Зазвичай мавпи живуть значно південніше. Те, що вони є на японських островах — справжнє диво, бо у січні середня температура тут коливається від -3 до -11 градусів. Однак мавпи таки змогли пристосуватися до суворого клімату. Протягом століть у них відросла довга густа шерсть. А деякі зграї навчилися грітися у теплих джерелах.
Велика популяція сніжних мавп живе в заповіднику Ігодукані, що в перекладі означає «Пекельна долина». Тут багато гарячих термальних джерел, у яких мавпи проводять зимові місяці. Джерела б’ють у кратері згаслого вулкана Ноборібецу. Температура води тут сягає 43 градусів. Макаки занурюються по шию і просиджують так більшу частину дня. Коли ж сонце прогріває повітря, виходять з води, щоб обсохнути та поїсти.
Місцеві жителі переповідають, що першою теплу ванну стала приймати одна з самок, яка полізла у воду діставати розсипані боби. Вона й навчила грітися всю мавпячу спільноту.
Щоб не мерзнути усім, вони придумали систему чергування. Зокрема, дві тварини з сухою шерстю підносять поживу, поки решта сидять у воді.
Харчуються ці мавпи фруктами, листям, ягодами, молодим паростками, дрібними тваринами. Часто спустошують сільськогосподарські плантації. А от взимку з їжі їм залишається лише кора дерев. Сніжні мавпи живуть колоніями до 100 особин. У стадах панує сувора ієрархія. У пошуках їжі група пересувається дисципліновано. Дитинчата і самиці завжди тримаються посередині.
Сніжних мавп у Японії дуже люблять. Вони навіть стали прототипом відомого буддійського образу трьох мудрих мавп, які не бачать, не чують і не говорять.
Джерело: vikna.stb.ua
ІА "Вголос": НОВИНИ