В Україні з 16 січня набуває чинності ще один пункт закону про статус української мови, у якому йдеться про те, що відтепер усі заклади повинні обслуговувати клієнтів винятково державною мовою. У разі відмови – їх штрафуватиме Уповноважений із захисту державної мови.
Зараз Уповноважений - ексдепутат Верховної Ради Тарас Кремінь, котрий є співавтором законів «Про освіту», «Про фахову передвищу освіту», «Про повну загальну середню освіту», а також «Про забезпечення функціонування української мови як державної».
То що ж передбачає цей пункт та які зараз є проблеми із поширенням та популяризацією української мови? Про це журналіст ІА Вголос поспілкувався із Тарасом Кремінем.
З 16 січня 2021 року набувають чинності нові пункти закону про українську мову. Російські пропагандисти уже залякують частину населення тим, що їм заборонять спілкуватись російською мовою. Що ж насправді передбачає цей закон?
Насправді в Україні простір засмічений інформаційними фейками. І те, чим залякують громадян України, зокрема інформацією про штрафи за порушення мовного законодавства, - це все інформаційний вірус. З ним потрібно боротися шляхом інформаційної гігієни. Насправді мовний закон ухвалений та вступив у дію 16 липня 2019 року. А це означає, що майже два роки частина норм закону вже імплементовані. Працюють такі статті цього закону, як-от: 22 - про державну мову в сфері науки, 31 – про мову в технічній документації, 33 – про державну мову в сфері охорони здоров’я, 36 – у сфері транспорту, 37 – у сфері ділового спілкування, звітності громадських організацій та політичних партій.
З 1 вересня 2020 року працює норма закону, відповідно до якої російськомовні школи перешли на українську мову викладання. А це - понад 200 тисяч здобувачів освіти, чиї права на освіту українською поновлено. З 16 січня 2021 року імплементується ще одна із норм закону і вона стосується сфери обслуговування. Це – 30 стаття, яка означає, що персонал повинен надавати інформацію та послуги державною мовою. Якщо клієнт попросить спілкуватись із ним іншою мовою, і це буде зручно персоналу, то це не вважається порушенням.
Я ж сподіваюсь, що 16 січня ніякої трагедії не станеться, це не буде шоком для російськомовних, угорськомовних чи польськомовних громадян України, яких я поважаю надзвичайно. Навпаки реалізація цієї норми - це величезна підтримка для всіх громадян України, котрі розуміють, що перш за все в Українській державі на 30 році незалежності потрібно навчитися захищати своє, а потім вже дбати про чуже. Бо якщо ми не можемо захистити українську мову, як це визначено в Українській Конституції, то що нам - спілкуватися чужою?16 січня ніякої трагедії не станеться, це не буде шоком для російськомовних, угорськомовних чи польськомовних громадян України
Чому тоді стільки інформаційного шуму та невдоволення з приводу реалізації цього пункту закону?
Закон про мову – це, на мою думку, один із прикладів лагідної українізації. Тобто, коли не всі норми і одразу запроваджуються, а коли окремі пункти реалізовуються поступово, зважаючи на перехідний період та складність цих норм. Якби ще й одночасно із ухваленням цього закону Кабмін розробив, затвердив та профінансував Державну програму із вивчення української мови, цим було б створено кращі умови для розвитку української мови. Якби у нас працювала мережа безкоштовних курсів української мови, діяли б схожі регіональні програми, належним чином би фінансувалась культура – театри, творчі спілки, музеї - та насправді дотримувались би мовні квоти на українському телебаченні, то цих проблем би не виникало.
Якщо з 16 січня і надалі відмовлятимуть в обслуговуванні українською мовою, як тоді діяти потерпілим?
Є два варіанти дій. Перший – це попросити про обслуговування державною мовою. Бажано двічі. У разі відмови – поскаржитися на працівника керівнику закладу або звернутися на гарячу лінію цієї торгової мережі, банку, закладу охорони здоров’я, соціальної сфери і так далі. Якщо і в цьому випадку лунатимуть відмови – я пропоную це фіксувати за допомогою телефону, відео чи аудіопристороїв. Далі – надсилати на нашу адресу. Поштову чи електронну (ред.. - поштова адреса 01001, м. Київ, провулок Музейний, 12, електронна скринька [email protected]).
