації патріотичних гасел, проте, як свідчать ці дослідження, це ніяк не впливає на настрої українців. Бо заявляти про патріотизм і нелюбов до Російської Федерації — цього вже давно замало.
Степан Хмара:«Не Путін особисто обстрілював Донбас і анексовував Крим. Це робили пересічні росіяни»
Зараз дуже «модно» розрізняти Росію як владу, та росіян як населення. Але Путін не сам узяв «Гради» й обстріляв ними Донбас, не Путін самостійно захопив Крим. Це все робили росіяни. Путін — це лише породження москаля.
Те, що під час війни українці позитивно ставляться до РФ, становить небезпеку для держави?
Олесь Доній:
Довіра українців до Росії як держави — це небезпека для України. Бо під час військових дій казати про позитивне ставлення до ворога — це, як мінімум, не нормально.
Степан Хмара:
Те, що українці позитивно ставляться до Росії, — погано для України. Це вкрай небезпечно, таке населення ніколи не обере собі гідну владу. Тому наш народ і має по заслугах: терпить брехливу, підлу проросійську владу, яка його постійно грабує. І не варто очікувати на кращі зміни, ці 50 % населення вкотре приведуть до влади точно таких самих, як вони, малоросів і злодіїв.
Андрій Міщенко:
Якщо українці і надалі нехтуватимуть своєю безпекою та неадекватно сприйматимуть ситуацію, це призведе до катастрофи. Це все може закінчитися фатально для України, як сто років тому — втратою державності. Ми маємо уже приклад того, що сталося з Центральною радою, коли була розпущена армія, українці почали «бавитись» у якусь незрозумілу демократію, захоплюватися соціалістичними ідеями, відкидаючи націонал-патріотичні ідеї та націоналістів. Тоді нас окупували.
Якби у парламенті сьомого скликання не було націоналістів, то Путін за допомогою Партії регіонів уже окупував би усю територію України. Й якщо у наступному скликанні Верховної Ради буде так званий російський блок, а це — Медведчук, Рабінович, Мураєв, і якщо їм не буде кому протистояти, важко уявити, де може опинитися Україна.
ІА "Вголос": НОВИНИ