Дзвони старовинного годинника у Бібрці, що біля Львова, виготовлені у 1889 році майстром Йосифом Дієпольдом з Праги. Тим же роком датується і циферблат.
Про це «Вголосу» повідомив годинникар Олексій Бурнаєв, який проводить реконструкцію цього годинника.
За його словами, коли він розпочав роботу над годинником на Бібрській міській раді, то побачив на механізмі прикручену табличку з надписом польською мовою - М. Ягер, Станіславув.
Оскільки Олексій Бурнаєв досі не чув про такого годинникового майстра, то почав шукати інформацію про нього. Щонайперше, інтернет приніс твердження, що це - видатний польський майстер-годинникар, який виготовляв і камінні, і настінні, і вежеві годинники.
За тими інтернетними свідчення, пан Ягер мав виробництво годинників у центрі Івано-Франківська. Проте логіка стверджувала інше.
«Коли прийшли окупанти, вони відібрали всі виробництва – з шоколадної фабрики зробили «Світоч», з цеху з виробництва жарівок зробили «Іскру». А чому не захопили годинникової фабрики?» – питає Олексій Бурнаєв.
І сам же відповідає на це питання: бо жодного виробництва не було. За його словами, виробництво вежевих годинників – це гуркіт, бруд, робота верстатів та удари молотів. Тому ж не могло такого виробництва бути в центрі міста.
Але також львівський годинникар знайшов й іншу інформацію – судовий позов до пана Ягера від міщанина, який спізнився на поїзд, бо годинник на вежі показував неправильну годину. Міщанин вимагав відшкодування вартості квитка.
«На що Ягер відповів, що годинник в поганому стані, там бракує однієї деталі і він не може його поремонтувати. От якби він був виробником годинників, то він би його відремонтував. А він тільки ними торгував, то й так відповів», - говорить майстер.
Окрім того, в інформаціях, які приписували панові Ягеру славу годинникового майстра, були фотографії, які б підтверджували це. Проте, пошук показав, що насправді, ці годинники виготовляли інші люди в інших місцях. А пан Ягер був комерсантом, який купував годинники, стирав оригінальний напис і прикручував на це місце табличку зі своїм іменем.
За словами Олексія Бурнаєва, вчора він знову піднявся до годинника у Бібрці та зняв таблички. Але під ним не виявилося жодного напису.
«Отже, годинник і споруда є старіші, ніж описують хроніки. Циферблат і дзвони - 1889 року, а механізм був поміняний М. Ягером 1936 року. Понад те, я знайшов у мотлосі на горищі залишки художнього литва і шестерні старого механізму - його спеціально потрощили кувалдою, так годинники ніколи не ламають і не розбирають. Але саме так французькі аферисти-комівояжери з продажу диванів пенсіонерам розламують при огляді старі дивани, щоб клієнт не мав вибору і купив новий», - зауважив майстер.
Що ж стосується дзвонів, то, за словами Олексія Бурнаєва, чехи тішаться навіть від «репліки» дзвонів, виготовлених Йосифом Дієпольдом, тому що оригінали свого часу конфісковували для потреб війни.
«А у нас є оригінали з божественним звуком, настроєним в терцію», - зазначив він.
Фото надані Олексієм Бурнаєвим.
ІА "Вголос": НОВИНИ