На сайті (ред.. - сайт Уповноваженого: www.mova-ombudsman.gov.ua) у нас є форма для оформлення скарги, у якій потрібно вказати суть проблеми та прикріпити сам файл із фіксацією порушення.
Після того, як на нашу адресу надходить скарга від громадянина України, ми складаємо акт та направляємо попередження на адресу фізичної чи юридичної особи. Також надсилаємо вимогу про усунення. Якщо протягом року на такий суб’єкт діяльності скаржаться вдруге із доведеним фактом, тоді можемо надсилати постанову про накладення штрафу. Але передусім такі дії будуть вчинятися до тих, хто злісно не виконує мовне законодавство, ігнорує українську мову та порушує права громадян на отримання інформації та послуг українською мовою.
Яким є розмір штрафу?
Розмір штрафу за порушення мовного законодавства коливається від 300 до 400 неоподаткованих мінімумів громадян. А це – від 5100 до 6800 грн.
Схожа ситуація, це – коли міністри чи депутати дозволяють собі публічно використовувати іноземну мову. Як з цим бути?
За півроку роботи на посаді Уповноваженого ми відправили на адресу органів державної влади, місцевого самоврядування, об’єднаних територіальних громад, громадських об’єднань та політичних організацій понад тисячу звернень та рекомендацій із роз’ясненням про важливість дотримання мовного законодавства. Багато з них розмістили аналогічні інформаційні повідомлення на своїх офіційних сайтах, провели роз’яснювальну роботу із своїми підлеглими та персоналом, довели співробітників до відома про важливість дотримання мовного закону. А тому в нас сьогодні фактично немає скарг на діяльність таких органів. Натомість ми відчуваємо, що такі порушення мають місце, а тому ми готові приймати скарги від громадян та працювати над усуненнями порушення мовного законодавства. Ми свідомі того, що на 30 році незалежності функціонування української мови, як єдиної державної, - це один із ключових моментів утвердження конституційного ладу.Функціонування української мови, як єдиної державної, - це один із ключових моментів утвердження конституційного ладу
Тобто, якщо мені, як громадянці не зрозуміло, чому міністр МВС проводить робочі наради російською мовою, то, щоб його покарали, потрібно звертатись до вас?
Так, потрібно у такому випадку звертатись до нас. Далі ми відправимо вимогу про усунення. Але скажу відверто, ми лише на початку цього шляху. Бо за 30 років незалежності на такі порушення в Україні не було взагалі ніякої реакції. Але мені здається, що з появою інституції Уповноваженого та з посиленням мовних імперативів і, власне, мовного законодавства, ми на вірному шляху. І я сподіваюсь, цього року вже будуть непогані результати.
Як щодо запровадження екзаменів для чиновників, міністрів, депутатів на знання української мови? Чи буде це реалізовано?
Іспитування на рівень володіння державною мовою в Україні проводились у різний спосіб, різними установами з різними вимогами щодо знань до претендентів на ті чи інші посади в органах державного самоврядування. Проте тільки зараз мовним законодавством визначено, що стандарти, розроблені Національної комісією зі стандартів української мови, відповідають рекомендаціям Європейської комісії з мови та можуть бути визначені, як такі, котрі відповідають рівням знання української мови. Таких рівнів є три – А, В та С. І чим вища державна посада, на яку претендуватиме той чи інший громадянин України, тим суворіші вимоги до рівня володіння ним державною мовою.Чим вища державна посада, на яку претендуватиме той чи інший громадянин України, тим суворіші вимоги до рівня володіння ним державною мовою
Такий іспит державні чиновники складатимуть із 16 липня 2021 року. Кожен із тих, хто складатиме цей іспит, матиме можливість отримати державний сертифікат, дія якого є безстроковою. Якщо іспит з першого разу не складено, громадянин України має можливість через 4 місяці взяти участь у повторному іспиті та отримати сертифікат.
Мають бути організовані і безкоштовні курси із вивчення мови, реалізовуватись відповідні регіональні програми. Також і медіа повинні дотримуватися мовних квот, а система освіти має забезпечувати дітям високий рівень знання державної мови.
