Російська агресія проти України оголила багато недоліків міжнародної системи, яка не змогла ні ефективно запобігти, ні швидко зупинити агресора. І з цим треба обов'язково щось робити, але зараз вона така, яка є. І треба використовувати всі існуючі механізми для того, щоб, по-перше, зупинити та вигнати агресора з території України. А по-друге, відновити та встановити справедливість для всіх, хто став його жертвами.
Про це розповідає юрист Олександра Дрік у своєму блозі.
Як це зробити?
Зброя, санкції, підтримка української армії, політична підтримка, в тому числі й такі рішення, як надання Україні статусу кандидата члени до ЄС. Це все спрямоване на те, щоб посилити позиції України, зупинити та вигнати агресора з території України.
Справедливість же правовим шляхом забезпечується через суди. Однак навряд чи є у світі така національна система правосуддя, яка була би спроможна самостійно впоратися з такою великою кількістю злочинів, які щодня вчиняє російська армія в Україні.
І тому існування таких міжнародних судів, як Міжнародний кримінальний суд - це можливість встановити та відновити справедливість в тих випадках, коли злочини настільки серйозні та масштабні, що відновлення справедливості стає вже питанням не національного, а міжнародного рівня. Так само, як ідея міжнародного трибуналу, яка зараз формулюється та просувається на міжнародному рівні.
Що таке Міжнародний кримінальний суд?
Це один із судів, який спеціалізується на 4 злочинах: геноцид, воєнні злочини, злочини проти людства та злочин агресії.
Особливість його в тому, що він може притягнути до кримінальної відповідальності конкретних осіб, якщо визнає їх винними у скоєнні цих злочинів. І йдеться в першу чергу про найвищих посадових осіб. Тобто президента рф. Це якраз найперший потенційний його «клієнт».
Втім для того, щоб він та інші особи були визнані винними, потрібно довести це у відповідному порядку. Для цього необхідно, щоб прокурори Міжнародного кримінального суду провели розслідування, зібрали докази, сформували обвинувачення, передали цю справу до суду. Після цього суд має її розглянути і прийняти відповідне рішення.
Для того, щоб Міжнародний кримінальний суд між це зробити, у нього мають бути відповідні повноваження та можливості, визнані Україною.
Оскільки Міжнародний кримінальний суд - це продукт міжнародної угоди, під назвою Римський статут, для цього необхідно, щоб Україна була її учасником.
Україна підписала цю міжнародну угоду ще у 2000-му році, але з того часу так і не ратифікувала. Тобто на сьогодні Україна не є учасником Римського статуту. А зробити це в умовах російської агресії складніше.
Однак, щоб все одно рухатись у цьому напрямку, Україна фактично визнала юрисдикцію Міжнародного кримінального суду у частині злочинів, які вчиняються у зв'язку із російською агресією проти України.
Прокурори Міжнародного кримінального суду розпочали розслідування за підтримки близько 40 країн-учасниць Римського статуту. Деякі з них навіть перерахували кошти, для того, щоб забезпечити фінансову можливість для проведення цього розслідування і роботи суду.
Наразі прокурори Міжнародного кримінального суду співпрацюють з Генеральною прокуратурою України і з іншими міжнародними структурами. Була сформована група з близько 40 аналітиків, прокурорів, криміналістів для роботи над цією справою.
Втім правові та законодавчі питання, їх функціонування, є настільки ж важливими, наскільки й те, на чому вони в результаті вирішать зосередити свою увагу.
Що саме це буде?
Конкретні воєнні злочини? Або геноцид? Чи це будуть злочини проти людяності? Вбивства, сексуальне насильство, депортації, незаконне утримання. А можливо, вони вирішать сфокусувати свою увагу на примусовому переміщенні. Враховуючи, що під це поняття теоретично можуть підпадати не тільки ті, хто був депортований, фактично з окупованих територій до росії, але і всі ті, хто був змушений переїхати до інших регіонів України або навіть за кордон, через дії російської армії на території України. А це вже, між іншим, не менше 12-15 млн людей.
Що б це не було, з 15 тис. справ, які вже відкрила Генеральна прокуратура, з 11 тис. епізодів, задокументованих ініціативою «Трибунал для путіна», ми всі безумовно зацікавлені в тому, щоб робота прокурорів МКС була успішною і зрештою завершилась обвинувальними вироками Міжнародного кримінального суду.
На жаль, це не буде швидко або легко, але воно того варте. Зараз ми маємо історичний шанс вирватися нарешті з того замкненого кола, по якому Україна ходить вже кілька століть, потерпаючи постійно від посягання на свою державність з боку росії.
І якщо є цей шанс, то потрібно використати всі наявні інструменти, включно з Міжнародним кримінальним судом.
ІА "Вголос": НОВИНИ