Львів не дарма вважається батьківщиною Захера Мазоха, адже дух засновника мазохізму продовжує впливати й на електоральні симпатії львів'ян і в ХХІ столітті. Жителі міста Лева чомусь люблять владу, яка над ними знущається, обкрадає, обдурює і багато років поспіль витирає об них ноги.

На чому тримається влада Садового?

Свідченням мазохізму львівських виборців є рейтинги кандидатів у мери Львова, за якими багаторічний правитель міста Андрій Садовий, незважаючи на всі зловживання владою, досі залишається «улюбленцем» для значної частини львів'ян. Це підтверджує виведену соціологами мазохістичну теорію приводження влади, за якою люди люблять не добрих правителів, а тих, хто їх має за ніщо. Наприклад, якщо пересічному громадянину запропонувати згадати навмання найвідоміших історичних осіб, більшість називають Гітлера, Сталіна, Чингізхана та інших диктаторів і завойовників. Мало людей називають імена реформаторів, які змінили життя людей на краще без крові та репресій. Вже не кажучи про те, що практично ніхто не назве володарів, які були скромними та турботливими, і за правління яких люди жили в мирі та достатку. Ця теорія стверджує, що люди підсвідомо відчувають потребу, щоб ними правили без огляду на їхню думку і щоб правитель вів розкішне життя та вивищувався над простолюдинами.

Садовий перебуває при владі вже майже стільки ж, як і Брєжнєв, і за всі ці роки життя львів'ян не покращилося
Поки життя львів'ян проходить в задушливих маршрутках та корках, а центр міста перекопаний нескінченними і неякісними ремонтами, мер Садовий розширює свою бізнес-імперію, яка процвітає пропорційно до деградації інфраструктури Львова. Незважаючи на те, що Садовий перебуває при владі вже майже стільки ж, як і Брєжнєв, і за всі ці роки життя львів'ян не покращилося, дехто з львівських виборців, з прототипів яких соціологи й описали мазохістичну теорію влади, навіть називає Садового «безальтернативним».

Попри всі корупційні скандали, на виборах мера Львова за Садового готові проголосувати більше 30 % респондентів. А за свідченнями соціологічної агенції Fama, дуже наближеної до Садового, порівняно з 2019 роком рейтинг Андрія «Долі» навіть зріс на 1,4%. І це після того, як численні львівські медіа неодноразово викривали величезні премії чиновникам Садового та корупційні схеми, за допомогою яких Садовий обіклав даниною бізнес та будівництво у Львові. Більшість прихильників Садового знають, що їхній мер незаконно збагачується за рахунок втрат міста, проте в стилі жителів російської провінції приречено запитують "А якщо не Путін  Садовий, тоді хто?"

Середньовічний Львів Садового

Львів'яни вже звикли до зловживань львівської влади, проте для численних гостей міста Львів Садового нагадує Середньовіччя зовсім не в туристичному сенсі цього слова. Львів виглядає набагато бруднішим навіть за багато східних українських міст, де вулиці миють значно частіше і сміття прибирають без скандалів. Зрештою сміття є ще одним спільним явищем, яке пов'язує Садового з Середньовіччям, в якому також сміття викидали будь-куди.

В той час, коли навіть в багатьох значно менших містах України в  громадському транспорті діють електронні квитки, а автобуси відрізняються чистотою та якістю, схема маршрутних перевезень у Львові досі працює за застарілими готівковими розрахунками в руку водію. Завдяки меру Садовому, транспортні перевезення у Львові є чи не найбільш непрозорою сферою для громадськості, яка нагадує середньовічний феодалізм, ворожий до будь-яких цивілізованих нововведень.

У темні віки правитель давав васалу-феодалу село чи місто на відкуп, а феодал, зібравши визначену суму для правителя, здирав з підлеглого населення скільки хотів чи скільки міг. Саме так сьогодні працюють львівські міські маршрутки. Фірма-перевізник отримує право на обслуговування маршруту, а водії, здавши власнику в середньому 100 доларів за зміну, збирають з пасажирів скільки зможуть. І за відсутності квитків, нікому не відомо, скільки реально заробляє водій і скільки грошей крутиться в маршрутних перевезеннях. Реальні доходи перевізників приховані густою пеленою транспортного феодалізму, в якому на відкуп віддані саме не обліковані пасажири без квитків, і відповідно - без страховки на випадок аварії. Проте ця каламутна ситуація є вигідною причиною для Садового регулярно запроваджувати чергове підвищення ціни проїзду під приводом «нерентабельності перевезень».

При тому, що нові умови карантину мали б стимулювати власників маршрутів забезпечити більше автобусів на рейсах, враховуючи величезні черги львів'ян на зупинках. Проте міська влада не вважає за потрібне цим перейматися. Мовляв: львів'яни постоять у чергах, а власники маршрутів, які приносять Садовому «долю», не повинні нести зайвих витрат заради комфортних умов простолюдинів.

Як і ніхто з керівництва Львова не переймається якістю маршруток, у яких возять людей. Львів’яни вже звикли до тривалих затримок руху громадського транспорту, і до хамства водіїв, і до мокрих вікон у маршрутках, і до дірок у дверях, крізь які взимку дме холодний вітер, але багатьох гостей міста, і особливо іноземців, така безгосподарність міської влади  шокує.

Враховуючи, що львівські маршрутки є надзвичайно вигідним джерелом тіньових доходів для мера та власників маршрутів, які можуть витиснути максимум з пасажирів, підвищуючи ціну проїзду та не особливо витрачаючись на комфорт громадян, громадський транспорт у місті Лева буде кінцевою сферою, де буде наведено лад, якщо раптом колись у столиці Галичини почнуться реальні реформи.

Корупційні, земельні та транспортні афери, сміттєві колапси та підкидання львівського сміття сусіднім областям вже стали сумною візитівкою Львова, в якому править Садовий. Однак багато мешканців Львова чомусь досі не наважуються змінити погане старе на краще нове, і продовжують вважати злодійкуватого мера «безальтернативним».

Василь Серпень

ІА "Вголос": НОВИНИ