Яким ви бачите статус російської мови в Україні?
Я передусім зацікавлений, щоб роль та статус української мови в Україні був на належному рівні. До російської мови, як і до інших мов нацменшин, я ставлюсь з повагою. Але вважаю, що це питання передусім до Кабінету Міністрів України, який має подати на розгляд депутатів Верховної ради законопроект про мови нацменшин і корінних народів в Україні, що передбачено нашим мовним законом. Це потрібно і для того, щоб не були обмежені права інших громадян України, але водночас не порушувалась конституційна норма щодо статусу української мови.
Чи є у вас бачення того, яким має бути цей закон?
Я готовий бути серед експертів цього законопроекту, якщо він з’явиться і вважаю, що наприклад кримськотатарська мова повинна мати кращі можливості для розвитку в Україні. Зокрема і на рівні українських медіа, телеканалів, у сфері освіти. Але це питання рівня Кабміну.
Проте до останнього часу в деяких регіонах України іноземні мови мали статус «регіональних». Яке ваше ставлення до цього?
Питання скасування неконституційних рішень місцевих рад тримаю на постійному контролі. Наприкінці 2020 року я надіслав на адресу Генерального прокурора своє звернення із тим, що у восьми областях на рівні органів місцевого самоврядування досі діють такі програми.
У відповідь на моє звернення щодо забезпечення скасування дотепер чинних протиправних рішень окремих обласних та місцевих рад про функціонування регіональних мов, Запорізькою та Дніпропетровською обласними прокуратурами до окружних адміністративних судів пред'явлено адміністративні позови про визнання протиправними та нечинними відповідних рішень Запорізької та Дніпропетровської обласних рад.
Миколаївською обласною прокуратурою встановлено, що рішення Миколаївської міської ради №19/4 від 21.08.2012 «Про надання російській мові статусу регіональної мови м. Миколаєва», незважаючи на його неконституційність, досі є чинним. Обласною прокуратурою до Миколаївської міської ради скеровано запит щодо надання інформації про заходи, вжиті до скасування чи визнання нечинним зазначеного рішення ради. У разі невжиття останньою належних заходів, прокуратурою буде порушено питання щодо звернення з позовом до суду про визнання нечинним та протиправним відповідного рішення Миколаївської міськради.
Також у відповідь на моє звернення та звернення місцевих прокуратур Чернівецької, Закарпатської та Луганської областей рішення про функціонування на відповідних територіях регіональних мов скасовані або планується розглянути питання про їх скасування на найближчих сесіях місцевих рад.
Глибоцькою, Герцаївською та Новоселицькою райдержадміністраціями Чернівецької області, за повідомленням обласної прокуратури, ініційовано скасування місцевими радами незаконних рішень про функціонування регіональних мов. Питання щодо скасування рішень про регіональні мови Острицької та Великобудської сільських рад Герцаївського району, Тарасівецької сільської ради Новоселицького району та Волоківської сільської ради Глибоцького району так само буде розглянуте на найближчих сесіях новосформованих рад.
Старобільською місцевою прокуратурою Луганської області до Старобільської міської ради направлено повідомлення про необхідність приведення у відповідність до чинного законодавства рішення міської ради № 26/7 від 25.09.2012 «Про заходи щодо реалізації Закону України «Про засади державної мовної політики». За результатами розгляду листа місцевої прокуратури, Старобільською міською радою прийнято рішення № 2/10 від 11.12.2020 про скасування зазначеного рішення.
Рішенням Солотвинської селищної ради Закарпатської області від 22.12.2020 скасовано рішення Нижньоапшанської сільської ради від 14.08.2012 «Про визнання румунської мови регіональною мовою».
Як популяризується українська мова серед українців за кордоном?
Працюючи ще народним депутатом України і тепер вже, як Уповноважений із захисту української мови, наше відомство налагодило тісну співпрацю із світовим Конгресом українців. Ми свідомі того, що є понад 10 мільйонів громадян інших держав українського походження, які закордоном зберегли свою культуру та традиції завдяки тому, що вони зберегли українську мову. Ми сьогодні розробляємо механізм спільно із Міністерством закордонних справ, Міністерством освіти та науки України, академічними установами. Так, ми підписали Меморандум про співпрацю із Академією наук України, щоб найближчим часом з’явилися якісні дистанційні курси із вивчення української із різним рівнем знання мови. Бо така консолідація необхідна для популяризації української мови. Таким чином ми зможемо утвердити роль української держави, як світової.
Ви — співавтор Закону про забезпечення функціонування української мови як державної. Чи потрібно, на ваш погляд змінити щось в цьому законі?
Я вважаю, що найближчим часом вносити зміни до мовного закону не потрібно. Він збалансований, окремі із норм його імплементуються поступово. Цей закон отримав схвальну оцінку з боку громадян України. Деякі спроби з боку окремих народних депутатів внести зміни до цього закону – це не більше, ніж політиканство.
Ще одна тема – це квотування. Як це виконується і чи потрібно його активніше впроваджувати
Так, потрібно. У нас багато порушень мовних квот на телебаченні та радіо. Але конституційним органом, який відповідає за це, є Національна рада з питань телебачення та радіомовлення України. Ми підписали з нею меморандум про співпрацю і сподіваємось, що у 2021 році у тісній взаємодії, ми зможемо покращити ситуацію із дотриманням мовних квот українськими мовниками. Вважаю це одним із пріоритетів у цьому році. Причому не лише нашим, а й державної влади. Бо всі з нас відчули, що імітація виконання законодавства тягне за собою відчутні наслідки. Це ми бачили на прикладі знищення ЗСУ, на рівні гібридної війни через недостатню інформаційну політику. І ми це спостерігаємо і з мовним законодавством, коли фактично з багатьох каналів йде засилля, спрямоване на розкол українського суспільства – зіставляють дискримінаційні речі, порушуються права людини, а цього ми не можемо допустити на 30 році незалежності.Імітація виконання законодавства тягне за собою відчутні наслідки. Це ми бачили на прикладі знищення ЗСУ, на рівні гібридної війни через недостатню інформаційну політику
Тобто російські пропагандисти намагаються, використовуючи мову, розколоти українське суспільство?
Я б просив українських пропагандистів давати рішучі відповіді іноземним пропагандистам, працюючи на зміцнення Української держави, впливаючи на національний, світоглядний, україноцентричний імунітет.
На Закарпатті теж виник скандал із переходом угорськомовних шкіл на українську. Як там можна діяти?
Мій батько поет Дмитро Кремінь родом із Закарпаття, а тому цей регіон для мене є близьким та рідним. І коли я стикаюсь із фактами порушення мовного законодавства, я дивлюсь на це крізь призму політичних акцій. Бо насправді мала Батьківщина мого тата є культурним, багатонаціональним, толерантним регіоном. Там питання про розколи, від’єднання від України ніколи не ставали за основу. У нас є тісна співпраця із нацменшинами, громадськими об’єднаннями цього регіону і вони готові йти на співпрацю. Я планую у 2021 році поїхати у ці регіони та роз’яснити місцевим важливість мовного законодавства. Також там потрібно подбати і про якість володіння українською мовою представників національних меншин та корінних народів. Я незадоволений тим, який рівень складання ЗНО дітьми із окремих регіонів Закарпаття, Миколаївської області. Ми стоїмо на тій позиції, що потрібно працювати та мати алгоритм дій у співпраці із місцевою владою.
Яким ви бачите роль української мови через 10 років?
Щоразу, коли я думаю про завтрашній день Української держави, я дивлюсь на свою 7-річну доньку Мирославу. Я бажаю їй, щоб вона ніколи не знала у своєму професійному та творчому пориві тих проблем, які ми зустрічаємо на 30 році Незалежності. Я думаю, що через 10 років, питання мови не виникатиме. Я вірю, що відбудеться український інтелектуальний, культурний прорив. І сьогоднішня інвестиція у розвиток медицини, ЗСУ, людського потенціалу виправдає себе. Сподіваюсь, що через років 20-30 Уповноважений із захисту державної мови виконає свою функцію і ця посада в Україні більше не буде потрібною. Бо утвердивши українську мову, захистивши її, ми станемо правовою сучасною країною.
Марія Бойко, ІА «Вголос»
ІА "Вголос": НОВИНИ